Поставки радості у Крим. Канали Медведчука 4–10 листопада 2019 року

Поставки радості у Крим. Канали Медведчука 4–10 листопада 2019 року

13 Листопада 2019
10913

Поставки радості у Крим. Канали Медведчука 4–10 листопада 2019 року

10913
Упокорення повсталого Донбасу, пояснення любові до Путіна та агент Кремля Святослав Вакарчук
Поставки радості у Крим. Канали Медведчука 4–10 листопада 2019 року
Поставки радості у Крим. Канали Медведчука 4–10 листопада 2019 року

Російську війну проти України на каналах Медведчука називають гібридною, бо вона, мовляв, поєднує фізичну та гуманітарну агресії. За цим же принципом гібридною можна назвати й «журналістику» на каналах Медведчука. Адже місцеві співробітники просувають інтереси РФ не лише в питаннях фізичного протистояння, а й у питаннях мови, історії, мистецтва, громадського активізму та навіть журналістики. Поки канали кума Путіна не описують «громадянську війну», вони розповідають про те, як артисти їздять у Крим, аби «дарувати радість» українцям.

Історія громадянської війни

Не знаємо, чи є на каналах Медведчука звання «ведучий тижня», але якби було, ним би став Руслан Коцаба. У своїй програмі «Я так думаю» на каналі NewsOne пропагандист видав власну версію історії 2013-2014 років, якій «Детектор медіа» уже присвятив окремий текст. До неї увійшли розповіді про організовану заради збагачення Революцію гідності, про зрадників, які «незаконно проголосили якесь там АТО», про спробу «упокорити повсталий Донбас» та про те, що терористи проголосили свої псевдореспубліки у відповідь (!) на АТО. При цьому про анексію Криму Росією пропагандист чомусь промовчав. Ба більше: в його версії подій 2013-2014 років слово «Росія» взагалі не фігурувало жодного разу. Нагадаємо, що Коцаба — це ведучий (а не гість) щотижневої програми на NewsOne і проти нього вже відкривали справу про державну зраду. З іншого боку, якщо подивитися на інших ведучих подібних програм на каналах Медведчука (Лукаш, Портнова, Савченко), може здатися, що наявність кримінальних справ — це умова для прийому на роботу.

Це Руслан Коцаба. Він думає, що проголошення «ДНР» (уперше 7 квітня) відбулося пізніше, ніж початок АТО (14 квітня)

На програмі «Тема» на NewsOne Юрій Павленко, народний депутат від «ОПЗЖ», вимагав скасувати військовий збір та називав його «оброком», але при цьому не виступав за зменшення фінансування ЗСУ. Також Павленко наполягав, що Україні варто крок за кроком виконувати мінські домовленості та «говорити за себе», — тоді ми буцімто зможемо ставити власні вимоги. Це поширення давньої російської ідеї про односторонні зобов’язання України та одностороннє виконання мінських домовленостей. Можливо, партії кума Путіна варто було би лобіювати хоча б якесь виконання домовленостей із боку Росії? Інший народний депутат від «ОПЗЖ» Олександр Качний на NewsOne просував тезу про те, що всі, хто проти мінських домовленостей, підтримують війну та економічний спад.

Особливо не пощастило цього тижня політичному коментатору Віктору Тарану, який на NewsOne вирішив розповісти про «фільтраційну паузу» в Німеччині, коли після об’єднання країни кілька років не проводилися спільні вибори. Олена Лукаш тут же почала істерити про «фільтраційні табори» та «арійські практики», інші гості стали кричати про «денацифікацію» (нагадаємо, що Німеччина була об’єднана у 1990 році. — Авт.). Олександр Качний заявив, що прикладу Тарана «сто лет» і взагалі, в нас тут зовсім інші події — війна з братнім народом. Пізніше Качний також спробував перевести розмову на те, які платежі підписував Порошенко, поки народ воював. Здається, «ОПЗЖ» час вигадати якусь третю заготовку, крім «нацизму» та «корупції Порошенка», бо дві класичних у таких ситуаціях уже просто соромлять партійців Медведчука.

Тим часом за звання найкращого співробітника каналів Медведчука з Русланом Коцабою змагалася ведуча Діана Панченко. «Журналістка», яка нічим не видає своєї присутності під час монологів «ОПЗЖ» і працює на всі 110 % під час найменшої критики проросійських позицій. Хтось каже про те, що Росії не можна довіряти? «Це й називається домовленості, це й називається переговори», — перебиває ведуча. Хтось каже, що Росія не планує припиняти війну? «Звідки ви знаєте?» — запитує модераторка. Хтось підтримує армію? Панченко нагадує про корупцію. Хтось стверджує, що «Голос» має право на ініціативи щодо замороження конфлікту? «Журналістка» пропонує «Голосу» чесно сказати, що вони не хочуть повернення Донбасу. Зате коли член «ОПЗЖ» Юрій Павленко стверджує, що це Україна в особі Петра Порошенка тримала Донбас у стані війни — хтось бачив чи чув у цей момент Діану Панченко, агов?

Діана Панченко бачить на цьому фото лише стілець, мікрофон та прапор

Узагалі, програма «Тема» на NewsOne була присвячена тому, як деякі діячі «розпалюють міжрегіональну ворожнечу» в Україні. При цьому Діана Панченко прямо заявила, що їхній канал ворожнечі не розпалює. Що ж. Ось Кирило Куликов розповідає, як саме жителі Галичини втікають від призову. Ось цю саму думку повторює Олександр Качний (здається, пройшла рознарядка). Ось Руслан Коцаба стверджує, що київська влада бомбила мирний народ Донбасу. Ось Дмитро Співак, Василь Голованов та Андрій Портнов демонізують Сергія Стерненка. І це лише цього тижня. До речі, про Сергія Стерненка: радимо подивитися випуск програми «Ще» на цю тему. Там розповідають, зокрема, як канали Медведчука залякують потенційних активістів.

Отже, протягом тижня на каналах Медведчука фігурували: пряма російська пропаганда (від Руслана Коцаби), затикання рота й перебивання опонентів (від Діани Панченко), демонізація жителів Західної України та активістів (від кількох людей), маніпуляції щодо нацизму (від Олени Лукаш), просування тез російської зовнішньої політики (від Юрія Павленка та Олександра Качного). Або, як кажуть на каналах Медведчука, свобода слова.

Назвався росіянином — люби Путіна

Зіркою гуманітарної політики Медведчука цього разу стала програма «Чому так?», присвячена «чорним спискам» Мінкульту. В її рамках прозвучало одразу кілька цікавих заяв. Наприклад, Міла Нітіч пояснювала, що російські митці, які їздять у Крим, просто громадяни Росії, тож вони живуть за російськими законами. Також Міла Нітіч разом із Володимиром Бебешком стверджували, що концерти деяких співаків в Україні зривають просто заради грошей. Крім того, Бебешко виправдовував співачку Наташу Корольову, яка сказала, що любить Путіна: «Кожна людина в країні мусить любити свого президента». Хтось надивився на Північну Корею? Але однозначно найкращу заяву вечора зробив Володимир Бистряков: «Мы считаем, что Крым украинский. Значит, там живут украинские граждане. Значит, артисты, которые приезжают для того, чтобы доставить радость своим искусством украинским гражданам, попадают в чёрный список. Скажите, это не абсурдно?».

Андрій Портнов в інтерв’ю на NewsOne розповідав, що треба зробити так, аби ніхто не смів противитися державі та державній машині. Нагадує СРСР? Так ось вам іще один привід для ностальгії: критика «Радіо Свобода». У двогодинному інтерв’ю та ще двох власних програмах (так, на каналах Медведчука процвітає різноманіття) Портнов називав «Радіо Свобода» «одіозною» і відстоював власну позицію в конфлікті. Натомість себе та Шарія поплічник Януковича називав журналістами. Крім цього, Портнов порушував презумпцію невинуватості, заявляючи, що «Парубий — организатор массовой казни» в Одесі. Називав «Голос» технічною політичною силою «Європейської солідарності». Просував теорію змови, що Вакарчук може працювати на Кремль.

Олександр Качний назвав побиття студентів під час Євромайдану «пропагандистською теорією». Дмитро Співак засудив знищення барельєфа Жукову в Одесі і як приклад навів «открытие памятника Георгию Константиновичу Жукову [...] в Берлине. Ребят, в Берлине. Открытие памятника Жукову в Берлине. Вот и вся декоммунизация». А насправді ж у передмісті Берліна. І не просто в передмісті, а в німецько-російському музеї. І його там «відкрили» не просто так, пам’ятник подарував музею представник Россотрудничества. От вам і факти на NewsOne.

Вдячні жителі Німеччини відкривають пам’ятник Жукову

***

І традиційно закінчуємо рівнем журналістики на каналах Медведчука. У програмі «Епіцентр» Андрію Портнову поставили, зокрема, такі запитання: чи бачить він себе генпрокурором? Чи готовий вести юридичний супровід реінтеграції Донбасу? Чи не бажає створити з Оленою Лукаш «кузню кадрів»? Як підтримує внутрішню гармонію?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10913
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду