Проникнення науки та високих технологій у чарівний світ телевізійних серіалів іноді творить такі дива, як пізнавально-бойове та водночас дико розважальне видовище «Непереможний воїн», показ якого триває на каналі «2+2» (колишня назва - «Кіно»). Жанр цього американського проекту визначають по-різному: наприклад, у Росії серіал демонстрували на спеціалізованому каналі, присвяченому бойовим мистецтвам, натомість у вітчизняному ефірі кров легендарних бійців ллється кожного вікенду о восьмій ранку, поміж мультиком і телемагазином. Прохромлені груди ворога й хрускіт вівсяних пластівців, смак смерті й молока - ти виростеш скаутом, маля.

Кожну серію проекту присвячено поєдинкові двох воїнів, які або належать до різних історичних епох та культур (спартанець проти нінзі або вікінг проти самурая), або ж, навпаки, приторочені до якоїсь однієї матриці (мафіозі проти якудзи, зелені берети проти спецназу). Заради різноманіття учасниками шоу можуть бути й реальні постаті (національний герой Шотландії Вільям Воллес проти короля зулусів Шаки). Також чергуються поєдинки одинаків та бої між угрупуваннями.

Власне, реконструкція кожного такого поєдинку - лише ефектний фінал кожної серії. Набагато більше уваги творці проекту присвячують дослідженню зброї. Пошук найефективнішого знаряддя вбивства в історії людства - ось що можна вважати метою шоу.

Студія у Південній Каліфорнії, так званий бійцівський клуб, - це велетенський ангар-зброярня, де вчені, експерти з бойових мистецтв та лікарі випробовують найрізноманітніші списи-ножі-мечі тощо. До участі в триденних тестах зброї зазвичай запрошують «спадкоємців» тої чи іншої бойової традиції. Так, наприклад, самурайські обладунки та майстерність ударів катаною демонструє справжній самурайський нащадок, а бойові танці з висолопленими язиками, котрими плем'я маорі залякувало своїх ворогів, відтворюють харизматичні новозеландці, для яких ритуал поїдання переможеного воїна - частина традиції, що до неї варто ставитися з належною повагою. Всі вони намагаються довести універсальність і досконалість своєї зброї, навіть якщо це сумнівна дровеняка з акулячими зубами, котра навряд чи може конкурувати з крицею. Щоб перевірити, наскільки видатні травми може завдати той чи інший засіб душогубства, автори шоу використовують високотехнологічні манекени, що заміняють людей. Одні з них обліплено електронними пристроями, що дозволяють фіксувати силу та швидкість ударів, інші - бездоганно імітують людське тіло. Саме ці силіконові фігури, з внутрішніми органами і кров'ю, справляють найбільше враження. Запрошений лікар, колупаючись у дірках та переламаних ребрах, докладно пояснює, як швидко вмирає людина, пронизана спартанським списом, і що вона відчуває, коли нінзя сипоне в очі товченого скла. Бойовий дух іноді настільки переповнює тестувальників, що вони перетворюють ці манекени на криваве місиво. Особливо відзначився представник школи «шаолінських монахів», який влаштував настільки видовищні знущання над силіконовою плоттю, наче саме в цьому й полягає смиренність буддизму.

Але не одними манекенами вабить глядача ця документальна ода вбивству. Доволі часто істинними героями шоу стають мертві свині. Свиня - ідеальна істота для тестування холодної зброї. По-перше, свиня в ролі жертви мало чим відрізняється від людини. По-друге, ніякий силікон у кадрі не замінить справжньої плоті під безжальним лезом. Отже, в «Непереможному воїні» свиней рубають і проштрикують часто та з великим душевним піднесенням. Іноді навіть закрадається підозра, що в авторів проекту є якийсь допоміжний бізнес - ковбасний цех у сусідньому павільйоні абощо. А втім, саме свині часто-густо дають глядачеві хибні уявлення про смертоносність тих чи інших різновидів зброї. Так, наприклад, самурай легко розрубує катаною дві туші, покладені одна на одну, а прихильник спартанської школи своїм коротким мечем здатен хіба що показати швидкісне виготовлення шаурми. Натомість у віртуальній реальності поєдинку між цими воїнами «свинячий аргумент» не здобув підтвердження.

Трохи одноманітніше сприймаються поєдинки з використанням вогнепальної зброї. Єдина розвага, яку дозволили собі сценаристи серіалу, - це символічний двобій між піратом та середньовічним лицарем. Один із інтернет-дотепників порівняв цю звитяжну битву з протистоянням кобили та лінкора.

Попри всі візуальні розкоші процес визначення непереможного воїна цілковито залежить від скромного комп'ютерного генія, котрий за результатами всіх досліджень моделює віртуальний поєдинок. Диво-програма, на творення якої знадобилося п'ять років, зіштовхує вояків лобами тисячу разів, й відтак оголошує вердикт. Залишається тільки відзняти сцену двобою з урахуванням усіх реальних та віртуальних нюансів.

Як на мене, успішність «Непереможного воїна» зумовлена насамперед його зорієнтованістю на різні аудиторії. По-перше, як тонко помітили на каналі «Кіно», йдеться про дітлахів. По-друге, проект залюбки переглянуть шанувальники історичних програм. По-третє, не варто забувати про скромних збирачів зброї та дослідників військового ремесла.

Але істинними фанатами проекту можуть стати лише ті глядачі, які понад усе люблять програми про тварин (і порубані в кадрі свині тут ні до чого). Справа в тому, що в «Непереможного воїна» є безліч ідейних програм-попередників, де змагаються за першість представники фауни. Десятки різноманітних «Хіт-парадів дикої природи» та «Диких і небезпечних» протягом багатьох років з'ясовують між собою, хто з них жорстокіший та страшніший. Як давнього прихильника такого кшталту звірячих конкурсів мене завжди непокоїв один нюанс, який можна назвати «жалюгідністю об'єктивності». Бо якщо в рейтингу найсильніших створінь на землі перше місце з великою перевагою належить якомусь кліщу, - це якось не тойво. Нібито факт, підпертий з усіх боків природничими науками, а насправді - якась жалюгідна пародія на істину. З людьми якось усе простіше, зрозуміліше й чесніше. Навіть якщо результат протистояння - суперечливий. Як зазначив нащадок маорі, коли дізнався про віртуальну поразку від «шаолінських монахів»: «Не важливо, що каже комп'ютер. Скоріш за все, комп'ютер - китайський».

Фото - 2plus2.in.ua