Мовники просять депутатів перевірити законність цифрового конкурсу і відкрити структуру власності «Зеонбуду»
Представники телерадіоіндустрії звернулись до парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації з проханням перевірити законність проведення Національною радою з питань телебачення і радіомовлення цифрового конкурсу. Про це попросили члени Незалежної асоціації телерадіомовників на зустрічі з головою комітету Андрієм Шевченком 6 вересня.
Зазначимо, що 6 вересня обставини проведення та результати цифрового конкурсу мали стати однією з тем засідання комітету, але через відсутність кворуму (на засідання прийшов лише голова Андрій Шевченко) рішення комітету ухвалити не вдалося.
У відповідь на звернення мовників Андрій Шевченко сказав, що проситиме членів комітету звернутися з відкритим листом до Нацради, щоб вона аргументувала законність проведення цифрового конкурсу і роз'яснила його критерії, а також щоб до вирішення цього питання в судовому порядку поки що не проводила повторних цифрових конкурсів.
Крім того, голова запропонує комітету заслухати позачерговий звіт Нацради та провести парламентські або комітетські слухання про запровадження цифрового мовлення в Україні.
Представники телерадіокомпаній особливо наполягали на тому, щоб парламентський комітет посприяв в оприлюдненні структури власності провайдера чотирьох загальнонаціональних мультиплексів «Зеонбуд», яка досі не відома широкому загалу (як писала «Детектор медіа», власником провайдера є Planbridge Limited з Кіпру, за яким стоїть консорціум анонімних приватних інвесторів). Очевидно, з цього приводу буде надіслано депутатський запит від членів комітету.
Під час зустрічі піднімалося також питання обґрунтованості тарифів «Зеонбуду». На думку мовників, вони непомірно високі. Нагадаємо, що НАМ уже звернувся з приводу тарифів «Зеонбуду» до Антимонопольного комітету, й АМКУ зараз їх вивчає. Андрій Шевченко теж планує з'ясувати це питання в АМКУ і Національній комісії з питань регулювання зв'язку, а також поцікавитися щодо цього в Рахункової палати (оскільки платити провайдеру-оператору будуть і державні ТРК) і Державної податкової служби.
Телевізійники просять також народних депутатів звернутися до Конституційного суду щодо офіційного тлумачення норми закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо пріоритетності чинних ліцензіатів при переході на цифру, а саме, чи повинні вони отримувати цифрові ліцензії шляхом переоформлення чи шляхом конкурсу.
Як повідомляла «Детектор медіа», 18 серпня Нацрада визначила переможців конкурсу на вільні місця в цифрових мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 із загальнонаціональним покриттям. Було розподілено усі 28 місць. Вісім телекомпаній отримали право мовити у форматі підвищеної якості HD («Інтер», «Україна», «Кіноточка», ТОНІС, «Мега», Enter music, «МТВ Україна», «Банк ТV»).
16 та 17 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення визначила переможців конкурсу на вільні місця в цифровому мультиплексі МХ-5 із регіональним покриттям. У декількох містах переможців не визначили, загалом залишилася 151 частота, а також 11 частот в обласних центрах, від яких відмовився канал UBR - на них Нацрада обіцяє оголосити повторний цифровий конкурс.
За даними НАМ, унаслідок конкурсу ліцензії не отримали 68 діючих регіональних та декілька провідних загальнонаціональних каналів (загальнонаціональна ТРК «Ера», регіональні «2+2», «Сіті», ТВі тощо). Натомість підтримані новостворені канали, що належать невідомим особам, та видані ліцензії всім існуючим державним мовникам. В західних областях не отримала ліцензію жодна існуюча приватна регіональна компанія.
«Детектор медіа»