Гадаємо, що про це Віктор Ющенко має заявити публічно, стимулюючи найскоріше прийняття Закону по СМ у другому читанні і в цілому у парламенті та найактивніший процес реформ у НТКУ.

Думаю, пора припинити спекуляції навколо відставки Тараса Стецьківа з посади керівника НТКУ. Це, на мою думку, буде чесно з боку самого Тараса. І в першу чергу по відношенню до Президента Ющенка, який підтримував усі важливі починання Стецьківа, як-то “Євробачення”, створення на базі НТКУ держпідприємства, що оптимізуватиме фінансову діяльність компанії, інше.

Хочу підкреслити, що вперше про своє рішення (а не бажання) повернутися у політику Тарас заявив ще у липні. Він розповів про свої політичні плани, пов”язані з парламентською кампанією та міськими виборами. Тоді ж він сказав, що хоче поговорити про це на особистій розмові з Президентом України. У серпні ми разом летіли у Крим , де Стецьків мав зустрітися з Віктором Ющенком. Тарас дорогою дуже запально розповів про реформування телекомпанії, висловив впевненість, що його команда продовжить розпочату справу, назвав прізвище людини, яку бачить своїм наступником ( до речі, це було не прізвище Андрія Шевченка) і ще раз підкреслив, що не хоче залишати парламент.

Саме ця тема було однією з тем зустрічі з Президентом. І потім, коли я готувала повідомлення для преси за підсумками розмови, Тарас особисто попросив мене не давати інформацію про те, що він вирішив залишитися депутатом. Мотивація була логічною : він мав закінчити певний етап розпочатої реформи, укласти угоду з “Євроньюз” і хотів сам про все поговорити з колективом. Тарас сказав, що напише заяву в перші дні вересня, і попросив, щоб і тоді йому ще дали 2 тижні на завершення справ. І я , звичайно, врахувала позицію колеги.

Коли Тарас 5 вересня зайшов до мене на хвилинку і сказав, що написав заяву, я , як ми й домовлялися, повідомила журналістам, що це не стало для Президента несподіванкою і що відставку буде прийнято за кілька днів. І тому мене щиро здивувала дещо інша мотивація Тараса, яку він виклав у своєму коментарі. Думаю, тут знову переміг Стецьків-політик: адже піти у відставку , аби зберегти мандат і напередодні виборів 2006 року зайнятися активною політикою – це відповідає дійсності, але нецікаво. А от піти під гаслом борця за Громадське телебачення - це яскраво і запам”ятається надовго. Щодо нинішньої тональності дискусії навколо Громадського телебачення, то мені ця історія чомусь нагадала події листопада 2004 року, коли Тарас, один із яскравих польових командирів Майдану, вимагав від Ющенка негайно дати команду на штурм Адміністрації Президента чи будинку Уряду. Але Віктор Андрійович закликав заспокоїтися і сказав , що ключі від тих кабінетів їхні тодішні господарі і самі принесуть. Питання не в кабінетах, а в легітимності влади і прийти в ті кабінети потрібно легітимно. Так все і сталося. Але до перемоги потрібно було 17 буремних днів Майдану, переголосування 26 грудня, інавгурація Президента Ющенка.

Сьогодні вирують пристрасті навколо ГТ. І, чесно кажучи, в цьому питанні теж потрібно бути реалістами. В жодній країні світу Громадське телебачення не створювалося за півроку, це дійсно не ТОВ. Сьогодні є проект , який відстоює Андрій Шевченко, є проект , який презентує Олександр Ткаченко, початок дискусії по суті задали парламентські слухання щодо створення суспільного ТБ. Але має бути чітко прорахований проект, зрозумілий старт , механізми формування громадського телебачення. Президент ЗА створення Громадського телебачення, при цьому він займає чітку і виважену позицію : потрібно сім разів відміряти і один - відрізати, коли мова йде про такий суспільно значимий проект. Потрібно все прорахувати, аби своє слово сказав парламент, уряд, експерти, суспільство. І Громадське телебачення в Україні дійсно буде.

Сьогодні ж , сприймає це хтось чи ні, існує УТ-1, яке має статус державного каналу. Керівника каналу не з чиєїсь забаганки, а згідно закону, призначає Президент України, а не збори акціонерів. Канал – і це не примхи чиновників, а норма закону – має висвітлювати діяльність органів влади. А от як саме і в який спосіб - це вже дійсно питання редакційної політики і творчості. У п”ятницю я зателефонувала Андрію Шевченку , аби повідомити, що Президент України з метою стабілізації ситуації навколо НЗФ підписав відповідне доручення , у якому, зокрема зобов”язав МВС не допустити силового протистояння навколо підприємства. В цей день новини на УТ –1 почалися з дикторського тексту, зміст якого зводився до того, що мирний період у стосунках влади і бізнесу закінчився і влада перейшла до силового захоплення підприємств. І , звичайно, моя робота заключається саме в тому, аби донести погляд глави держави на ту чи іншу подію до журналістів. Позиція Президента була абсолютно протилежною тому, що представлялося як позиція влади і я мусила сказати це Андрієві як керівникові новин. Принагідно ми говорили й про те, що всі разом маємо закріпити ті досягнення, які сьогодні є в царині мас-медіа: це свобода слова і високі журналістські стандарти. І мова не йшла про угодних чи неугодних політиків, така розмова взагалі сьогодні неможлива. Навпаки, ми ще жартували , що нехай хоч в кожному сюжеті буде Бродський, якщо це доречно. Це виключне право редакції вирішувати, хто сьогодні є ньюсмейкером. Але право глядача почути не тільки сенсацію, але й фактаж. І це серйозне професійних стандартів, про яке ми часто говоримо з колегами.

Мені здається, що чим ближче до виборів, тим більше скандальних заяв з вуст політиків буде падати на голови глядачів. І тому важливо не тільки унеможливити тиск влади на медіа ( а аналіз ефіру- краще свідчення відсутності будь-якого тиску), але й поговорити про професійні стандарти і колегіальну етику. Я , до речі, не вважаю справедливими слова Андрія Шевченка щодо “парашутистів”, що “висадяться на канал” по відношенню до колег, які теж доклалися до боротьби за свободу слова. Мені здається, що сьогодні ми всі маємо будувати наші стосунки на взаємоповазі, докластися до згуртування журналістського середовища, а не припускатися до взаємних образ. Ми, наприклад, говорили з Андрієм і про те, що з ефіру зникли новини з сурдоперекладом, які були одніє з багаторічних “фішек” каналу і задовольняли потребу в інформації для певної аудиторії з особливими потребами. Я не говорю вже про те, що залишилася без роботи сурдоперекладач Наталя Дмитрук , дійсно герой прямого ефіру, людина, яка задовго до приходу на УТ-1 нової команди продемонструвала в ефірі цього каналу Вчинок.

І останнє, щодо дискусії навколо відставки Стецьківа. Сьогодні дехто пропонує Президентові не підписувати заяву, тим самим продемонструвати готовність до створення Громадського Телебачення. При всій повазі до роботи, яку провів Тарас, все ж таки я переконана, що Громадське телебачення в Україні буде за будь-якої погоди. Тарас, якщо він дійсно хоче докластися до його створення, повинен визначитися - чи здає він мандат, чи залишається у парламенті. Це повинно бути виключно його рішення, аби ніхто не зміг говорити, що Президент знову не вирішує проблему сумісників.

Ірина Геращенко, спеціально для "Детектор медіа"

Читайте також:

НТКУ більше не порівнюють з дитячим садком

Тарас Стецьків: суспільне мовлення треба створювати на базі УТ-1, не відкладаючи у довгу шухляду

Ірина Геращенко: "Щодо бази створення Суспільного ТБ – то це для Президента питання дискусії"

Андрій Шевченко, віце-президент НТКУ: „Прізвища „парашутистів”, яких мають десантувати на канал, мене зовсім не надихають”

Ірина Геращенко: база створення суспільного мовлення для Віктора Ющенка залишається питанням

Первым каналом хотят забивать пропагандистские гвозди?

Прес-служба НТКУ: „Стецьків та його команда продовжують працювати”

Олег Панюта не вірить у відставку Стецьківа i йти з Першого Національного не збирається

"Фізично заяву про відставку Тарас Стецьків не подавав", - стверджує Андрій Шевченко

Стецькив ушел с поста главы НТКУ

Стецьків піде з УТ-1, якщо Ющенко не виявить волю

Цілісність Першого каналу треба відновити, вважає Тарас Стецьків

Що стоїть за проектом створення «українського телевізійного каналу територіальних громад»?

"Остальные телеканалы будут скакать от радости"

Стецькив: «Эра» должна уйти на свою частоту

Україні потрібні щонайменше 2 національних канали

Первый канал: ревизия прошлого и… будущего?

Суспільному мовленню в Україні дано, нарешті, законодавчий старт