Попри те, що головним фокусом новин минулого тижня стали урочистості до Дня незалежності, у випусках новин здебільшого переважали соціальні теми. Але й тут є заслуга гордості за здобутки держави. Така перевага соціальних матеріалів пов’язана з циклами про видатних українців, а також досягненнями українських паралімпійців на цьогорічних змаганнях. Навіть коронавірусні соціальні новини поступилися матеріалам про прагнення українців. Ще попереднього тижня в теленовинах запустили низку спецпроєктів до Дня незалежності. Цього тижня тенденція продовжилася. Розповідали про непересічних українців до ювілейного дня незалежності на СТБ та «Інтері», а на каналі «Україна» виходив спецпроєкт «Країна, яку ми будуємо».

Все ж політика переважала у випусках новин «Інтера», Першого незалежного та 5 каналу. А максимально аполітичним цього тижня був «1+1». На каналі зосередилися на своєму святковому телемарафоні, яким «ТСН» встановила рекорд України за «максимальну кількість випусків новин у різних містах» (до речі, це не перший рекорд до «ТСН» до Дня Незалежності).

Цього року святкування незалежності обійшлося майже без паркету, але не без емоцій. А ключовими критиками влади в новинах виступали Віктор Медведчук та Петро Порошенко. Кожен — на своєму телеканалі.

Країна рекордів

Дню Незалежності передувало ще одне державне свято — День національного прапора. І в ці дні що місцеві чиновники, що новинарі просто-таки полювали на рекорди та «рекорди», а урочисте підняття державного стяга перетворилося на змагання флагштоків. При цьому кожен посадовець називав свій флагшток найвищим чи іншим най-, а новинарі, схоже, навіть не перевіряли правдивість цих тверджень. «Рекордний двохсотметровий прапор зшили медики в Івано-Франківську», — повідомляли на «1+1» 23 серпня. «Найбільший прапор України майорить над Києвом на Печерських пагорбах», — стверджував «Інтер». Далі в сюжеті кажуть і про франківський прапор, який виявився «найдовшим». Тож за якими саме параметрами київський прапор визнали найбільшим — лишається на розсуд глядачів.

«У Дніпрі підняли прапор на висоту 72 метри на найвищий у регіоні флагшток», — повідомили на ICTV. Це повідомлення супроводжував коментар мера Дніпра Бориса Філатова: «Ми сподіваємось, що цей рекорд буде внесено в Книгу рекордів України, а може, навіть у Книгу рекордів Гіннеса». Хоча на таку ж висоту без претензій на рекорди підняли прапор у Кривому Розі.

«Від самого ранку над Харковом майорить величезний державний стяг на рекордному флагштоку. Заввишки він сто два метри і вищого в Україні, та навіть у Європі просто немає, принаймні так стверджують місцеві посадовці», — йшлося у випуску «ТСН» 23 серпня. При цьому Книга рекордів України визнала найвищим флагшток на Тернопільщині. Щоправда, нюанси тут у математиці: сама конструкцій не є найвищою, просто встановлена на підвищенні, тож прапор підняли сумарно на «на найвищій точці від рівня моря 397 метрів (унікальне поєднання)», декларує Книга рекордів.

«На Львівщині найвищий флагшток урочисто відкрили на території Національної академії сухопутних військ у Львові. Це єдина область в Україні, де флагшток встановили на території військового навчального закладу», — «Україна», 23 серпня. Про те, що йдеться про «найвищий флагшток області», а не просто «найвищий», пояснили у новинах 5 каналу. А Запорізький флагшток хоч і не був найвищим, але привертав увагу новинарів із кількох причин: встановлений він на легендарному острові Хортиця та стилізований під козацький спис, тож став «найвищим прапором-списом».

«А в Чернівцях у День прапора встановили національний рекорд — на центральній площі міста величезним хором заспівали легендарну "Червону руту"», — розповів «Інтер» 23 серпня. При цьому наймасовіще виконання гімну України в Сумах теленовинарів не зацікавило взагалі, жодної новини зі святкувань у Сумах у випусках новин не було. Найпопулярнішими у святкові дні крім Києва були Харківщина, Одещина та Черкащина. Остання, хоч і пасе задніх зазвичай, цього разу взяла гору за рахунок підняття прапора в географічному центрі України селі Мар’янівка. На каналі «Україна» особливо наголосили: «Урочистості відбулися на території арт-об'єкта "Серце України" відкритого спеціально до ювілею Незалежності. Композиція — це 25 крил, що символізують 24 області та автономну республіку Крим зі сталі компанії "Метінвест" Ріната Ахметова. У церемонії підняття прапора взяв участь президент».

День народження країни

Слово «рекордний» фігурувало й у новинах про парад до Дня незалежності в Києві. Так його називали через кількість військової техніки, виведеної на Хрещатик, у випусках новин «Інтера» та «України»; «наймасштабнішим» називали парад на «Україні», «масштабним з нотками драматизму» — на СТБ, просто «масштабним» — на Першому незалежному, а решта новинарів вибирали яскраві моменти з події. Не оминули увагою Марш захисників на «UA: Першому», ICTV, «Україні», «1+1» та 5 каналі. 

Жарт із промови президента з натяком на Януковича оцінили на СТБ та «UA: Першому», саме там цей фрагмент включили в сюжети: «Рівненщина подарувала нам першого президента України, Чернігівщина — другого, Сумщина — третього, Донеччина подарувала нам Леоніда Бикова і Сергія Бубку». Але на Суспільному зауважили, що народився взагалі-то Бубка народився у Луганську. Із промови президента більшість каналів також взяли наратив про відновлення незалежності у 1991 році, а не її здобуття.

Події параду, природно, подавалися в піднесено-позитивному тоні, але без паркету. Втім, наприклад, у новинах про попереднє схвалення парламентом президентського проєкту Великого герба зовсім без згадок про дискусійність цього питання давали повідомлення на Першому незалежному, «Україні» та СТБ.

Святковий концерт на «Олімпійському», який наробив шуму й добором виконавців, і платними квитками, висвітлювали переважно позитивно. На 5 каналі лише нагадали, що квитки коштували від 300 до 2500 гривень. На «UA: Першому» кореспондентка звернула увага на нехтування безпекою в умовах карантину: «Самих глядачів на концерт почали запускати о 15:00, це за три години до концерту. Як нам пояснили раніше організатори, зробили це, щоб не виникало тисняви. Однак, не зважаючи на це, маскового режиму ніхто не перевіряв. Люди заходили собі вільно. Стояла поліція без масок і сек’юріті на вході. На моє питання "Чому не перевіряють?" сек’юріті сказали, що такого завдання не отримували».

Про інцидент із Петром Порошенком, якого облили зеленкою, згадали лише два канали. Зовсім коротко повідомили на Першому незалежному. На 5 каналі це було перше, що повідомили в підводці до включення з Маршу захисників, і перший тематичний блок самого включення. «Петро Порошенко вже встиг прокоментувати цю ситуацію. Він вважає, що до цього причетна влада», — повідомила кореспондентка Катерина Ментус. Далі в синхроні Порошенко звернувся й до Зеленського: «Не намагайтеся нас зупинити вашою зеленою шмарклею». Порошенка ще двічі за тиждень піарили на 5 каналі: він виступав на підтримку військових волонтерів, а також заявляв, що «фундаментом для розбудови української нації є Православна церква України».

Ще завзятіше піарили свого власника на Першому незалежному. Віктора Медведчука згадували у випусках новин ютуб-каналу щодня. «Україну зруйнує не федералізація, а політичний курс, який обрав Зеленський. Таку думку висловив Голова політради “Опозиційної платформи – За життя” Віктор Медведчук, аналізуючи статтю Володимира Путіна про єдність росіян та українців. Замість того, аби розвивати Україну, робити сильною її економіку та культуру, чинна влада робить усе, аби перетворити країну на проєкт “Анти-Росія”, зазначив Віктор Медведчук», — таке повідомлення вийшло 23 серпня. А 26 серпня вийшло інтерв’ю Медведчука скайпом. Говорив він про «переслідування інакодумців», називав необґрунтованою пред’явлену йому підозру, звинувачував владу в бездіяльності та казав, що економічний стан України поліпшиться, якщо вона відновить транзит російського газу. Про це інтерв’ю також згадали на каналі «Інтер».

Кримська платформа

«Кримська платформа», про яку «Детектор медіа» багато писав, потрапила до новин більшості каналів. Зовсім проігнорували саміт на Першому незалежному. Більшість каналів подавала подію як підтримку суверенітету й територіальної цілісності України з боку світової спільноти. Але крім цього свою ложку дьогтю додали на «Інтері»: «Україна має всі підстави критикувати рівень підтримки від Заходу. А саміт “Кримська платформа” продемонстрував безсилість Євросоюзу перед російською анексією Криму. І такими повідомленнями вийшли статті в західних ЗМІ цього тижня». У сюжеті Олени Абрамович до огляду преси потрапили лише незручні для України моменти: акценти у статтях про відсутність Меркель і Макрона на саміті, згадали заголовок Guardian про те, що події в Афганістані затьмарили святкування незалежності України.

Перший незалежний, замість висвітлювати саміт «Кримської платформи», підклав Зеленському свиню. У випуску 23 серпня повідомили: «Глава Криму Сергій Аксьонов похвалив Володимира Зеленського за те, що той вчасно сплачує комуналку за квартиру на узбережжі Чорного моря. І президента України навіть ставлять у приклад боржникам, мовляв, він не приїжджає на півострів, але сплачує за помешкання щомісяця по 6 тисяч рублів. У гривнях це трохи більше двох тисяч. Також Аксьонов пожартував, що квартира Зеленському знадобиться у разі втечі із материкової України».

Також у день саміту «Кримської платформи» в Києві відбувся саміт перших леді та джентльменів. Перший незалежний проігнорував висвітлення й цього заходу. «Україна винайшла новий майданчик, адже вважає, перші леді здатні на більше ніж просто перебувати у тіні відомих чоловіків», — пролунало у випуску ICTV. Схожий посил був на СТБ: «Уперше в світі перші леді з 11 країн зустрілися, щоб обговорити проблеми, які стосуються життя кожного». Хоча ініціативи перших леді не є новинкою у світі. Тож як і з «рекордними» флагштоками, новинарям тут бракувало бажання подивитися на тему в ширшій перспективі та просто виваженіше формулювати оцінки.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».