Вкручувайте болтики!
Інфотейнмент виявився набагато дошкульнішою п’явкою, ніж я передбачав. Ці програми зцапали мене. Подивишся якийсь сюжет – і він не відпускає тебе кілька днів. Потужна штука. Не знаю навіть, із чим порівняти, а в нюансах фармакології не розбираюся.
Як я вже доповідав, левову частку мого серця зжер «Інфошок», але вакантним ще залишається лівий шлуночок. Цього тижня туди запала продукція каналу ICTV. Там є дві кльові програми. Одна з них – розважальна, а друга – пізнавальна.
Заправившись чудовими історіями про дивовижних людей («Чудо-люди») та неймовірно цікавими фактами («Про Zікаве.ua»), я остаточно переконався, що вони можуть вільно мінятися титулами «розважальна» та «пізнавальна», перетворивши цей процес на веселе жонглювання. А ще між ними можна шукати відмінності. І не знаходити. Теж пізнавальна розвага.
Також існування цих програм може бути якось пов’язане з відзначенням 200-ліття від дня народження Миколи Васильовича Гоголя. Не тільки через аналогію з Добчинським-Бобчинським. Є в надрах цих проектів істинне розуміння природи і метафізики жаху, властиве автору «Вія».
Одна з історій, наприклад, яка не дає мені спокою цілий тиждень, склалася внаслідок перегляду двох сюжетів із цих програм. Я вже й забув, який із них розважальний, а який пізнавальний. Це сюжети про чудо-людей, і вони – про цікаве. Це вам не якийсь пересічний науковий факт про таргана, котрий може без голови прожити п’ять днів. І не нудотна оповідь про діда, який плаває зі зв’язаними руками.
Можливо, кожен із цих сюжетів окремо й не став би ударною хвилею для мого спорохнявілого сприйняття. Але ж ви в курсі, що таке детонація?
Отже, один сюжет був про дівчину, яка дихає вухом. А інший – про хлопця, який прицільно плюється оком.
І я не можу пробачити цим програмам (та й усьому інфотейментовому телебаченню за компанію), що їх не звели разом. Мені здається, це був би не просто дивовижний, надзвичайний сюжет, який остаточно поєднав би в собі розважальне й пізнавальне. Ця історія могла б породити ще одну нову програму, а то й новий канал. І байдуже, на що б це було схоже – на «Ромео та Джульєту», «Лесю+Рому» чи на згадуваного вже гоголівського «Вія» (моя ставка – на варіант номер три). Таке шоу гарантовано перевершило б усі мої телевізійні очікування.
Взагалі-то я вів до іншої метафізики жаху, – просто в цих програмах настільки круті повороти, що мене постійно викидає на узбіччя. А хотів я звернути вашу увагу, що даремно деякі програми такого кшталту або відмовляються від ведучого (як, наприклад, рафінад очей моїх на Новому каналі), або ж використовують його відповідно до вимог ГОСТу. Мовляв, модератор – він і в інфотейнменті модератор. Це неправильний підхід, що переконливо доводить програма «Чудо-люди». Ведучий свята – заслужений артист України Олексій Горбунов.
Варто було мені подивитися анонс програми на сайті – й зрозуміти, що іноді заспів до інфотейнменту може на голову перевершувати всі подальші співи.
У цьому анонсі, зокрема, ведучий Горбунов говорить таке: «Якщо вам немає до чого докласти руки, ви купить дриля, станьте біля стіни і вкручувайте, вкручувайте болтики, болтики, вкручувайте болтики!!! У Москві є один такий чолов’яга... знаєте, шо він робить? З дриллям? Тільки не з таким... усі-пусі... а з нормальним дриллям?!». Сюжет, який показали потім, ані за пристрастю, ані за візуальною ефектністю, ані за змістом не дотягував до підводки ведучого. Героїв, які полюбляють заковтувати шпаги, мечі, ножі й навіть «дрилля», у ящику ніколи не бракувало – відтак вони й не затримуються надовго у пам’яті. А от від самої лише згадки про «вкручувайте болтики!!!» мені й досі страшно. Як і від здогаду, на що ж насправді здатні люди «з дриллям». Усе ж таки Горбунов – великий актор. А поєднання лажі та пристрасті незмінно породжує шедеври.
На завершення дозвольте притягнути за вуха ще одну програму, яка не має нічого спільного з інфотейнментом, але спромоглася метафорично пояснити мені природу народної симпатії до цього телевізійного формату. Йдеться про випуск «Знаку якості», в якому Костянтин Грубич досліджував цукор-рафінад. Принагідно висловлюю подяку ведучому, який невтомно відкриває публіці всі таємниці автоматизованих технологічних процесів та систем управління. Простежити весь шлях від цукрового буряка до рафінаду – це не поступається навколосвітній подорожі. Вражає і захоплює. Так от, у цій програмі – якщо раптом хто не в курсі – продукцію різних виробників оцінюють прискіпливі експерти і звичайні споживачі. З рафінадом трапився невеличкий казус: експерти найвище оцінили цукор німецького виробника. Він був ідеально чистий, білосніжний. І саме з цієї ж причини споживачі дійшли висновку, що він – найгірший. Мовляв, якщо такий білий – значить штучний, несправжній, шкідливий. Хімія якась.
Схоже на те, що ставлення більшості глядачів до будь-якої телевізійної інформації сьогодні таке ж, як і до рафінаду. Що більше вона схожа на правду – то менше викликає довіри. Натомість, що абсурдніша та каламутніша речовина інфотейнменту заливає очі й вуха – то більше причин поставитися до неї прихильніше.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
3
Іван Опанасович (не фан клюб!)
5746 дн. тому
Я вже казав, шо Миша маладец, харашо пише. Про Інфошок - то вже класика. То - едінічний случай. Якшо всі статті так писать - не буде того ефекту. Я так думаю. Хоча інколи така бомба потрібна. Мене цікавить інше - це ж треба мать стіки часу, щоб дивиться оте ТБ! Все-таки щитаю, шо автор не зря зарплату на ТК получає...
Цей як його
5747 дн. тому
Нє, було крутіше і смішніше прошлий раз - про Інфошок (рафінад очей Бриниха:))))). Всіх порвало на інфузорії черевички. Було видно, що автора зачепило, автор розмишляв, переживав, шукав інтонацію... А тут отчот якийсь. Михайле, пишіть про талантліві програми, тоді й стаття буде талантліва, як ота ваша культова стаття про Інфошок. До речі, виставте Інфошоку рахунок - у них через вашу статтю рейтинг вищий, ніж у квартала 95, сповістили міждуканальні новини.
Отой от
5748 дн. тому
Ха, почекайте: незабаром нам загрожує гігант-шоу "Україна має талант". От подивитеся його, та й самі почнете плюватися вухом та передбачати погоду лівою халявою штанів.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ