Інвалід у телевізорі – індульгенція для телебачення

8 Жовтня 2008
28063
8 Жовтня 2008
14:48

Інвалід у телевізорі – індульгенція для телебачення

28063
Танці з «зірками» повинні розважати, як це було кілька сезонів тому, а не витискати сльози болю та горя. У продовження дискусії про програму «Танцюю для тебе» на «1+1».
Інвалід у телевізорі – індульгенція для телебачення
У моєму журналістському житті був період, коли я боявся інвалідів і водночас – прости, Господи – починав тихо ненавидіти їх. А вголос таврував себе за бездушність, черствість, зашкарублість душі: фактори, які породжують цю нелюбов до людей із особливими потребами.
 
Почалося з того, що редактор однієї з газет, де мені довелося працювати (тепер цей медійний проект успішно закрито), поставив перед нами, кореспондентами, суворе завдання – у кожен номер, на крайняк – через номер повинен виходити матеріал про інваліда. Ми мусили брати слід чергової людини з особливими потребами, базуючись на публікаціях газети «Факти». Так я мимоволі познайомився із глухим композитором із Обухова, безногим чоловіком із Запоріжжя, в якого дружина – теж інвалід (щоправда, по зору), паралізованим екс-мотогонщиком та іншими. Чим менше в людини було кінцівок, тим більше було шансів, що редактор відправить мене або когось іншого до нього в гості.
 
Трохи раніше, працюючи в черговий раз на телебаченні, я серед іншого знімав спільноту інвалідів Білої Церкви, безногого тракториста із Закарпаття і мав усі шанси потрапити до лепрозорію на Одещині, щоби потім показати і розказати глядачам про те, як прокажені там одружуються.
 
Кілька тижнів тому плюсівська «ТСН», починаючи від ранкового «Сніданку» і аж до вечора, крутила в повторах, явно смакуючи або виконуючи спеціальне розпорядження, сюжет про весілля інвалідів у Броварах. І вже кілька тижнів на «1+1» моя дружина зі сльозами на очах дивиться «Танцюю для тебе» – програму, яку невідомо хто першим охрестив «Танці з інвалідами», і ця народна назва вже стійко прижилася ще до її згадки на «Телекритиці».
 
Чому інваліди так хворобливо цікавлять засоби масової інформації, що довкола них уже влаштовуються феєричні танцювальні шоу з популярними людьми у ролі ведучих та на танцполі? Тимчасом як ті ж самі параолімпійські ігри, які, за словами моїх респондентів-інвалідів, відбуваються регулярно, і не лише в столиці, якось не особливо переймають мас-медіа.
 
Аби знати відповідь на це просте запитання, кожному треба згадати самого себе в приміській електричці, вагоні метро, на вокзалі – словом, всюди, де є багато народу і де постійно або жебраки з виразками чи без кінцівок просять милостиню, або згорьовані жінки жебрають комусь на операцію. Ми намагаємося або швиденько проскочити повз, або відвести очі, або кинути їм 50 копійок, очистивши власну совість і придбавши за цю скромну суму щось типу індульгенції. Мовляв, і я теж не байдужий, і за свої гріхи відбуваю покаяння, і на мої благі діяння звернуть увагу на небі.
 
Преса, а головне – телебачення, говорячи про інвалідів та їхні проблеми, жодним чином не прагне їх вирішити. Інвалід – це завжди соціальна проблематика, якої ми з вами, глядачі та читачі, вимагаємо від ЗМІ. Закрийте «Світські хроніки»! Припиніть буржуйські шоу! Геть споживацькі програми! Глянцеві серіали – на смітник, політичні розбори під виглядом шоу – ще далі! Покажіть, як живе простий народ, розкажіть про його проблеми, біди, будьте ближче до реального життя.
 
Американська акторка Шарліз Терон колись завдала собі свідомого каліцтва: позбавилася двох передніх зубів, аби зіграти головну роль серійної вбивці у фільмі «Монстр» і за цю самопожертву отримати «Оскара». Останнім часом мені здається: аби якась людина стала цікавою для медіа, зокрема телевізора, вона мусить, за прикладом пані Терон, якимось чином себе скалічити.
 
Щоправда, не поспішайте цього робити. Насправді жодна публікація і жоден сюжет ще не вирішив проблеми жодного інваліда.
 
Журналістам цих людей, думаю, все ж таки шкода. Коли доходить до редакторів, жалість якось притупляється. А керівництво проекту чи каналу за прикладом міліції «рубає палки», тобто безпристрасно фіксує, скільки разів на день або на тиждень їхній канал був соціально відповідальним, показавши по телевізору чергову людину з особливими потребами і вкотре давши посилання в бік бездушних чиновників та байдужого суспільства.
 
Отже, ми з вами байдужі до інвалідів, бо не віддаємо кожному з них частину своєї заробітної платні. Телебачення, навпаки, має індульгенцію – програма «Танцюю для тебе», наприклад, здатна під фінал зробити одне велике диво, коли якась пара витанцює для нещасного знедоленого перемогу і, відповідно, потужну матеріально допомогу. Навіть якщо пара вилітає з проекту, її підопічний інвалід щось та отримує. Одноразову, на кілька порядків більшу за пенсії по інвалідності, але все ж таки відносно невелику фінансову допомогу, яка може вважатися гуманітарною.
 
Розрахунок на те, що це все проковтнуть і обурюватися ніхто просто не насмілиться, був, здається, стовідсотковим. Ну як же: невже в когось повернеться язик сказати щось проти тих, хто власними ногами витанцьовує диво для людини, яка потребує допомоги! Але в цьому всьому є один момент, який не змогли прорахувати навіть найхитріші топ-менеджери та креативники. А саме: якщо є можливість надати інваліду невеличку або значну фінансову допомогу, чому б не зробити це без телевізора? Не в форматі телешоу, а в форматі ось такого сюжету «ТСН»: з ініціативи каналу «1+1» вісім людей із особливими потребами отримали енну суму. Закликаємо вас, колеги, виявити таку саму ініціативу. Коментар керівництва каналу, вдячні синхрони щасливих інвалідів. Усе.
 
Свого часу я пройшов через іще одне випробування: знімав кілька сюжетів про київські хоспіси, де помирають онкологічні хворі. У такий спосіб демонструвалася соціальна небайдужість певного каналу, певного проекту, певних телеперсонажів. Хоча логіка вимагала, щоби ці персонажі перерахували бодай $100 зі своєї зарплати на рахунок тих самих хоспісів, якщо вже так переймаються. Користі, повірте, було би більше.
 
Тікаючи від інвалідів у переходах та на вулицях, ми бачимо їх по телевізору в прайм-тайм. Прямими включеннями чи просто сюжетами про того чи іншого нещасного розбавляються яскраві танці, роблячи їх не просто розважальними, як «Танці з зірками», а ще й соціальними, типу людяними. Нас із вами змушують дивитися на те, від чого ми в побуті – ніде правди ж діти! – сором’язливо відводимо очі. Бо не знаємо, як допомогти всім, де знайти дівчинку, яка, відірвавши останню пелюстку від чарівної квітки, загадає бажання, щоби хлопчик Коля кинув костури і побіг із нею гратися. Хто забув – є така дитяча казка про чарівну квітку із сімома різнобарвними пелюстками.
 
Виявляється, на телебаченні знають, де ростуть чарівні квіточки. Ось тільки нам так і не розказали, як проходив «кастинг інвалідів» для танцювального шоу. Чому саме ці вісім із сотень тисяч потрапили в «казку»? Бо проект за шість тижнів добіжить кінця, і невже тепер з року в рік інваліди будуть брати в облогу телецентр на Мельникова, щоби в наступному сезоні і заради них потанцювали?
 
Вкажіть рахунки хворих людей. Скажіть пізніше, скільки грошей було на них перераховано. Покажіть у сюжетах результати: як ми з вами, свідомі громадяни, без всяких sms-голосувань здатні реально допомогти ближньому. Ось у цьому, як мені здається, і буде та сама декларована соціальна відповідальність телебачення.
 
Танці ж із «зірками» повинні розважати, як це було кілька сезонів тому, а не витискати сльози болю та горя.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
28063
Читайте також
02.02.2009 17:33
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
36 212
12.11.2008 10:26
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
31 459
22.09.2008 12:49
Наталка Позняк-Хоменко, «ПіК України»
50 022
Коментарі
13
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
зритель 1+1
5644 дн. тому
жаль, что менеджмент 1+1 не понимает, что увольнениями рейтинг канала / программы не поднимешь, "танцую для тебя" социальный проект, его аудитория: люди со средним и низким уровнем достатка, которые ездят в метро, автобусах и т.д., поэтому промо проекта необходимо было делать именно в этих местах. Конечно, проще уволить человека, чем признаться в собственной некомпетентности.
Очень Жалю:
5648 дн. тому
Заставочки именно "очень плюсовские" - стыренные из боянистой рекламы турецкого "Акбанка" двух-трехлетней давности (сравните тут - http://www.youtube.com/watch?v=PVguj2GihuU ). "Плюсы" - барыжное позорище.
преображенский
5649 дн. тому
а про кого писать надо, чтобы не задрать?
харе
5649 дн. тому
задрали уже про эти плюсы писать - каждый хочет что-то пукнуть, что бы засветиться
Очень Жаль
5649 дн. тому
Ткаченко не снимет, потому что проект был запущен а) до него, б) по НАСТОЯТЕЛЬНОЙ рекомендации румынских кризис-менеджеров и в) выхода нет -- баблище вложено, маховик раскручен и заменять нечем. Грустно. Потому что это "шоу" -- верх глупости, а местами и непрофессионализма чисто производственного. Ну и, конечно, очень нЭприятно видеть такой шлак на "плюсах". Вот на плебейском "Интере" еще бы как-то прокатило. А тут... Все же витает вокруг канала еще какой-то флёр той интеллигентности, которая была у бренда "1+1" изначально. Вот заставочки с человечками хорошие -- цельные, яркие, со смыслом и очень точным посылом. Очень "плюсовские" заставочки. Впрочем, вытравливаются остатки вменяемости на канале просто-таки стахановскими темпами:(
Олена
5650 дн. тому
Спостерігаючи за цією "дискусією" на сторінка ТК у мене запитання до творців проекту "Танцюю для тебе": а чи думалось, вам, панове, яку психологічну травму отримають ті, хто не допоможе рідним (інвалідам) виграти енн-у суму для їхнього лікування? Чи витримає кожен із них "народний суд" і жалісний погляд тих же рідних за втрачену надію? І взагалі, усе що за сценарієм, як на мене, не щире. А судді? Їм чи то танці оцінювати, чи то кількість сльозинок, кинутих учасниками? Жалюгідно і вони виглядають. Не варто так з інвалідами, не треба...
автор
5650 дн. тому
а для чого робити інвалідів відомими на всю україну? і для чого сюжети про інвалідів мусять дивитися мільйони? невже без телевізора не ясно, що вони потерпають? дайте їм фінінсову підтримку без танців, і на тому тема буде закрита. а скажіть, до речі, цей комерційний проект буде продовжено у наступному сезоні? і на скільки сезонів він розрахований? тобто, якщо його рейтинг піде в мінуси, інвалідам і просто нещасним людям допомогати перестануть, чи як? телешоу - це не листівка чи публічна акція по збиранню коштів. якщо Ви не розумієте різниці, робіть комерційні проекти і далі. виступіть у танцях проти забивання собак на мило і шашлики, збирайте танцями на собачі та котячі притулки...
Бабай-ага
5650 дн. тому
Кокотюхо дарагой! скіки ще будеш фільозовствувати порожньо на цьому сайті. Про танці з сльозами вже написали - і значно суттєвіше і компетентніше. Чи танцювальне шоу - найкращий спосіб привернути увагу до нещасних (а не інвалідів - серед людей чиї мрії учасники гейби намагаються здійснити інвалідів реальних - небагато) - питання риторичне. Який формат запропонував би ти - авторе статей і сюжетів? Ти ж у темі. А щодо уваги до параолімпійців - харош п...діть! Про цьогорічну параолімпіаду і феноменальні успіхи українців ТВ показувало чимало - той же Проспорт і ТСН зокрема. Одним словом - займись ділом словоблуде. Напиши роман про закулісся "інвалідських шоу"
5650 дн. тому
Шановний Андрій Кокотюха! По перше "Танцюю для тебе" - це суто комерційний проект, хоч і з соціальним нахилом! І в усе це "шоу" вкладено велечезні гроші, для того щоб це було яскраво, привабливо в кінці кінців рейтингово! І тому цей проект має не просто право на існування, а навіть право на велику аудиторію і популярність, бо саме тоді проблемы людей з вадами будуть висвітлені і підкреслені для великої частини людей! А хто на вашу думку буде дивитись звичайний сюжет де якась організація виділяє гроші для інвалідів? Ви знаєте? Я знаю! Ніхто!!!! А якщо такий сюжет все ж набере певний відсоток аудиторії, то на наступний день про нього і про саму акцію вже ніхто не згадає, не кажучи вже про якусь реакцію! По друге я хочу привести вам один приклад. Про смертельно хворого Андрія, нині покійного, якого більшість знала як "SAVE ANDREY", опинився один на один зы смертельною хворобою на лыкування якої необхідна була величезна сума грошей, ніхто незнав окрім його рідних і друзів! Однак ті ж самі друзі майже з нічого зробили Андрія відомим на всю Україну, тим самим залучивши багатьох людей до його проблеми і до небайдужості! І завдяки цьому майже вдалося зібрати сумму для операції і лікування, однак час і хвороба зробили своє діло! Я веду до того, що якби не листівки, статті, сюжети, акції у підтримку, то зібрати кошти не вдалось би! Висновки робіть самі,якщо ви зрозуміли!
2Марго
5650 дн. тому
Это вы наверно трагедийная новина, потому что не вы их делаете.ИМХО.С автором согласна, этот формат совсем не к месту- но это вопрос к тов.А.Ткаченко.Пусть снимет с эфира, или он там номинально?
Марго
5651 дн. тому
Поддеживаю полностью! А Плюсы уже могут смело озаглавить себя (по типу 5-го), как Канал трагедійних новин.
ПРовинциалный журналист
5651 дн. тому
"Насправді жодна публікація і жоден сюжет ще не вирішив проблеми жодного інваліда". Неправда ваша.Я лично через свою статью устроила слепого парня на работу лет пять назад - и он до сих там трудится т доволен. И другие примеры знаю.
Nikers
5651 дн. тому
В точку и очень красиво написано! Добвить просто нечего. Кому боль и безысходность, а кому мать родная. Увы, мы такие и есть - черствые и равнодушные :-(
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду