Танцювальне тестування: скоробагатьки сльозам не вірять

12 Листопада 2008
31531
12 Листопада 2008
10:26

Танцювальне тестування: скоробагатьки сльозам не вірять

31531
Переможцями «Танцюю для тебе» стали, крім Марата Нуделя, Ірини Бочай та Мар‘яни Гординської, всі ті, хто зі своїх далеко не захмарних статків зумів виділити певну частку для розв‘язання реальних проблем реальних людей.
Танцювальне тестування: скоробагатьки сльозам не вірять
На перший погляд, це таки чергова українська дивовижа – що проект «Танцюю для тебе», початок якого викликав у журналістській спільноті таку бурю емоцій, узяв і добіг фінішу у супроводі майже тотального мовчання. Ні, звичайно, десь там на кухнях обговорення в останні тижні перед закінченням проекту тривало; і після завершального музичного акорду пенсіонерки ще видзвонювали одна одну, попри пізній час; і у наступні дні програма ще згадувалася. Власне, і дивилося «Танцюю для тебе» немало люду. Тож начебто і резонанс мав би бути відчутний. Але… От, скажімо, на сайті TV.ua, де можна переглянути найцікавіші моменти останнього шоу проекту, виступ «циганок Юри і Жори» переглянуло станом на вечір 11 листопада «аж» 66 відвідувачів, залишивши «цілий» 0 (нуль) коментів. Єдиний комент серед усіх представлених відео – до виступу Олега Скрипки. Все! Та й у газетах (принаймні, тих що я читаю, а це й україно- і російськомовні видання) щось нічого знайти не вдалося.
 
Ясна річ, є ще й офіційний сайт проекту http://dance.1plus1.ua/, точиться досі мляве обговорення «Танцюю для тебе» на кількох Інтернет-форумах, є суперактивна, як завжди, Дуся. Проте нічого схожого ані на перші, ані навіть на треті «Танці...» на тих самих «Плюсах» немає і близько. У чому причина? Не той рівень вправності учасників? Приїлося? Політичний рейвах чи світова фінансово-економічна криза заважають? На мій погляд, проблема зовсім в іншому – по-перше, в мотивації телевізійних змагань танцюристів, яка, попри всі зусилля ініціаторів проекту, так і не була сприйнята суспільством до кінця; по-друге, у виявленій проектом дуже неприємній речі: майже повній відсутності філантропів (себто благодійників) в Україні.
 
Хтось, можливо, скаже, що це все рудименти комуністичної системи, хтось із презирством спише все на провінційність та хуторянство українців. Можливо, людям видається не надто слушною сама ідея щосили давити на психіку телеглядача описаннями лих і проблем учасників танцювальних змагань. Але поставмо запитання – а в яких розвинених європейських країнах вже пройшло таке телешоу? У Румунії? Ну-ну... Може, провінційність більш притаманна не Україні, а Мексиці та Румунії? Може, публічне змагання на найбільш жалісну історію з тим, щоб за тебе проголосували (не має великого значення, як саме ти танцюєш), і ти отримав шанс на великий грошовий приз, - це не найкраще надбання цивілізації початку ХХІ століття? Ні, звісно, поруч із «Домом-2» будь-які «Танці...» – це вершина моральних і мистецьких чеснот, але ж хіба варто вимірювати висоти культури не, так би мовити, від «рівня моря», а від рівня навмисне виритих глибоких баюр?
 
Утім, «по-друге» тут, мабуть, важливіше.
 
Уявлялося, що коли не з першого, то з другого-третього випусків програми до справи підключиться грошовита (можливо, навіть анонімно-благородна!) публіка, яка закидає учасників додатковими призами, а, головне, грошима – бо ж відібрані для участі у танцювальному марафоні справді були люди з реальними проблемами або їхні представники. Адже, як на чималий список вітчизняних мільярдерів та мультимільйонерів, як на їхні сумарні статки, йшлося буквально про копійки. Та що там мультимільйонери – якби депутати нашої найбільш Верховної Ради скинулися всього лишень по тисячі гривень (кишенькові витрати для народних обранців), то у фіналі шоу на всіх його учасників – тих, що вибули раніше і тих, що дійшли мети, - посипався би благодійний дощ. Чесно кажучи, дивлячись фінальне шоу, я думав: ну, ось! ну, тепер! як можна випустити такий шанс показати себе на всю країну!
 
Проте нічого подібного (крім жесту кількох будівельних «тузів», які мають намір щодо створення «Дому казки» для онкохворих дітей) ми так і не побачили. Все брали на себе або телеканал, або самі ж учасники проекту із боку «зірок», тобто людей не бідних, але і не з мільйонними прибутками. Що ж стосується благородства будівельників... дай Бог, щоб воно було у всіх них справді щирим, але важко забути той банальний факт, що до нинішньої економічної кризи будівельний бізнес в Україні за рівнем доходів конкурував хіба що із наркобізнесом...
 
...А тим часом досить згадати вітчизняні традиції доброчинства, щоб ницість сучасних скоробагатьків у цій ситуації стала вкрай рельєфною. Скажімо, знаний цукрозаводчик Олексій Бобринський свого часу звів для робітників кожного із семи своїх заводів житлові будинки та лікарні, технічні класи для підготовки робітників і школи для їхніх дітей. Інший «цукровий барон» –  Никола Терещенко – так само при кожному зі своїх заводів збудував лікарню, школу (при деяких заводах – і народні училища) та чайну для робітників. А власник дніпровських пароплавів та київських трамваїв Давид Марголін для 130 працівників своїх ремонтно-механічних майстерень збудував на Трухановому острові в Києві ціле селище з житловими будинками, мурованою церквою святої Єлизавети, ремісничим училищем та двокласною школою для дітей робітників. Київський «тютюновий король», караїм за походженням Соломон Коген, придбавши земельну ділянку на Великій Підвальній (нині – Ярославів Вал), збудував там кенасу (себто молитовний дім) для караїмської громади міста. Його дружина Есфірь пожертвувала 150 тисяч рублів на школу для караїмських дівчат у Євпаторії, а сам Коген, серед іншого, заповів велику суму для видачі щорічно по тисячі рублів у посаг нареченим-караїмкам. Нарешті, цукровар і винороб, київський губернатор Іван Фундуклей власним коштом спорудив фонтан на Європейській площі, замостив Андріївський узвіз і подарував місту два власних будинки в центрі Києва для заснування першої в Російській імперії жіночої гімназії. «Залізничний король» Рудольф Штейнгель своїм коштом обладнав окреме відділення в клініці Київського університету, а його дружина Марія фінансувала спорудження Стрітенської церкви неподалік Львівської площі.
 
Не пасли задніх і депутати (гласні) Київської міської думи. Наприклад, міський голова Павло Демидов власним коштом фінансував будівництво ремісницької школи, реального училища, чоловічої і жіночої гімназій. Інший міський голова, бровар Іван Толлі збудував на Жилянці Благовіщенську церкву з парафіяльним училищем. Гласний Семен Могильовцев пожертвував півмільйона рублів на зведення будинку Педагогічного музею (того, в якому Центральна Рада проголосила незалежність Української Народної Республіки). Микола Попов побудував Успенську старообрядницьку церкву на вулиці Почайнинській на Подолі. Михайло Дегтярьов побудував Свято-Михайлівський храм у Центральній міській лікарні та пожертвував мільйон рублів (тоді це була страшезна сума) на спорудження містечка так званої «Дегтярьовської богадільні» з 13 будинків (нині тут міститься Інститут сухопутних військ Міністерства оборони). І так далі – подібних прикладів охочі можуть назбирати десятки. Видається, бодай дещо варто було б згадати й організаторам «Танцюю для тебе», якщо вже була мета «натиснути» на свідомість потенційних благодійників...
 
Між іншим, не знаю, як вам, а мені впала в око практично повна відсутність у студії під час ефірів програми наших нардепів та інших знакових політичних фігур, хоча на всіх попередніх «Танцях...» часом, здавалося, нікуди було плюнути – влучиш у народного обранця. Мабуть, відчули, що пахне смаленим і треба буде не просто за чужий кошт (як на різноманітних «Свободах») розводитися на всю країну про власне народолюбство, а продемонструвати любов до конкретних людей не на глибину серця, а на глибину власної кишені, чи не так?
 
Тож, мабуть, таки не дивно, що фінал проекту «Танцюю для тебе» не викликав великого резонансу у ЗМІ. І головним чином не тому, що Україна все ж не Мексика і не Румунія, тут дещо інший тип суспільної культури та моралі, а тому, що вітчизняні «грошові мішки», що бачать себе на ієрархічній драбині десь ген-ген там, високо над суспільством, виявилися насправді десь низько-низько, у глибокій брудній баюрі. Разом з усіма своїми мільйонами і мільярдами. А переможцями стали, крім Марата Нуделя, Ірини Бочай та Мар‘яни Гординської, всі ті, хто зі своїх далеко не захмарних статків зумів виділити певну частку для розв‘язання реальних проблем реальних людей.
 
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
31531
Читайте також
05.06.2009 10:25
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
12 970
22.02.2009 10:27
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
6 089
23.01.2009 13:37
Майя Заховайко, «Україна молода»
4 107
13.10.2008 11:40
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
15 936
08.10.2008 14:48
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
28 158
22.09.2008 12:49
Наталка Позняк-Хоменко, «ПіК України»
50 109
Коментарі
10
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Petro
5809 дн. тому
Цыгане захотели створить лоходром для дурачков, да не вышло! И обиделись цыгане: какие недобрые украинцы! Просто дураков пусть в других странах ищут, благо у оказавшегося под румынами еврейского СМИ(якобы американские хозяева 1+1) этих стран - до фига и больше. Словения, Словакия, Болгария и т.д. и т.п.
Хатуна Пустовит
5812 дн. тому
А сайт телекритика тоже вроде райлннлй стенгазеты
Профи
5813 дн. тому
Чтобы взять 20% - программа должна быть сделана профессионально, а не так как это было. Хуже всего был сценарий, очень напоминал вечера школьной самодеятельности((( Картинка красивая, а уши вянут. И при этом я видел только гала-концерт.
А попробуй-ка Таша сделать шоу так, чтоб взять 20%
5813 дн. тому
Це до 1+1 ... Їх рецепт - згвалтування+вбивства+пограбування... і танці... Апофеозом, скоріш за все, буде реаліті "Мовчання ягнят-танцюристів" - спеціально запрошений маньяк поїдає невдах у прямому ефірі. Своїм СМС глядачам пропонується врятувати нещасного від загибелі.
ТАША-КАКАША
5813 дн. тому
А попробуй-ка Таша сделать шоу так, чтоб взять 20%. И без юмора про сиськи-письки.
Таша
5814 дн. тому
А проект - фігня. Жебрацька мафія готує різні типажі, щоб зайняти усі ніші "співчуття", а 1+1 готує різних танцюристів. Купіть памперси і віднесіть в сусідній дитячий будинок, станьте донором, пстаньте волонтером Червоного Хреста - оце буде реальна благодійність, а проекту «Танцюю для тебе» - телевізійне організоване жебрацтво (можна було б написати циганське, але ж ми усі політкоректні).
Таша
5814 дн. тому
Шкода, що п.Грабовський забув уважно перечитати свій же приклад із доброчинниками: багатії не давали гроші Машам, Сашкам і Оленкам (навіть, якщо вони гарно танцюють), а будувало житлові будинки, лікарні і не просто так, а для своїх робітників або одновірців. Можна ще церквушку спорудити - своєї конфесії... І тоді твоє ім*я залишиться в історії, влада визнає - дасть медальку і нащадки будуть шанувати. А ще п.Грабовський робить мерзенну справу - заглядає до інших в кишеню. Благодійність - вибір кожного, без розрізнення статків і стану - і мільйони і скоринка хліба - мають одну вагу і одну причину.
Вяземская-Белосельская
5814 дн. тому
Готова поспорить, что сие шоу не только первое, но и последнее. За 2,5 млн. $ - и такие рейтинги. Останутся только маньяки с педофилами в замечательных новостях. И что, у нас за свою точку зрения уже положено извиняться? А вы на автора в суд подайте, любезный и беспристрастный Алексей Анонимус! Дескать, своего имени не назову, но возмущаюсь и требую засудить! Ваще оборзели! Уже и не пикни! Отвратный, циничный, манипулятивный проект. Да, нельзя ли в качестве социального просвещения показывать также в прайм-тайм порнографию, желательно поизвращеннее? Естественно, отечественного производства. Чтоб мы смотрели, осуждали и ужалась. И понимали, как много еще язв у нашего общества...
пасквіль
5814 дн. тому
Проект був (вибачте на слові) - фігня. Дуже нудний, нецікавий, та препогано зроблений. Абсолютно непрофесійна робота. Дивитись це шоу було неможливо!
Олексій
5814 дн. тому
Абсолютно не згодний з автором статті. Гарне намагання пристидити багатіїв та нардепів він перетворив у цькування шоу. За що? На мій погляд це перше шоу. яке спробувало повернути нас до проблем обездолених людей. ПЕРШЕ!!! А першим завжди важко. Але коли благодійність в Україні сягне тих обсягів, нехай вельмишановний автор статті не забуде вибачитись перед проектом "Танцюю для тебе" і написати про нього якийсь гарний матеріал, а не цей жалюгідний пасквіль.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду