Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за перше і друге півріччя 2025 року, перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023 року, перше і друге півріччя 2022-го, перше і друге півріччя 2021 року. Всі моніторинги роботи Нацради читайте тут.

У першому півріччі 2026 року медійний регулятор Національна рада з питань телебачення та радіомовлення отримала схвалення своєї роботи  від профільного парламентського комітету. Президент і парламент можуть за результатами розгляду звіту ухвалити рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених ними, та достроково припинити повноваження. Однак вони прийняли звіт за минулий рік — і дострокових звільнень не було.

Утім, склад регулятора незабаром має змінитися. Наразі п’ять із восьми членів регулятора працюють із продовженими повноваженнями. Торік сплив термін повноважень у всіх чотирьох членів Нацради, обраних за квотою президента. А до кінця року завершиться строк перебування на посаді у решти членів регулятора, включно з головою, за парламентською квотою. Тому наприкінці червня президент видав указ і розпочав процес конкурсного відбору нових кандидатів.

У першому півріччі 2026 року Нацрада змінила свій підхід до реєстрацій, стало більше відмов охочим отримати статус медіа, регулятор провів вісім конкурсів, застосовував заходи реагування (штрафи, приписи), анульовував ліцензії, зокрема і на загальнонаціональне цифрове мовлення, стежив за квотами та забороняв ресурси країни-агресорки. У матеріалі розповідаємо про це все детальніше.

Зміни у підході до реєстрацій

На початку року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення почала реєструвати ютуб- і тікток-канали як нелінійні медіасервіси. Хоча раніше регулятор мав іншу практику й такі ресурси реєстрували як онлайн-медіа. При цьому реєстрація онлайн-медіа є добровільною.

А от аудіовізуальних медіа (куди належать нелінійні медіасервіси) — обов’язковою. Такі суб’єкти мають право розпочати роботу лише з дня реєстрації. Тобто вони не мають права працювати, поки не зареєструються, а далі мають протягом десяти днів проінформувати Нацраду про початок мовлення.

У своїх поясненнях на початку року Нацрада звертала увагу, що якщо виявлено, що суб’єкт у сфері онлайн-медіа на цьому ж обліковому записі веде діяльність аудіовізуального медіасервісу без реєстрації, то це вважається грубим порушенням відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 110 Закону та є підставою для застосування заходу реагування у вигляді штрафу.

У випадку реєстрантів штрафи вираховують за кількістю мінімальних зарплат: від 5 до 40 (40—320 тис. грн) — за значні порушення та від 10 до 75 (80—600 тис. грн) — за грубі порушення. Втім наразі прецедентів таких штрафів немає.

У тих випадках, де Нацрада бачила у ресурсу, який хотів зареєструватися як онлайн медіа, ознаки аудіовізуального (наприклад ютуб-канал), вона відмовляла у реєстрації.

Проблемою було й те, що наразі не визначені критерії онлайн-медіа. Їх лише розробляє орган спільного регулювання. Втім, сам регулятор на початку липня виніс на обговорення громадськості власний проєкт критеріїв, розроблений разом з експертами донорської організації.

Якраз питання розмежування аудіовізуальних медіа й онлайн стало наріжним каменем. Член Нацради Олександр Бурмагін під час засідання, коли критерії виносили на громадське обговорення, зазначив, що закон передбачає, що й Нацрада, й орган співрегулювання можуть розробляти критерії автономно, але критерії співрегулювання мають пріоритет над нацрадівськими:

«Ми тоді вирішили спільно пропрацювати цей драфт. Ми ініціювали таку роботу, орган співрегулювання створив робочу групу, і пів року ми працювали. Але на етапі передачі драфту керівництву органу співрегулювання дискусія і робота перестали бути конструктивними».

За його словами, орган співрегулювання запропонував такі рішення, які, на думку Нацради, не відповідають закону «Про медіа». Нацрада вважає, що закон не визначає підкатегорій онлайн-медіа (текстова, відео й аудіопослуга), які пропонує орган співрегулювання. Також регулятор не підтримав наявність у проєкті критеріїв визначення дистрибуційних майданчиків, де онлайн-медіа можуть поширювати свій контент (Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram тощо).

«Якщо суб’єкт має ознаки аудіовізуального медіа, він не може бути онлайн-медіа, або чимось “іншим”, у тому числі “дистрибуційним майданчиком”», — ідеться у позиції Нацради, висловленій на пропозиції щодо критеріїв органу співрегулювання. 

Відмови у реєстраціях

За останні пів року медійний регулятор став частіше відмовляти у реєстрації, і насамперед онлайн-медіа. До осені минулого року відмови у реєстрації були поодинокими і здебільшого стосувалися зауважень до документів, несплати реєстраційного збору або випадків, коли засновниками медіа були органи державної влади. А тепер відмови у реєстрації почастішали та вийшли за межі формальних причин. Зокрема, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення перестала ресєтрувати блогерів та онлайн-казино, ресурси з рекламою азатрних ігор та бетингу.

Найбільше заяв на реєстрацію у Нацраді надходило саме від онлайн-медіа, хоча реєстрація у цій сфері є добровільною. Як виявилося, ключовим стимулом цього процесу став закон про боротьбу з лудоманією, який установив нові правила і дозволив рекламу азартних ігор у медіа з певними обмеженнями. Зокрема, у зареєстрованих онлайн-медіа.

Також до цього додалися штрафи у розмірі майже п’ять мільйонів від «Плейсіті» за незаконну рекламу грального бізнесу для блогерів, медіа та телеграм-каналів. Тому з’явився певний ажіотаж: якщо медіа зареєструється, то отримає легальне право на рекламу азартних ігор, а це одна з небагатьох сфер, де зараз є гроші.

Тож Нацрада відмовила блогерам, які ведуть особисті сторінки, продовжувала відмовляти у реєстрації онлайн-казино та букмекерам, сайтам підприємств. Були випадки відмови на підставі відсутності оновлення інформації на сайті.

Так, Нацрада відмовила ТОВ «Стіл медіа груп» у реєстрації сайту Beton Sport. Видання представляв Олексій Галака, який розповів, що творчим керівником проєкту є Юрій Бондар, директор Інституту журналістики. За словами Олексія Галаки, видання планує поширювати матеріали про спорт. Проте член Нацради Юрій Зіневич сказав, що оновлення сайту не було з лютого. За його словами, згідно з законом «Про медіа», онлайн-медіа регулярно поширює інформацію. «Поширення інформації не має ознак систематичності та періодичності. Сайт не діє як медіа», — сказав він.

Ще одна історія з практики відмов у реєстрації стосувалася ТОВ «Медіксі», яке хотіло зареєструвати свій сайт. Нацрада не підтримала цю заявку через те, що портал має обмежений доступ.

Детальніше про те кому і чому Нацрада відмовляла у реєстрації, — у матеріалі «Детектора медіа».

Нові реєстрації

У першому півріччі Нацрада зареєструвала сотні медіа, з-поміж них радіо «FreeДом», канал Newsmax Ukraine, новий канал «Люксу», аудіовізуальні медіа «Української правди» тощо.

Новини про нові реєстрації на восьми засіданнях Нацради:

8 січня Нацрада зареєструвала «Труху Україна» та ще 38 медіа.

22 січня Нацрада зареєструвала 40 медіа і провайдера аудіовізуальних сервісів.

19 лютого Нацрада зареєструвала 31 телеграм-канал «Труха Україна».

5 березня Нацрада зареєструвала спортивні канали у твітчі, ютубі й тіктоку як нелінійні медіасервіси, канал Bikini та 16 онлайн-медіа, а також радіо «FreeДом»

26 березня Нацрада зареєструвала 70 медіа, серед них 16 радіо «Люксу», які мовитимуть в ОТТ

9 квітня Нацрада зареєструвала нові онлайн-радіо, нелінійні медіасервіси й один телеканал

23 квітня Нацрада зареєструвала 11 нелінійних медіа «Української правди»

14 травня Нацрада зареєструвала Bihus.Info та подкасти NV як нелінійні медіасервіси

28 травня Newsmax Ukraine отримав реєстрацію в Нацраді, Нацрада зареєструвала подкасти «Української правди», канал «Ми — Україна» та Happy Radio

14 червня Нацрада зареєструвала нове медіа «УП», Music box та Lux TV

25 червня Нацрада зареєструвала чотири нові інтернет-радіо «Люксу» та 43 медіа та відмовила в реєстрації 12 суб’єктам

Конкурси

Наприкінці січня Нацрада визначила переможців у чотирьох конкурсах на цифрове та FM-мовлення. Так, ДП «Дитяче телевізійне агентство» (логотип «33 канал» (комбіноване)), Хмельницький, стало переможцем у конкурсі на мовлення на вільному каналі ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі стандарту DVB-T2 у Шепетівці Хмельницької області. Агентство було єдиним претендентом на мовлення на 40 ТВК.

У конкурсі на мовлення на вільних радіоканалах у FM-діапазоні перемогли: ТОВ «Радіокомпанія “Західний полюс”» (позивні «Радіо “Західний полюс”»), ТОВ «Інді радіо» (позивні «Інді радіо») та ТОВ «Рекламно-інформаційне агентство “Бліц”» (позивні «Бліц-FM»).

Переможцем конкурсу на мовлення на вільних каналах (програмах) мовлення багатоканальної мережі стандарту T-DAB у Києві, у межах якого було запропоновано три програми частотного блоку 11D для цифрового радіомовлення, стало ТОВ «Терен медіа» (позивні «Teren (fm)»), Хмельницький. Сигнал медіа покриватиме столицю.

У конкурсі на мовлення на вільному загальнонаціональному каналі (програмі) багатоканальної електронної комунікаційної мережі МХ-5 стандарту DVB-T2 (MPEG-4) перемогу здобуло ТОВ «Тайм медіа солюшин» (логотип tvoya para) із Дніпра. До речі, за кілька місяців компанія змінила лого на Rozpakuy Hitline.

Ще в одному конкурсі на мультиплекс «Зеонбуду» 28 травня переміг «Перший міський телеканал. Кривий Ріг»

19 лютого на радіоконкурсі Нацрада визначила переможців у 13 областях. У великих містах частоти отримали радіо «Накипіло» (Харків), NovaLine (Вінниця), , «Класик радіо» (Кропивницький), «Ікс Он» (Херсон), «ТВА ФМ» («Чернівці). «Львівська хвиля» запускатиме «Волинську хвилю» у Луцьку.

Окрім цього дві частоти отримало «Радіо Чемпіон» у великих містах Кривому Розі та Миколаєві. Частота в Полтаві не дісталася нікому — члени Нацради не підтримали жодного претендента. 25 червня у радіоконкурсі Нацради перемогли регіональні радіостанції. «Чемпіон» і «Класік ФМ» не отримали частоту у Полтаві.

Радіо «Чемпіон» розширює свою мережу не лише завдяки конкурсам Нацради, а й шляхом купівлі частот. Так, у лютому Нацрада дозволила луцькому радіо «Конкурент» (юридична особа — ТОВ «Контент менеджмент груп») змінити позивні на «Радіо Чемпіон».

Це не єдиний такий випадок, коли на конкурсі частоту отримує одна радіостанція, а далі вона продається і змінює позивні і формат. Для цього навіть часто створюють різні юридичні особи під кожну частоту для її зручного продажу. І це є активами компанії.

Наприклад, у травні Нацрада дозволила ТОВ «Ми — Україна ФМ» змінити позивні радіостанції з «Ми — Україна» на «Авторадіо». Власник радіостанції «Авторадіо» Денис Козлітін у коментарі «Детектору медіа» розповів, що має «принципову домовленість про викуп цього активу» з власником «Ми — Україна» Ігорем Петренком. А у червні власник «FM Галичина» Ігор Шумило купив «Гуцульське радіо», Нацрада також дала добро на зміну позивних. 

Цифрові конкурси, на які ніхто не подавав заявки

Нацрада оголошувала більше конкурсів, ніж змогла провести. Тому що на частину з них ніхто не подав заявки. Зараз не мають попиту місця у загальнонаціональних цифрових мультиплексах, які раніше були дуже бажаним активом для мовників. При цьому заяви не надійшли не лише на мовлення у державному МХ-7, а й у мультиплексах «Зеонбуду».

9 квітня регулятор скасував конкурс на державний мультиплекс МХ-7, бо не було заяв. А у червні повідомив, що немає охочих мовити у мультиплексах МХ-2, МХ-3.

Це є наслідком того, що канали вирішують економити кошти на доставці сигналу через цифру і більше орієнтуються на технологію ОТТ.

Анулювання ліцензій

Понад те, мовники дедалі активніше відмовляються від цифрових мультиплексів.

Так, 25 червня Нацрада анулювала ліцензію каналу «Ми — Україна» на мовлення в державному мультиплексі МХ-7. У коментарі «Детектору медіа» пресслужба «Ми — України» повідомила, що мовник вважає подальшу присутність телеканалу в цьому мультиплексі недоцільною: «Передусім ідеться про реальну доступність сигналу для глядача та фактичне охоплення аудиторії, що, за нашою оцінкою, не відповідають ані задекларованим можливостям мережі, ані потребам телеканалу як учасника інформаційного марафону “Єдині новини”».

Другим визначальним чинником канал вважає економічну модель участі: «вартість послуг із поширення сигналу не співвідноситься з отримуваним охопленням, що робить подальші витрати телеканалу неефективними та економічно необґрунтованими». «Ми — Україна» продовжує мовлення в кабельних мережах, на OTT-платформах і через супутник та планує подальший розвиток мережі мовлення й дистрибуції контенту.

Наприкінці березня ліцензію та реєстрацію анулював канал XSport (юридична особа ТОВ «Тотвельд»). Компанія припинила мовлення обох своїх каналів XSport та XSport+. Причиною закриття стала несприятлива економічна ситуація в країні. Канал XSport мовив у мультиплексі МХ-3 компанії «Зеонбуд». Мовник вийшов в ефір у 2012 році, транслював хокей, баскетбол, бокс, футбол тощо. XSport+ розпочав мовлення у 2021 році. Власник каналів — Борис Колесніков.

26 березня 2026 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення анулювала цифрову ліцензію каналу М1 у мультиплексі «Зеонбуду» МХ-2 на прохання самого мовника. За словами пресслужби, у межах стратегії оптимізації та адаптації до сучасних ринкових умов команда телеканалу ухвалила рішення відмовитися від використання цифрового ефірного мовлення (DVB-T2, MX-2 оператора «Зеонбуду»). Мовник вважає цей крок «логічним продовженням політики ефективного управління ресурсами»: «Зважаючи на економічну ситуацію в країні та стрімку зміну споживацьких звичок глядачів, ми концентруємо свою присутність там, де аудиторія є найбільш активною та лояльною».

М1 не скасовував реєстрацію і продовжить мовити на ОТТ-платформах і в кабельних мережах. Так само як канал М2.

Окрім цього на прохання мовника Нацрада скасувала реєстрацію «ICTV серіали». У пресслужбі медіагрупи Starlight Media «Детектору медіа» пояснили: «Ми постійно переглядаємо й оновлюємо наш портфель каналів і продуктів відповідно до бізнес-стратегії та аналізу змін у споживанні та пропозиції контенту. Для медіаринку це абсолютно робочий і регулярний процес — одні продукти запускаються, інші трансформуються або завершують мовлення». Нагадаємо, канал «ICTV серіали» Starlight Media запустила в січні 2024 року. Він мав підсилити дистрибуційний пакет.

Анулювання 41 каналу (ТОВ ТК «Автор ТВ») з Запоріжжя відбувається вже не з волі самого мовника. Нацрада проводила повторну перевірку, на яку не з’явилися представники компанії. Представники регулятора склали акт про повторну відмову у проведенні перевірки. Це грубе повторне порушення. Тому Нацрада звернеться до суду щодо анулювання ліцензії.

Штрафи

Штрафи від Нацради медіа отримували через відсутність мовлення, невчасне повідомлення про зміни у структурі власності, відмову від перевірок, а також через карту, де Крим позначений як територія Росії, та наявність у каталозі фільму з російським актором.

Вище йшлося про 41 канал із Запоріжжя, відсутність мовлення та реакції на заходи реагування призвела до того що регулятор звернувся до суду щодо анулювання ліцензії.

Також Нацрада винесла штраф одеському каналу ТОВ «Телеконект» через відсутність мовлення в мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5. Нацрада зафіксувала відсутність мовлення каналу і намагалася з цього приводу провести перевірку, однак канал був відсутній за адресою, вказаною в реєстрі. «Була проведена повторна перевірка і зафіксовано відсутність мовлення в МХ-5 у Одесі. Компанія не повідомляла про намір припинити мовлення або про обставини, які не залежать від волі суб’єкта», — сказав член Нацради Максим Онопрієнко.

Тому регулятор призначив штраф у 10% розміру ліцензійного збору в подвійному розмірі — 22 663 гривень.

Також Нацрада оштрафувала компанії ДП «ТРК “НБМ — Запоріжжя”» («НБМ-Запоріжжя») та ТОВ «ТРК “S-ТЕТ”» («УНІАН. Харків»). Нацрада зафіксувала відсутність мовлення цих каналів і провела позапланові перевірки. Також Нацрада отримала відповідь від постачальників телекомунікаційних послуг про відсутність мовлення цих каналів.Через це Нацрада оштрафувала «НБМ-Запоріжжя» на 20 тисяч грн, «УНІАН. Харків» на 11 тисяч гривень.

Штрафи за відсутність мовлення впродовж 14 днів отримали ТОВ «ТРК «Регіон» (м. Харків, логотип: «Р1») і ТОВ «Студія «1.ФМ» (м. Чернігів, позивні: «Onefm»). Телеканал має сплатити до бюджету 11 331,84 грн, а радіостанція — 50 419,20 грн. Окрім відсутності мовлення впродовж 14 днів Onefm також несвоєчасно повідомило про зміну структури власності. Обидва порушення значні. За кожне з них регулятор застосував до суб’єкта штраф у розмірі 25 209,60 грн.

Нацрада зафіксувала відсутність мовлення радіо «Шлягер» у Стрию Львівської області, де компанія мала ліцензію на ФМ-частоту. Компанія не повідомляла про припинення мовлення. За інформацією регулятора, мовлення не ведеться з 2022 року. Регулятор оштрафував радіостанцію на 39 тисяч гривень. Штраф у розмірі 21 798,40 грн (10% ліцензійного збору) отримало ТОВ «ТРК “Вікка”» через несвоєчасне повідомлення про зміну власника.

Один із найбільших штрафів — 320 тисяч гривень — від Нацради отримала ОТТ-платформа Sweet.TV. За результатами моніторингу 3 листопада 2025 року в каталозі сервісу виявили фільм «Тенет» і кілька серій серіалу «Гра престолів», одним із учасників яких є російський актор Юрій Колокольніков, внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. При визначенні розміру штрафу регулятор урахував високий рівень суспільної небезпеки через пропагандистську діяльність актора, широку територію поширення сервісу та розміщення в каталозі більше ніж одного твору із забороненою особою.

ТОВ «ОТТ Україна» повідомило, що після виявлення порушення фільми вилучили з каталогу, було проведено внутрішній аналіз контенту і вжито заходів для вдосконалення системи модерування.

Також регулятор застосував штраф 95 117 гривень до ua.news (юридична особа ТОВ «Інформаційне агентство “Ньюз флеш”») через пропагування порушення територіальної цілісності України. На сайті ua.news Нацрада побачила матеріал про рейтинг щастя держав світу, де територія Криму позначена тим же кольором, що й територія Росія. «Територія України позначена помаранчевим кольором, а територія Криму позначена жовтим, як і територія Росії», — сказав член Нацради Максим Онопрієнко. У матеріалі не зазначено, що Крим є невіддільною частиною України.

За словами Максима Онопрієнка, у поясненнях представники редакції відповіли, що це було зумовлено службовим недбальством у зв’язку з покладанням на ШІ в пошуку зображень. Представник видання на засіданні сказав, що це було технічною помилкою, яку одразу виправили, і що видання не пропагувало порушення територіальної цілісності та не мало такого умислу. 

Приписи

Найбільше приписів Нацрада застосовувала через невчасне повідомлення про зміни у реєстрі, керівника та реорганізацію. Наприклад, через невчасне повідомлення про зміну керівника приписи отримали Ain.ua, радіо «Співдружність» і друковані медіа, dev.ua, друковані видання наукових установ, «Українська правда» та «Європейська правда» тощо.

Ще три приписи видання «УП» отримали через невчасне повідомлення про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Окрім цього Нацрада винесла приписи «Інтерфаксу», «ЕП», «Еспресо», «Цензор.нет», NV, Kyiv Post та «Українським новинам» через рекламу нікотинових подушечок. До Нацради надійшли скарги щодо матеріалів у згаданих виданнях. За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, ці матеріали містять ознаки порушення законів «Про медіа» та «Про рекламу» щодо реклами нікотинових виробів. Це незначне порушення, за яке виноситься припис.

Усі ці медіа, окрім «Еспресо», представляв юрист Олександр Петров, який також був представником компанії ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд дистриб’юшн», розповів про імплементацію «тютюнової директиви»: «За цією директивою тютюнові вироби — це ті, які містять тютюн. Нікотинові  паучі не вважаються тютюновими виробами».

Представник «Еспресо» Юрій Крайняк розказав, що при розміщенні цього матеріалу послуговувалися визначенням із закону «Про рекламу». Натомість у податковому законодавстві інше визначення, де нікотинові подушечки належать до тютюнових виробів.

Член Нацради Олександр Бурмагін сказав, що є колізія між українськими законодавчими актами щодо визначення тютюнових виробів, і якщо медіа не згодне з рішенням Нацради, тоді може звертатися до суду.

Також приписи Нацрада виносила через проблеми з вихідними даними, нецензурною лексикою, порушенням закону про рекламу, відсутність позивних на радіо. Захід реагування застосовувався і через порушення правил мовлення у дні пам’яті, зокрема, за це приписи отримали СТБ та «Еспресо».

Заборонені сервіси

У першому півріччі 2026 року Нацрада заборонила двадцять сервісів країни-агресорки. Зокрема, onelike.tv, Smotret TV, telik.top, VITS TV, «Магия ТВ», Coocha, myru, Ontvtime.tv, RusTV, Tas-ix TV, «ГлавТВ», «Русское телевидение онлайн», «Смотреть онлайн ТВ», «Телеканалы», Лайт HD TV, HD KINO, ONLINE VKINO, KinoFlux (КиноФлакс), КИНОСВИНКА, СМОТРЕТЬ ТВ (Smotret-TV).

Окрім цього, регулятор вніс трьох людей до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України: російську співачку Любов Успенську, російського співака та продюсера Романа Архипова та російського блогера Олександра Штефанова.

Квоти

На початку року Нацрада промоніторила 40 загальнонаціональних каналів і не знайшла порушень мовних квот. 32 телеканали з 40 забезпечили 100% українськомовного мовлення в усіх часових проміжках. До них належать канали: «1+1», «Інтер», СТБ, Новий канал, ICTV, Перший, НТН, ТЕТ, «2+2» та інші. Решта 8 телеканалів продемонстрували показники від 96,28% до 98,91%, що також відповідає законодавчим вимогам. Найнижчий показник зафіксовано в каналу ICTV2 — 96,28%. Середній показник дотримання мовної квоти серед усіх 40 загальнонаціональних телеканалів становить 99,60%.

Ревізія договорів на відтермінування мовлення

Нацрада змінила положення про особливості ліцензування під час дії воєнного чи надзвичайного стану. За останні роки частина мовників отримала від Нацради дозвіл відкласти термін граничного мовлення. Серед них і загальнонаціональні канали, які виграли конкурс на мовлення в державному мультиплексі МХ-7: «Уніан-2», «Сонце+», «Інтер Україна».

Таким чином канали зберегли собі ліцензії і позбавилися зобов’язання розпочинати мовлення під час війни в державному мультиплексі, який наразі має проблеми з залученням аудиторії та з якого вийшли майже всі мовники (окрім тих, що відтермінували запуск, від ліцензій відмовилися «Світло», «Армія ТV» та Kvartal TV). У оновленому положенні визначені чіткі критерії, за якими Нацрада вирішуватиме, дозволити чи не дозволити перенести граничний термін початку мовлення (їх чотири).

У своїй відповіді на запит ДМ Нацрада розказала, що до неї звернулися 10 суб’єктів у сфері медіа: ТОВ «Продюсерський центр “Ексклюзив”», Хмельницький, ТОВ «Студія “1.ФМ”», Чернігів, КП «Редакція долинського радіо» Долинської міської ради, Долинська Кіровоградської обл., ПрАТ «Телеканал “Інтер”», Київ, ТОВ «Солар медіа», Софіївська Борщагівка Київської обл., ТОВ «ТРК “Слобожанське ФМ”», селище Слобожанське Харківської обл., ТОВ «Контент менеджмент груп», Луцьк Волинської обл., ПП «ТРК “Ефір-Р”», Харків, ТОВ «Дідживан», Київ, ТОВ «Телемедіагруп», Київ.

Але наразі перенесення граничного терміну початку мовлення регулятор погодив лише чотирьом компаніям:

• ТОВ «Контент менеджмент груп» до 4 серпня 2026 року. Підставою стало «документальне підтвердження, що місцезнаходження передавача не містить можливості забезпечити його належне та безпечне функціювання»;
• ПП «ТРК “ЕФІР-Р”», Харків — до кінця воєнного стану. Підстава — тимчасова окупація частини території України;
• ТОВ «Дідживан» до 6 травня 2027 року через фінансовий стан ліцензіата;
• ТОВ «Телемедіагруп», Київ до 30 квітня 2027 року. Підстава: територія активних бойових дій.

Головна ілюстрація згенерована за допомогою ChatGPT

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).