Для початку звернімося до цифр. Загалом у конкурсі перемогло 69 проєктів. Міністерство уклало контракти з 65 з них. Станом на 12 червня 2019 року відомство прийняло вісім фільмів, повідомили в Мінкульті у відповідь на мій інформаційний запит:

1. «11 дітей з Моршина» – повнометражна ігрова картина Аркадія Непиталюка виробництва компанії «Солар медіа інтертейнмент», яка вийшла в кінотеатральний прокат на початку 2019 року. Швидко закінчити виробництво авторам вдалося тому, що на момент проходження пітчингу, проєкт уже перебував на завершальній стадії творення.

2. Чотирисерійна телеверсія фільму «Кіборги» режисера Ахтема Сеітаблаєва виробництва компанії «Ідас-філм». Серіал показав телеканал ICTV у лютому 2019 року. Швидко випустити продукт авторам вдалося теж завдяки тому, що на момент проходження пітчингу зйомки завершилися, повнометражний фільм, виробництво якого було підтримано Держкіно, вийшов у прокат у грудні 2017 року, і ця повнометражна версія була показана телеканалом «1+1» у травні 2018 року.

3. Документальний фільм режисерки Ольги Калчугіної «АУ» виробництва продюсерського центру «Фор-пост» Олександра Дріза.

4. Документальний проєкт «Біль, що не минає» виробництва «Знімального цеху Артура Якубова». Вийшов в обмежений кінотеатральний прокат улітку 2019 року

5. Короткометражна ігрова картина «Дорога додому» виробництва компанії «Біг Хенд Філмс».

6. Документальна стрічка режисерки Євгенії Цвєтанської «Висота 307.5», спродюсована Олександром Дрізом. Показ відбувся 21 червня на каналі «1+1».

7. Документальний фільм режисера Вадима Єрмоленка «На Схід» виробництва продюсерського центру «Фор-пост» Олександра Дріза.

8. Неігрова стрічка режисера Андрія Кіршина «Док на прийомі», спродюсована Ангеліною Літвін.

Також у відомстві після 12 червня прийняли повнометражний ігровий дебют режисера Нарімана Алієва «Додому» виробництва компанії «Лаймове світло». Його світова прем’єра відбулася в Каннах, українська – в Одесі. В український кінотеатральний прокат він вийде 7 листопада 2019 року, також планується міжнародний прокат.

16 липня на фейсбук-сторінці продюсерського центру «Фор-пост» з’явилося повідомлення про завершення виробництва ще одного переможця «патріотичного пітчингу» – документального фільму режисерки Світлани Ліщинської «Веронські скарби».

Щодо частини прийнятих Мінкультом фільмів наразі нічого невідомо про їхній прокат або телевізійний показ, але частина продюсерів розсилає свої проєкти на фестивалі. Водночас уже відомо, що частина реалізованих фільмів не повністю дотрималася умов контрактів з Мінкультом.

Зокрема, документальний проєкт «Біль, що не минає» вийшов у дуже обмежений кінотеатральний прокат улітку 2019 року: наприклад, у Києві його показували тільки в одному кінотеатрі «Київська Русь». Хоча контрактом з Мінкультом було передбачено прокат по Україні не менш ніж на 80 копіях.

Інша документальна стрічка «Висота 307.5» не мала кінотеатрального прокату, а вийшла одразу на каналі «1+1», де працює авторка – Євгенія Цвєтанська. Про цей факт написав на своїй сторінці у Facebook Євген Нищук:

Незважаючи на те, що режисеркою фільму є співробітниця «1+1», а частина кадрів знімалася безпосередньо в приміщенні каналу, мовник показав його о першій годині ночі. Хоча відповідно до умов конкурсу та контрактів, які міністерство уклало з переможцями, передбачалося: «розповсюдження фільму здійснюється шляхом публічного сповіщення фільму на одному із загальнонаціональних українських каналів з часом прем’єрної трансляції з 18:00 до 22:00».

Я надіслала запит до відомства з проханням прокоментувати цю ситуацію й отримала таку відповідь: «Повідомляємо, що трансляція фільму на ТРК “Студія 1+1” не була запланованою завчасно, але велика зацікавленість керівництвом згаданої компанії до фільму, а також бажання та зусилля усіх сторін залучити якомога більшу аудиторію глядачів, незважаючи на вже затверджену програму передач, дозволило провести трансляцію фільму на одному з провідних телеканалів країни. Разом з тим, за інформацією продюсера-виконавця фільму, найближчим часом заплановані трансляції кінопроекту “Висота 307.5” на загальнонаціональних каналах, відповідно до умов державного контракту». Викликає подив, чому, якщо в керівництва каналу була така велика зацікавленість, фільм не можна було показати в той тиждень, на який розклад ще не було затверджено? І яким чином канал і автори фільму збиралися залучити якомога ширшу аудиторію, завчасно не анонсуючи показ і проводячи його з першої до другої години ночі?

Тут варто пригадати, що попередні документальні фільми продюсера цієї стрічки Олександра Дріза, також присвячені військовим діям на Сході України, які перемагали в пітчингах Держкіно й отримували державне фінансування, виходили на телеканалі ICTV не в такий пізній час. Тому твердження, які часто можна почути з вуст керівництва Міністерства культури, що саме їхній пітчинг став ноу-хау та відкрив українським стрічкам шлях на українські телеканали, не відповідає дійсності. У попередні роки різні телеканали – й «1+1», й ICTV – показували українські фільми – як ігрові, так і документальні, а Новий канал на День Незалежності навіть робив спецпроєкт і цілий день транслював саме українські стрічки.

За рік, що минув з моменту «патріотичного пітчингу», у проєктах-переможцях також відбулися заміни режисерів. Як писав «Детектор медіа», від початку – одразу після конкурсу – режисерів замінили в чотирьох проєктах. Згодом заміни відбулися ще в п’яти.

Документальний фільм «Побудувати місто» («Архітектори») виробництва компанії «Діджітал реліджн» замість Олександра Стеколенка фільмуватимуть Роман Бондарчук та Вадим Ільков.

У серіалі «Спіймати Кайдаша» (робоча назва – «Кайдашева сім’я. XXI») виробництва «Прокіно» режисером призначили Олександра Тіменка замість Максима Литвинова.

У серіалі «Сага» виробництва «Три-Я-Да Продакшн» замість Сергія Крутіна режисером став Дмитро Лактіонов.

У двох альманах замінили Олександра Кирієнка. Так, в неігровому циклі фільмів «Серце Всесвіту» (виробництво «Телемир продакшн») замість нього працює Олег Бобало-Яремчук, а в ігровому «Десь поряд» (виробництво «Бі-ті-ел-Вавілон») – Віктор Скуротовський. Заміна Олександр Кирієнка викликала, вочевидь, тим, що вже після того, як він переміг із цими проєктами в «патріотичному пітчингу» Мінкульту, режисер поїхав фільмувати серіал до Росії. До речі, на найближчому пічтингу Держкіно, який розпочнеться 23 липня, Олександр Кирієнко заявлений режисером у проєктах «Я, “Побєда”, і Берлін» та «Коло життя».

У Міністерстві також повідомили, що сума бюджетів, які були затверджені на виробництво фільмів патріотичного спрямування, становить 626 млн 143 тис. 165 грн. У державному бюджеті 2018 року на «патріотичні фільми» було виділено 500 млн грн, у 2019 року на дофінансування розпочатих проєктів виділили ще 50 млн грн. Отже, не виключаю, що в держбюджеті на 2020 рік буде рядок із призначенням на патріотичне кіно, щоби завершити фінансування запущених проєктів.

***

Нагадаємо, у липні 2018 року Мінкульт провів конкурс (так званий «патріотичний пітчинг»). У ньому перемогли 69 національних кінопроєктів, серед яких і серіали. Конкурс має скандальний шлейф – кіноспільнота обурювалася через технічні помилки в ході конкурсу, була незадоволена складом Експертної ради, яка відбирала проєкти-переможці, а окремі депутати писали звернення до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням переглянути результати.

Міністерство культури уклало 65 контрактів на виробництво фільмів патріотичного спрямування. Двоє переможців пітчингу відмовилися від участі в процедурі закупівлі, а двоє - відмовилися від укладення договору.

У 2019 році держава виділила на програму Мінкульту 50 млн грн, що на 450 млн грн менше, ніж торік. Заступник міністра культури Юрій Рибачук повідомив «Детектору медіа», що Міністерство культури не планує проведення другого конкурсу патріотичних фільмів. Кошти підуть на завершення проєктів переможців 2018 року.

Мінкульт повідомляв, що у 2019 році планується завершення 49 «патріотичних фільмів».