Повернення до конституційної системи зразка 1996-2005 рр. за рішенням Конституційного суду стало головною темою всіх політичних ток-шоу та підсумкових програм. Підготовленість спікерів Партії регіонів, уряду та Адміністрації Президента, злагодженість та стрункість їхніх основних аргументів-меседжів свідчить про те, що до такої ситуації готувалися заздалегідь.

Водночас головною метою всіх промовців, починаючи від самого Віктора Януковича і закінчуючи депутатами Михайлом Чечетовим та Інною Богословською, було відволікання уваги глядачів від того факту, що саме при «найдемократичнішій» Конституції 1996 р. відбувався відкат України до авторитаризму, вчасно зупинений у листопаді-грудні 2004 р. І що повернення до Конституції 1996 р. створює таку ж саму загрозу, враховуючи дії влади в сфері дотримання свободи слова.

Для того, щоб краще зрозуміти медіастратегію влади, варто проаналізувати висловлювання головного «винуватця свята» і переможця - Президента України. Показово, що Віктору Януковичу довелося двічі пояснювати смисл рішення Конституційного Суду. Спочатку - в підготовленому зверненні до народу з Ялти 1 жовтня, потім - в ексклюзивному інтерв'ю телеканалу «Інтер», продемонстрованому 3 жовтня.

Що дає порівняння цих двох виступів?

У цілому Президент зробив акцент на таких наслідках рішення Конституційного Суду:

• Конституцію 1996 року було визнано Європою як одну з найдемократичніших, а тому повернення до неї - крок уперед;
• Конституція 1996 року усуває конфлікт між гілками влади, який за останні 5 років призвів до падіння економіки й погіршення життя людей. Тепер у країні пануватиме закон і нарешті почнуться реформи;
• рішення Конституційного Суду не зупиняє конституційного процесу: незабаром буде внесено нові зміни, які її покращать.

У зверненні та інтерв'ю Янукович ухилився від відповіді на питання, як далі житиме країна з новою Конституцією, обмежившись загальними фразами.

Тепер про розбіжності між зверненням та інтерв'ю:

1. Якщо у зверненні Янукович твердо заявив, що реформування Конституції в цілому продовжиться, то в інтерв'ю одразу обмежився виключно питаннями місцевого самоврядування. Жодної згадки про «загальнонаціональну згоду» та «реформування політичної системи», що набагато ширше за окремі проблеми місцевого самоврядування:

«Звернення Януковича до народу

...Усі наші наступні дії з удосконалення Конституції будуть ефективними, системними та прозорими.

Нова реформа політичної системи є невід'ємною складовою курсу реформ і стане вагомим кроком до загальнонаціональної згоди.

Я підтримую ідею референдуму, а також ідею Національної конституційної асамблеї, як механізм для ефективної консолідації на шляху реформування політичної системи...».

«О необходимости выполнять решения суда заявил Виктор Янукович   

"Iнтер": Передача "Подробности недели" (випуск 20:00)

03.10.2010

Дмитро АНОПЧЕНКО, кореспондент: Віктор Федорович доброго дня. Я маю вам поставити питання, що турбує більшість наших глядачів. Що робити з тими рішеннями і законами, які приймалися за 5 років. Якою буде доля Верховної ради, скільки їй жити, 4 чи 5 років? Що буде з урядом? Чи є у вас бачення майбутніх змін, гармонізації цих всіх процесів?

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: "Справа в тому, ми повинні дати відповідь на одне питання: ми хочемо, щоб в країні був лад? Ми хочемо, щоб в країні була політична, економічна стабільність? Нам треба побудувати такі правила гри, але за всіми правовими принципами, які б відповідали нашим прагненням. Перше, нам потрібні вибори кожен рік? - Не потрібні. Тобто нам треба привести це законодавство у відповідність, я сказав би, до європейських стандартів. Все, що необхідно зробити для того, щоб покращити Конституцію, наприклад, в частині місцевого самоврядування, це питання треба, щоб пройшло відповідну дискусію в суспільстві і щоб ми отримали експертні висновки, європейські, такої організації як Венеціанська комісія, і після того, їх можна виносити на розгляд Верховної ради, згідно з процедурою".

Дмитро АНОПЧЕНКО, кореспондент: Якщо повернутися до подій 2004-го... Я перед нашим інтерв'ю спеціально переглянув публікації того часу, статті. Тоді всі визнавали, що конституційні зміни впроваджувалися поспіхом. Але тобі був такий, знаєте, "залізобетонний" аргумент - зміни потрібні для вирішення кризи, яка виникла після виборів 2004-го. Всі ми знаємо, що відбувалося останніми роками. Як по-Вашому, чому не спрацювала конституційна реформа?

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: "Перш за все треба зауважити, що в той час була політична криза, але ніяк не конституційна і спосіб вирішення політичної кризи він був вибраний поспіхом. Тобто зламали Конституцію, тільки так можна назвати ті зміни, які були прийняті з порушенням процедури, тобто з порушенням діючої Конституції. І врешті-решт що ми отримали? Ми отримали протистояння між гілками влади. Ми бачили як влада ці 5 років весь час з'ясовувала стосунки, хто старший, хто голова і це призвело до падіння економіки і до погіршення життя людей. Ну і безумовно... безумовно до втрати авторитету країни в світі. Тому що наші партнери не знали, що можна очікувати від такої влади, яка не здатна брати на себе зобов'язання і їх виконувати своєчасно. Тому нам треба було входити в правове поле, це головне питання. Коли мені під час засідання Конституційного суду задавали питання, що я буду робити, яке буде рішення? Я сказав, що, яке б рішення не було, я буду його виконувати. Я зобов'язаний виконувати його, і ні в якому разі, в жодній демократичній країні не виникає питання, що робити з рішенням суду? Чому воно виникає в Україні? Тому що останнім часом почали підмінювати принцип верховенства права принципом політичної доцільності. Це неприпустимо, тому всі і великі і маленькі демократи повинні знати, що в країні буде панувати закон».

Можна припустити, що звернення, витримане в дуже демократичному дусі, логічне і струнке, було розраховано на зовнішню публіку, насамперед на європейців. Тоді як інтерв'ю простими словами і в притаманній Януковичу чиновницькій манері було підготовлено для «внутрішнього користування», щоб ні в кого не виникало ілюзій.

Отже, Президент щиро вважає й відкрито демонструє свою переконаність у тому, що жодних «стримувань і противаг» йому не потрібно. Більше того, ці «стримування» несуть відповідальність за «падіння економіки і... погіршення життя людей. Ну і безумовно... безумовно до втрати авторитету країни в світі».

2. У зверненні Янукович жодним чином не згадав про опозицію. Власне, головні його меседжі було спрямовано на випередження заперечень з боку опозиції, а загальний тон і слова про «крок до загальнонаціональної згоди» було сказано для того, щоб європейці могли їх витлумачити як готовність до діалогу з опозицією. Натомість в інтерв'ю «Інтеру» Янукович зайняв жорстку позицію: його опоненти мусять змиритися з нинішнім становищем і не чинити опору, бо «ми всі рівні перед законом».

«Дмитро АНОПЧЕНКО, кореспондент: Якщо повернутися до звинувачень опозиції, досить різкі були сказані слова, що ви захоплюєте владу, що Україна йде шляхом до тоталітаризму... Якою є ваша відповідь?

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: "Моя відповідь проста, що ми всі повинні звикнути жити за законом, все. А справа не в тому хто на якому місці знаходиться при владі, хтось в парламенті, хтось в кабінеті міністрів, є ще і звичайні люди. Ми всі зобов'язані і ми всі рівні перед законом. Президент також"».

«Шустер live» як дзеркало влади і опозиції

Вказані вище меседжі стали основою для виступів усіх промовців від влади. В медіапросторі їм потрібно вирішити триєдине завдання: показати демократичність та «європейськість» повернення до старої Конституції, переконати в необхідності такого повернення для «проведення реформ» і заявити про відсутність в опозиції будь-яких конструктивних альтернатив.

Проте, на відміну від Януковича, їм довелося це робити в діалозі з не менш досвідченими політиками та в'їдливими спікерами. І часто було видно, що спікерам влади просто бракує аргументів, і замість того, щоби вступати в дискусію, вони вдавалися до звинувачень, переходили на особистості або повторювали «по колу» свої аргументи новими словами.

Найкраще безпорадність влади було видно на «Шустер live» (ТРК «Україна»). Проте й опозиціонери поділилися на тих, хто не маніпулює контраргументами, тих, хто це відверто робить, і тих, хто йде в руслі владних меседжів.

Дуже зважено виглядав Олександр Мороз. По суті, йому вдалося зруйнувати тезу Президента про «демократичний» характер Конституції. Тезу, маніпулятивну в самій своїй основі, адже демократичними мають бути правління й урядування, а не слова Конституції:

«Александр МОРОЗ: Я сьогодні зробив коментар, слухаючи висновки Конституційного Суду і зіллюсь на них, щоби сказати, що власне кажучи, зауваження, які або вірніше аргументи, які використав Конституційний Суд вони не суттєві і їх не треба було брати до уваги приймаючи таке рішення. Не буду продовжувати ту дискусію, яка розгорілася, бо посилатися на те, що в Конституції 96 року - це благо для стабільності держави, не буду, хоча причетний до її прийняття, безперечно. Але ще більше до внесення змін до Конституції, бо на основі тієї Конституції у нас було правління Леоніда Кучми, якщо це вважати порядком, то я то не знаю, що таке безпорядок. Це той період, коли були пограбовані всі люди, це той період, коли була зруйнована система державного управління, коли через 9 місяців мінявся склад Кабінету Міністрів, коли звільнялися з посад голови державних адміністрацій не за те, що розвалили роботу, а за те, що не дали голосів, як треба, на підтримку на президентських виборах і так далее. Ми всі це пам'ятаємо. Я вже не буду згадувати про вбивства журналістів і все інше, що підняло людей на акції протесту. Тепер ми знов хочемо вернутися, сподіваючись, що новий Президент буде демократом по суті. Дай Боже, я би хотів, щоби так було. Але Конституція не може підлаштовуватися під окремого суб'єкта, вона повинна бути написана для держави і так зміни і робилися, саме з такою метою».

Групу опозиціонерів-маніпуляторів яскраво представляв лідер кримських комуністів Леонід Грач. Він одразу пояснив рішення Конституційного Суду «внутрішнім психологічним станом» Віктора Януковича та звинуватив суд у створенні диктаторських повноважень для Президента. Причому у своїй аргументації Грач змішував як цілком зважені твердження, так і безпідставні звинувачення, щоб підсилити їхній уплив на глядача:

«Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Петр Симоненко у микрофона. В Левадийском дворце в Ялте, где проходит Саммит Ялтинской Европейской Стратегии и у нас Леонид грач и Юрий Мирошниченко. Два тезиса, один важный вопрос Виталия Портникова Юрию Мирошниченко, который на него ответит. Некий противоречивый тезис выдвинул Михаил Чечетов и мы это тоже обсудим, но так как Леониду Грачу скоро надо уходить, то я бы хотел вас, Леонид Грач, попросить прокомментировать то, что вы слышали в первый час программы.

Леонид ГРАЧ: Савик, мы должны исходить из тех реалий, в который находится страна и народ. И ответить, почему за 19 лет мы не просто топчемся на одном месте, а сваливаемся в болото. А лишь потому, что ни о каком правовом государстве, ни о какой демократии и речи быть не может. Второе - речь идет все время о том, что вот тело Конституции осталось нетронутым. Но, скажите, пожалуйста, как же это тело без рук, каким образом с завтрашнего дня могут регулироваться взаимоотношения между Президентом и правительством. Президент может любым указом любого члена правительства и в целом все правительство самолично отправить в отставку. Где баланс, где контроль парламента и роль этого парламента. И еще один момент, очень важный, на мой взгляд, мы должны прекрасно себе отдавать отчет, что страна находится в коррупционных тисках и коррупционные тиски создали систему, что, с одной стороны, как бы представляющие государство чиновник-коррупционер, а с другой стороны - практически каждого гражданина, за любой разрешительный шаг, заставляет платить или, по сути, является соучастником этой коррупции. А отсюда вопрос - а можно ли, когда вот это создано коррупционное поле, когда интересы олигархического капитала сегодня представлены прежде всего президентом, Партией регионов, говорить о том, что те права, а даже в Конституции 2004 года права прописаны граждан не совсем уж плохие, но они же невыполнимы. А тогда встает вопрос - а о чем же мы сегодня говорим о том, что власть, которая не хочет и не в состоянии, прежде всего через формирование бюджетов, естественно сделать то, чтобы гражданам жилось лучше, даже не меняя Конституции. И последнее - сегодняшнее решение Конституционного Суда - это призыв колоссальной силы, я бы сказал, взрыв атомной бомбы в политическом смысле перед местными выборами. Партия регионов нарушает и попирает все, что можно попрать с точки зрения выборного законодательства или, по-другому, стремится завершить узурпацию власти. Вот что мы на сегодняшний день имеем».

Ще гірше Грача виглядав Олександр Турчинов, якій у своїй риториці опускався до оцінки особистих якостей опонентів, щоб підсилити свої звинувачення на адресу влади:

«Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, дуже симптоматично, що даже члени коаліції, такі як Леонід Грач, уже мають сміливість і чесність обвіняти і Партію регіонів, і Януковича в узурпації влади. Але ж я хочу прокоментувати ту демагогію, яку чув від пана Мирошніченко. Ви знаєте, мені прикро чути це, тому що людина називає себе юристом. І в той же час і він, і пані Богословська розповідає нам, що їм треба проводити реформи. І всі тут в залі присутні, і всі, хто дивляться нашу передачу, вони знають, що є реформи в Януковича і Партії регіонів. Це підвищення пенсійного віку, це підвищення цін, в тому числі і на газ, незважаючи на їх обіцянки. Вот їх реформи і безумовне, щоб проводити такі реформи, їм потрібна диктатура. І сьогодні їх Конституційний Суд, їх кишеньковий Конституційний Суд, на злочин, спробував легалізувати в Україні їхню диктатуру для проведення їхніх реформ».

Заради об'єктивності варто додати, що від опозиції в безпідставних звинуваченнях не відставали і представники правлячої більшості:

«Михаил ЧЕЧЕТОВ: Я хотел ответить господину Карасеву.

Савик ШУСТЕР: Ответьте господину Карасеву.

Михаил ЧЕЧЕТОВ: Пусть он не думает, что вся Украина это город Киев. Да. Город Киев максимально заполитизирована, потому что здесь тысяча Карасевых, тысяча Ставнийчук, которые за это деньги получают за то. Что они говорят о политике и так далее. А если отъехать на 100 км. от Киева и спросить в селе под какие полномочия вы избирали Президента. Они говорят одно. Мы избирали главу государства. Они избирали главу государства. 90% людей не знают главу государства.

Вадим КАРАСЕВ: А не Премьер-министра. А не главу правительства.

Михаил ЧЕЧЕТОВ: Поэтому не надо страну поднимать на дыбы от того, что это вам хочется.

Вадим КАРАСЕВ: Вы поднимаете ее на дыбы.

Михаил ЧЕЧЕТОВ: Мы поднимаете. Люди избирали главу. Они избрали главу государства. И пусть глава наводит порядок в стране и управляет в рамках конституции. Вот в чем разница. А вы, так сказать, меряете всех на свой аршин. Не меряйте».

До групи тих, хто з лав інших партій підтримував владу, належав лідер усіх комуністів Петро Симоненко. На противагу Грачу, він замість того, щоб давати оцінку рішенню Конституційного Суду й говорити про його наслідки, почав вести мову про необхідність реформування Конституції в частині прав людей. І хоча його палкі заклики були перемішані з антиолігархічною риторикою, в цілому Симоненко підсилював меседж влади про продовження конституційного процесу.

Так само підіграв Президенту лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, який закликав змиритися з рішенням суду й почати підготовку до всенародного референдуму після організації конституційної асамблеї, про що у зверненні до народу заявив Янукович.

Велика договірна гра

У «Великій політиці» («Інтер») досвідченому міністру юстиції Олександру Лавриновичу опонували політичні журналісти-оглядачі. Різниця у вагових категоріях двох сторін була дуже відчутною. Лавринович давав логічні та розширені відповіді на всі питання. До того ж, акцент висвітлення проблем у зв'язку з поверненням до Конституції 1996 р. було одразу зміщено самим ведучим.

Зокрема, Євгеній Кисельов жодним словом не згадав прогнози своїх колег про повернення рішенням Конституційного Суду сильних повноважень Президенту України без створення бодай якихось стримувань і противаг і про загрози такої ситуації. Натомість Кисельов одразу зробив наголос на тому, що робитиме Янукович із новими розширеними повноваженнями в «конкретній соціально-економічній ситуації в країні». Дуже зручне питання, яке лягає у головний меседж влади: «Конституція 1996 р. дозволяє проводити реформи».

Далі було таке ж саме зручне питання про Януковича, який став Кучмою після повернення до Конституції. На що Лавринович як учасник того конституційного процесу згадав, що Кучма в 1996 р. хотів зовсім іншу Конституцію, з більшими повноваженнями.

Коли право на запитання перейшло до інших журналістів, Лавриновичу стало менш комфортно. Зокрема, він так і не відповів по суті на запитання Сергія Висоцького (тижневик «Фокус»), чому регіонали і Янукович чекали 4 роки, щоби зробити подання про скасування політреформи.

«Сергей ВЫСОЦКИЙ: А зачем ждать 4 года тогда?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Справа в тому, що ми отримали ситуацію, коли апріорі закладені механізми створювали конфлікти всередині у правління країною. І щоб цього уникнути потрібно було зробити ту ситуацію, чисто політичну, яка виникла зараз. Вона є не стабільною з точки зору можливої зміни прізвищ і назв політичних сил. Для того, щоб країна стабільно розвивалась, потрібно щоб в неї було закладено основному законі та модель, яка дозволяє бути ефективним державному менеджменту, керуванню країною. Незалежно від того яка політична сила, який Президент, який Прем'єр-міністр працює. Тому це зараз зроблено було відповідне звернення. І ще раз хочу нагадати, що воно не було однопартійним, одно фракційним. Представлено було при цьому звернені величезна кількість народних депутатів України і те, що суд виніс таке рішення, як для мене, воно не просто було очікуваним, воно було очевидним. Тому що це та ситуація, коли граней тлумачення було не дуже багато. І вони стосувались не стільки того, що потрібно визнати неконституційним те, що було зроблено. Як шукати відповіді на питання як далі країна буде рухатись: вперед по розвитку тих питань, які зараз озвучив Президент Польщі пан Квасневський.

Друге цікаве питання, на яке прямо не відповів Лавринович стосувалося майбутнього конституційної реформи:

Ольга ВАСИЛЕВСКАЯ: Що далі буде з конституцією України?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Далі ми повинні будемо пройти короткий шлях того, як навчитись жити дотримуючи конституції й поважаючи Основний закон своєї держави. І прагнучи його вдосконалювати в публічний, професійних спосіб з дотримуванням тих процедур, які записані в Конституції. Що вдосконалювати звичайно є. Я чув сотні думок, що в світі не існує жодної досконалої конституції, оскільки це документ, який завжди приймається шляхом політичного компромісу. В тій чи іншій мірі можна говорити, яка з них є кращою. Українська конституція дозволяє ефективно керувати країною. Є одна проблема, яка сьогодні також звучала. Проблема місцевого самоврядування. Проблема самостійності регіонів. Це той напрямок, який декларувався всіма парламентськими політичними силами. Я думаю, що на цьому напрямку, на напрямку децентралізації державної влади мають бути й наступні зміни конституції».

Проблема в тому, що Лавринович в обох випадках лукавив або говорив нещиро. Для того, щоб це зрозуміти, потрібно звернутися до його інтерв'ю та коментарів у 2006-2009 рр. Він відкрито заявляв, що повернення до Конституції 1996 р. - це крок назад. І це було зроблено не тоді, коли Партія регіонів була в опозиції, а саме тоді, коли Янукович був прем'єр-міністром. Звідси висновок: і тоді, й тепер Лавринович захищав не Основний закон, а повноваження свого патрона:

«Перший віце-спікер Верховної Ради, член фракції Партії регіонів Олександр Лавринович за перехід від парламентсько-президентської форми правління до парламентської.

Про це він сказав в ефірі "Нашого радіо", повідомляють Українські новини.

"Я прихильник того, щоб перейти до парламентської республіки", - заявив Лавринович.

Перший віце-спікер зазначив, що досить ефективною може бути й президентська модель форми правління, але доцільність її встановлення в кожній країні визначається національними традиціями.

"Якщо зберегти парламентсько-президентську (республіку) із прямими виборами президента, незалежно від того, що буде прописано в Конституції, буде обов'язково два центри (президент і прем'єр-міністр), які будуть мати однакову легітимність, і можливість ефективного функціонування буде залежати виключно від політичної культури", - зазначив він.

На думку Лавриновича, в українських політиків недостатній рівень політичної культури й тому більш ефективною для країни буде парламентська модель правління.

Він підкреслив, що такий вид республіки дасть можливість визначити відповідальною за те, що відбувається в країні, більшість, яка сформована в парламенті.

Він допустив, що в 2009 році фракції Партії регіонів і БЮТ в Раді можуть об'єднати зусилля з метою внесення змін до Конституції, у тому числі й для зміни форми правління» («Українська правда»).

«Міністр юстиції Олександр Лавринович заявляє, що деякі політичні сили прагнуть ревізії політреформи замість її вдосконалення.

"Наголошу - не її вдосконалення, не внесення змін, які б розвивали подальший шлях України від президентської моделі до парламентської, а кроку назад. Коли країна ходить туди-сюди, то хитання такої держави і такого суспільства - це гарантований негатив для всіх, хто живе в Україні", - сказав він в інтерв'ю УНІАН.

На думку міністра, спокійне сприйняття можливості ревізії конституційної реформи суспільством "є свідченням того, що Україна живе під час постійної кризи з короткими проміжками переходу від однієї кризи до іншої".

"Мені не подобається такий спокійний підхід до тих проблем, які несуть драматизм усьому українському суспільству", - сказав він» («Українська правда»).

Ще хотілося б нагадати Лавриновичу про його ставлення до «неприродних подій 2004 року»:

«Евгений КИСЕЛЁВ:.. Александр Лавринович, министр Юстиции. Позвольте... у нас сегодня очень много вопросов, очень много тем. У нас ещё должны быть прямые включения, материалы. Вот в этой в связи, все-таки с усилением полномочий президента первый мой вопрос, можно ли сказать, что теперь Украина стала президентской республикой?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Ні, неможливо цього сказати, оскільки це не є чисто президентська модель і я б не говорив про якісь нові повноваження. Просто те, що відбулося після неприродних дій, які відбувались в грудні 2004 року над основним законом, відновлена та ситуація, яка була і говорити про те, що часто змінюється основний закон також немає жодних підстав тому що він був ухвалений 2006 року і один раз над ним поглумилися. Тепер ця ситуація знята і відновлена дія того, що було з 1996 року...».

«Мін'юст теж задоволений рішенням Верховного суду

04 грудня 2004

Рішення Верховного Суду України про скасування результатів повторного голосування на виборах президента повернуло ситуацію в країні "в річище Закону", вважає міністр юстиції Олександр Лавринович.

"З правової точки зору ситуація в Україні повернулася на середину кампанії, коли перший тур виборів вже пройдено, його результати не викликають сумнівів, і має бути проведений другий тур", - сказав він у суботу журналістам, повідомляє прес-служба Мін'юсту.

Лавринович відзначив, що рішення Верховного Суду повністю відповідає нормам чинного законодавства. "Суд жодним чином не вийшов за межи закону. І може викликати лише повагу точність суддів у дослідженні матеріалів, та ухваленні резолютивної частини", - сказав міністр.

Лавринович наголосив, що рішення Верховного Суду є обов‘язковим для виконання та "має з повагою бути сприйняте кожним громадянином України".

Лавринович також зазначив, що переголосування другого туру буде відбуватися "в іншій правовій та політичній ситуації" - з урахуванням змін до закону про вибори президента, які може ухвалити Верховна Рада» («Українська правда»).

Ще один фрагмент програми, який привернув увагу експертів «Детектор медіа», стосується коментаря американського судді, українця за походженням, Богдана Футея. Це класичний приклад виривання слів із контексту й подачі неповного коментаря, що повністю викривляє зміст. Ось як його подав у своїй програмі Кисельов, а згодом і підсумкові «Подробиці тижня» на «Інтері», і як це зробили на «Радіо Свобода». Навряд чи громадянин США Футей боявся повторити «Інтеру» те, що сказав «Свободі».

Жодного слова про те, що Конституція 1996 року не виконувалася, бо це ламає всю логічну побудову влади. І про те, що необхідні нові вибори Президента і парламенту, бо цього зараз вимагає опозиція:

«Евгений КИСЕЛЁВ: Сейчас я хочу напомнить, что высказывалось очень много различных мнений и возмущённых и наоборот, одобрительных по поводу того решения, которые было обнародовано. Решение КС. И вот несколько неожиданно было услышать комментарий американского юриста, судьи федерального апелляционного суда США в федеральном округе Колумбия, единственного этнического украинца, который занимает столь высокую должность. Его зовут Богдан Футей, он известный в мире правовед, консультировал рабочую группу...

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Він працював разом з нами в 95 році...

Евгений КИСЕЛЁВ:...ВР во время подготовки конституции 96 года. Вот сейчас покажите, пожалуйста, фрагмент интервью с его оценкой состоявшегося события.

СИНХРОН: Богдан ФУТЕЙ, правовед: "Я не є противником парламентської системи, але я вважаю, що якщо робляться зміни конституційні, а вони повинні бути зроблені згідно з конституцією. Перше, не було висновку КС про ці зімни. Не було зроблено. Друге, це було все прийнято пакетом. А згідно з конституцією треба голосувати по статтях, утім всім, що мають бути. Третє, можна сказати, що у травні того самого року - 2004 року - певні пропоновані зімни були відкинуті вже. А згідно з конституцією, подібні зміни мають бути подані аж після одного року. Цього не було. Але що найбільше. Це було 5 жовтня 2005 року, КС, якраз перед закінченням першого терміну - 9 років - рішив,що зімни конституції, які міняють політичну систему, а політична реформа змінила політичну систему, мають бути окрім тих змін, що конституція передбачує ще на референдум, народним референдумом. Тут референдум не відбулось".

Евгений КИСЕЛЁВ: Это было мнение Богдана Футея, американского правоведа, члена федерального апелляционного суда США в округе Колумбия по поводу реформы 2004 года@.

«Иностранные юристы по конституционному праву уже дают первые комментарии отмены политреформы в Украине  вверх 

"Iнтер": Передача "Подробности недели" (випуск 20:00:00)

Сюжет №4

Олег ПАНЮТА, ведущий: Иностранные юристы по конституционному праву, знакомые с украинским законодательством, уже дают первые комментарии событиям минувшей пятницы. Так, Серджио Бартолио, профессор конституционного права университета Триеста, представитель Венецианской комиссии, который изучал этапы становления Основного закона в Украине, дал свою оценку Конституции образца 1996 года.

Серджио БАРТОЛИО, представитель Венецианской комиссии, профессор конституционного права университета Триеста: "Мы считаем, что конституция 1996 года была первым документом, закреплявшим гражданские свободы после падения железного занавеса. Она стала результатом серьезных реформ и установления новой демократии. поэтому венецианская комиссия постановила, что эта конституция может стать хорошим шагом в дальнейшем развитии Украины. в варианте от 1996 года добавлены многие положение - в том числе закрепляющие права и свободы человека, которые совпадают с нормами европейской конвенции о правах человека. 1 сентября конституционный суд Украины признал верховенство конституции от 1996 года, а также назвал такими, которые не соответствуют положениям конституции изменения, сделанные после 2004 года. Венецианская комиссия много раз критиковала те изменения, которые были внесены после 2004 года в Конституцию. Особенно мы критиковали введение императивных мандатов в парламент".

Ведущий: Еще один юрист, имеющий отношение к разработке конституции 1996 года, не скрывает своего удовлетворения из-за отмены политреформы. Богдан Футей сегодня - судья федерального суда претензий США. 15 лет назад он был советником в рабочей группе, трудившейся над проектом Конституции. В эксклюзивном интервью нашей программе известный юрист призывает навести порядок в украинском законодательном пространстве.

Богдан ФУТЕЙ, судья федерального суда претензий США: "Я вважаю, що якщо робляться зміни конституційні, вони повинні бути зроблені згідно з Конституцією. і ті зміни були зроблені, я був один з тих хто говорив з самого початку після змін очевидно, що вони не правильно були зроблені. Перше, не було висновку Конституційного суду про ці зміни, не було зроблено. Друге, воно все було прийняте пакетом, а згідно конституції потрібно голосувати по один, по статтях отим всім, що має бути. Але що найбільше це було 5 жовтня 2005 року Конституційний суд , рішив конституції, які міняють політичну систему, а політ реформа змінила політичну систему, мають бути окрім того, що конституція передбачає народним референдум. Тут референдуму не відбулося, а це є вимога Конституції, вона є основний закон держави і всі повинні її дотримуватись Верховна Рада, державна влада ну і зокрема судова влада».

«"Радіо Свобода", 01.10.2010

Мар'яна Драч

Прага - Рішення Конституційного Cуду України у справі скасування політичної реформи не прописане до кінця, зокрема, у справі майбутніх виборів, вважає американський федеральний суддя Богдан Футей. Він був радником робочої групи з підготовки Конституції України 1996 року, тому добре знає український конституційний процес. Пан Футей поділився своїми спостереження з Радіо Свобода по телефону з Вашингтона.

- Як ви оцінюєте рішення українського Конституційного Cуду у справі політичної реформи 2004 року?

- Політреформа, так як вона була схвалена, була неконституційною. Я про це говорив із самого початку, бо була порушена процедура. Не тільки процедура, була порушена сама Конституція, і було рішення Конституційного Суду в жовтні 2005 року, ще перед закінченням каденції перших дев'яти суддів. Вони сказали - якщо є зміна політичної системи в державі, то треба, щоб це було затверджено на референдумі. Але цей референдум не відбувся.

- Чи ви бачите тепер більшу загрозу авторитаризму в Україні, так як про це твердить українська опозиція?

- Щодо авторитаризму, то я не знаю. Конституція 1996 року була визнана багатьма міжнародними організаціями. Вона має те, що дійсно потрібно демократичній державі: гарантії прав людини, розподіл на три гілки влади. Але сподівання було, що вони будуть рівноправні, але так не сталося. Проблема Конституції 1996 року в тому, що вона у багатьох випадках не виконувалася. Судові рішення не виконуються і певні гарантії не виконуються. Є гарантія в Конституції про суд присяжних. Ви мені скажіть, за 14 років існування Конституції, чи хоч раз був судовий процес в Україні, де був суд присяжних?

- Тепер це обіцяють запровадити.

- Знаєте, є така приказка - «обіцянка цяцянка, а дурневі радість». Можливо і цього це стосується. Обіцяти це одна річ. Це обов'язок Міністерства юстиції стежити за тим, щоб все, що Конституція гарантує, було здійснене.

- Чи потрібно проводити дострокові вибори в Україні у зв'язку з рішенням Конституційного Cуду?

- Я думаю, що це було би правильно, щоб були дострокові вибори, бо якщо Україна вертається до Конституції 1996 року, то там були терміни виборів і до цього треба повернутися. Щоб все мало голову, руки і ноги, то треба дострокові вибори і Президента, і Верховної ради. Це повинен був Конституційний Суд вирішити. Якщо він це не вирішив, знаєте, Конституційний Суд є найвищим органом і його рішення треба виконувати, але якщо вони не сказали як це виконувати, то тоді є плутанина» («Радіо Свобода»).

Отже, під час інформаційного просування ідеї скасування політичної реформи та повернення до сильної президентської влади команда Януковича не гребувала замовчуванням важливої інформації, перекручуванням слів своїх прихильників та опонентів, дискредитацією своїх опонентів. На цьому тлі зусиль представників опозиції та незалежних журналістів було недостатньо, щоби переламати ситуацію. Однак через кострубатість і невиваженість меседжів самої влади вона навряд чи виграла цей інформаційний бій.

Фото - www.ostrovforum.net