«Детектор медіа» продовжує аналізувати дописи в соціальних мережах щодо «Північного потоку-2». Ми дослідили, хто найбільше обговорює газогін у фейсбуку, твітері й телеграмі, які тези популярні та яка частка повідомлень містить проросійські меседжі. Також ми з’ясували, чи є дезінформація в мемах та карикатурах про російсько-німецький газопровід.

У цьому матеріалі проаналізуємо людей та організації, які згадуються в дописах про «Північний потік-2», щоб визначити, як писали про причетних і чи використовують цю тему для дискредитації, чи навпаки — просування певних політиків або організацій.

Методологія

Дані збирали за ключовими словами «Північний потік» та «Північний потік-2» українською, російською та англійською мовами за допомогою сервісів TGstat, Twitter API, CrowdTangle та Semantrum. Приклад пошукового запиту: «північний+потік|северный+поток|nord+stream|«пп-2»|«сп-2»|stream-2|потік-2|поток-2.

За ключовими словами, пов’язаними з «Північним потоком-2», знайшли понад 65 тисяч публічних дописів у фейсбуку, твітері й телеграмі з 1 червня по 31 жовтня 2021 року.

Отримані дописи аналізували за допомогою Python Natural Language Processing Libraries для обробки текстової інформації, щоб, зокрема, визначити згадки про людей та організації в дописах, що стосуються газогону. 1 згадка = n кількості згадок однієї персони чи організації в одному дописі, тобто якщо людину чи організацію в одному дописі згадують декілька разів, то ми все одно рахуємо це як одну згадку.

Динаміка згадок про людей та організації у дописах про «Північний потік-2» у соцмережах

Понад 95% дописів про «Північний потік-2» в соцмережах містили згадки про певних людей чи організації. Для порівняння, коли «Детектор медіа» аналізував затримання білоруського журналіста Романа Протасевича, де теж задіяні різні країни та організації, показники були значно менші — 65 % (без урахування згадок самого Романа). 

Загалом траплялися згадки про понад 250 політичних діячів та організацій. Це підтверджує, що тема складна й різностороння. У першому аналізі дописів про газогін у соціальних мережах «Детектор медіа» зафіксував понад сто меседжів у цій темі, чого не було в інших тематичних моніторингах соцмереж.

Динаміка згадок як для людей, так і для організацій відображає інформаційні приводи, пов’язані з газогоном. Наприклад, найбільше згадок зафіксовано 22 липня; тоді в соцмережах бурхливо обговорювали переговори та погодження пакету домовленостей США та Німеччини щодо «Північного потоку-2». Також президент США Джо Байден заявив про неможливість зупинити «Північний потік-2». Крім того, 21 липня члени Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва ухвалили текст спільної заяви народних депутатів щодо заклику до США та ЄС про неприпустимість запуску «Північного потоку-2». У дописах про заяву зазначали імена депутатів, що приєдналися до неї.

Кого найбільше згадували в дописах про «Північний потік-2» в соцмережах

Лідером за кількістю згадок став російський президент Володимир Путін — на нього припадає понад 20% усіх згадок у фейсбуку, твітері й телеграмі. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель друга за кількістю згадок (17%), а третє місце за Петром Порошенком — понад 10%. Четверте — 8% — за Володимиром Зеленським, далі з незначним відривом іде президент США Джо Байден.

Тут спостерігаємо цікаву відмінність: якщо йдеться не про загальну кількість дописів, тобто з урахуванням поширень і копій, то позиції відрізняються. Копіями ми називаємо дописи, які користувач не поширює собі на сторінку через кнопку «поділитися», а натомість копіює текст допису й публікує його як власний. Близько 70% усіх дописів про газогін — поширення та копії.

Якщо аналізувати згадки про людей серед оригінальних дописів, то третє місце ділять між собою Зеленський і Байден. Згадок про Петра Порошенка в оригінальних дописах — 6%, тобто майже на чотири пункти менше, ніж в усьому масиві дописів. Майже вся ця різниця припадає на фейсбук. Можливо, користувачі соцмережі охочіше поширювали дописи зі згадками про лідера «Європейської солідарності»; втім більшість цих дописів — копії; буквально кілька дописів, які користувачі копіювали та публікували як свої.

У процесі аналізу ми натрапили на фейсбук-дописи, які є збіркою дописів інших людей та груп. Дописи містять набір цитат, які стосуються різних тем, від газогону до побутових проблем. Примітно, що в більшості таких цитат Володимира Зеленського бачать винятково в негативному світлі: «Був Вова Зе Бєнін, став Вова Фірташевський»; «Зеленський і його Опа, ніби лайна в рот понабирали»; «Зеленський зараз у турборежимі встановлює в Україні диктатуру». У таких дописах згадують і Порошенка, проте лише в хорошому світлі. Ба більше, в таких дописах інколи додають цитати з ефірів Прямого каналу, який на час публікації дописів належав Петру Порошенку. Такі дописи — збірки цитат поширювали переважно користувачі, що мають ознаки ботів. Іншими дописами-збірками є публікації Zvedeno.Info. Тут збирали тези політиків, задіяних у справах навколо газогону. Хоча тези доволі стисло передають суть заяв, посилань на першоджерела немає.

Також є різниця у згадках в україномовних та російськомовних дописах про газогін. Так, в україномовних дописах Меркель згадували рідше. Зате Петра Порошенка значно частіше. Тут вони ділять друге місце — по 20%.

Загалом за частотою згадок людей у дописах про газогін у фейсбуку, твітері чи телеграмі різниці майже немає. Винятком є порівняно більша кількість згадок Порошенка у фейсбуку, ніж в інших соціальних мережах. Також багато згадують польського президента Анджея Дуду у твітері. Цікаво, що Володимира Зеленського користувачі твітера згадували порівняно менше.

Організації згадували рідше й менш інтенсивно. Найчастіше — «Нафтогаз України», НАТО й «Газпром». Якщо порівняти найчастіше згадувані організації в кожній соціальній мережі, то бачимо суттєві відмінності. До прикладу, Nord Stream AG 2 є в топі за кількістю згадок лише в телеграм-каналах. Bloomberg часто згадували проросійські телеграм-канали та профілі у твітері, які поширювали статтю видання про «настоящую цель “Северного потока-2”».

Цікаво, що в україномовних дописах на першому місці за загадками НАТО (понад 22%), на другому «Нафтогаз» із відривом у п’ять пунктів. Із суттєвим відривом далі йде «Газпром» (8%). У російськомовних дописах «Газпром» на першому місці — понад 25%. Зокрема найбільше про «Газпром» писали в телеграм-каналах.

Як писали про ключових політиків і організації, що причетні до «Північного потоку-2»

Попри негативний сентимент до Путіна у проукраїнських дописах, російського президента в основному описували як такого, що не здається. У частині дописів засуджують дії Путіна, проте часто констатують його силу та вплив. Мовляв, він негативний персонаж, але світ загалом та українці зокрема мали б розуміти, що іншого чекати від нього не варто. Цікаво, що навіть у відверто проросійських дописах, зокрема в телеграмі, особисто Путіна не підтримували й не вихваляли, а лише зазначали, що він продовжує гнути свою лінію.

Значна частина дописів стосувалася стосунків Путіна та Меркель. Тут як у проукраїнських, так і у проросійських дописах говорили про союз, у якому інтереси України не враховують. Ангелі Меркель теж добряче дісталось як від проукраїнських, так і від проросійських дописувачів. Проте описували часто дві крайності: егоїстичну й стервозну канцлерку чи слабку й піддатливу маріонетку Путіна.

Володимиру Зеленському теж перепало на горіхи в дописах про газогін. У фейсбуку, твітері й телеграмі нинішнього президента нещадно критикували. Тези у проросійських та проукраїнських дописувачів спільні: слабкий лідер, який приділив замало уваги «Північному потоку-2». У фейсбуку часто порівнюють Зеленського й Порошенка, й не на користь першого.

Схоже характеризували й Джо Байдена. Часто наголошували на тому, що саме в темі газогону американський президент показав свою неспроможність реально впливати на світові події й «тягатися» з Росією. Проте частина дописувачів, переважно проросійських, намагалася довести, що Байден свідомо вирішив ігнорувати тему газогону й Україну через токсичність для його іміджу. Мовляв, «для Байдена вообще важен кейс ЛГБТ больше, чем СП-2 и украинский кейс». Цей ситуацію намагались екстраполювати на майбутнє відносин України та США.

Петро Порошенко — чи не єдина людина, про яку писали або добре, або ніяк. Критики майже не було, а у проукраїнських дописах, зокрема, у фейсбуку його часто згадували у форматі «а за Порошенка такого не було». У більшості дописів відчувається відверта симпатія до політика і прагнення нагадати про Порошенка в контексті газогону. Натомість у проросійських дописах писали, що лідеру «Європейської солідарності» вигідний «провал» України в боротьбі проти «Північного потоку-2». Мовляв, Порошенко це відсвяткує як гучний програш Зеленського і використає для просування себе та своєї політичної сили.

Український «Нафтогаз» та російський «Газпром» часто згадували разом. Ба більше, ставили їх на противагу одне одному, щоби показати міць «Газпрому» та порівняну з ним мізерність «Нафтогазу». Порівнювали український «Нафтогаз» й із «Роснефтью», проте знову ж таки намагалися зіграти на розмірах, укомплектованості чи компетентності, щоб закріпити тезу про слабкість «Нафтогазу». У проросійських дописах також критикували українську газотранспортну систему, мовляв, Україна не впорається із власними енергетичними потребами, й додавали тезу про «неспроможність української держави». Проте аналіз спроможностей української газотранспортної системи показує, що це неправда.

Це дослідження проведене ГО «Детектор медіа» за фінансової підтримки Партнерства «Відкрита інформація».

Фото: Фейсбук