Поки готувався цей текст, ютуб-канал «України 24» перестав оновлюватись. Разом із іншими каналами Ріната Ахметова «Україна 24» йде з ринку й припиняє мовлення навіть онлайн (хоча рішення про розбудову медіабізнесу за межами України бізнесмен ще не ухвалив — можливо, ми ще побачимо знайомі обличчя та програми в ефірі).  Втім під завісу свого існування канал встиг понад місяць виробляти й показувати авторську програму «Показує Панюта» з Олегом Панютою, який до 24 лютого вів на «Україні» підсумкову програму «Сьогодні. Підсумки».

«Пояснює Панюта» не була характерним для ютуба форматом. Це повноцінна підсумкова програма з гостями, типово телевізійною графікою, з дайджестом новин і майже двогодинним хронометражем. Лише без репортажів.

Хоча в проєкті були якісь елементи, характерні для ютуб-шоу — наприклад, Олег Панюта під час спілкування зі своїми гостями-експертами завжди перебував на тлі домашнього інтер’єру, веранди, вітальні абощо. І майже завжди у футболці. Це, напевно, мало наблизити ведучого до народу. Але новини він читав за столом, у піджаку, з ноутбуком — так само, як десятиліттями робив це на різних телеканалах.

Перехід від футболки до офіційного костюму виглядав неприродно — як і намагання Олега використовувати неформальну лексику. Він називав окупантів «орками» та «рашистами», розповідав про «мільярди руснявих доларів», але виглядало це так, як якби диктор радянського радіо Левітан називав би у своїх повідомленнях гітлерівських загарбників «фріцами» чи «фашиками». Багато років офіціозу приклеїлися до ведучого намертво — тепер його вже важко переробити на неформального ведучого авторської програми. Непереконливо виглядає.

Як і формат ютуб-шоу — за задумом автори намагалися створити щось на кшталт аналітичної програми з трьома дайджестами новин на різні теми: що відбувається на фронті, що коїться в Росії, що там у культурі тощо. У проміжку між цими часом трохи дивними, а часом запізнілими новинами (у коментарях глядачі скаржаться, що інформація в програмі застаріла) Панюта говорив із експертами. Всі вони вмикалися віддалено, причому завжди їх було більше, ніж анонсував на початку програми ведучий.

Експерти — окрема тема. Вони, власне, потрібні, щоб виправдати назву програми — «Пояснює Панюта». Ведучий багато й докладно розпитує їх про ситуацію на фронті, в Росії чи у світі, й часом вони таки щось пояснюють. Іноді це просто цікаві розмови, бо пояснити щось дуже важко. Наприклад, хто може пояснити, чи використає ядерну зброю Путін? Або коли закінчиться війна? Чи існує змова олігархів проти Путіна? Але ведучий піднімає саме ці теми, адже вони дають клікбейтні заголовки відео в ютубі. При чому самі експерти часом вертаються до більш практичних, реальних, іноді невтішних фактів, а деколи роблять прогнози, більше сході на астрологічні (їх на «Україні 24» теж не бракувало).

Також складається враження, що програма Панюти — не зовсім про Україну. Тобто вона для українців, але з власне українського порядку денного в програмі — переважно фронт. Це, звісно, зараз найважливіша тема, але ж не єдина. А в програмі Олега Панюти інші теми здебільшого стосувались світу поза Україною: хто і як нас підтримує, хто нам намагається зашкодити. Й багато уваги приділяли Росії: аж до того, що Панюта розповідав, як несмачно годують у фаст-фуді «Вкусно и точка», який постав на місці McDonald’s. Авжеж, страждання Росіян без нормального фаст-фуду не може не тішити, але «авторська вибірка новин» Панюти схожа на стрічку якої-небудь «Політеки». Й саме ці теми здебільшого визначали перелік експертів у програмі. Серед них багато росіян, які й так постійно фігурують у ролі «експертів із питань Росії» в усіх ліберальних російськомовних медіа — від «Дождя» до «Freeдома».

Іноземцев, Фельштинський, Піонтковський, обидва Гудкови, Пономарьов, Шейтельман, Доброхотов… Бракувало лиш Бикова, Чичваркіна й Бєлковського. Можливо, якби програма виходила далі, знайшлося б місце і для них.

До речі, про Романа Доброхотова: саме на прикладі його інтерв’ю можна пояснити, як створювали клікбейтний канал для ютуб-канала «Україна 24», який, я ми знаємо, був лідером серед українських телеканалів у ютубі.

Головний редактор російського видання The Insider намагався пояснити Панюті (і глядачам), як працює славнозвісний «путінський общак». І  розповів, що гаманці Путіна, тобто офшори, що належать його друзям, іноді називають «басейнами». Звісно ж, цей уривок програми вирізали й розмістили із заголовком «ДОБРОХОТОВ: у них є басейни з грошима! Путінське оточення не шкодує мільйонів». 

Інший приклад: Юрій Фельштинський, автор книжки «ФСБ підриває Росію», розповів ведучому, що двадцять або тридцять років тому, ще до початку першої чеченської війни, ФСБ справді (принаймні, Фельштинський у цьому впевнений) підривала росіян, імітуючи терористичні акти на території Росії. Але, відповідаючи на запитання Панюти, чи може бути такою самою провокацією бомбардування домівок мешканців Бєлгорода, де знайшли уламки ракети комплексу «Панцир», письменник сказав, що в цих провокаціях зараз немає сенсу. На його думку, після початку великої війни російська влада пустилася берега й не має потреби приховувати будь-які злочини. А ось як цей уривок назвали на ютуб-каналі «України 24»: «Це кривава постановка! Фільштинський розкрив терористичні плани Кремля» (від хвилювання, певно, написали прізвище з помилкою). Що саме він розкрив, невідомо, але глядачам сподобається.

Розмови з тими ж людьми, іноді в тому самому одязі, за кілька днів до виходу програми «Пояснює Панюта» з’являлися чи то в новинах каналу «Україна 24», чи в ефірі марафону «Freeдом» у блоці каналу. А ще всі вони були останнім часом гостями програми Наташі Влащенко. Таке відчуття, що канал просто найняв цих експертів і постійно їх експлуатує, виконуючи умови договору.

Звісно, були в програмі й українські гості — здебільшого воєнні експерти або дипломати, зараз популярні на більшості каналів: Іван Ступак, Олег Жданов, Андрій Загороднюк, Віктор Ягун, Павло Клімкін та інші. Їх цікаво слухати, та все ж видається, що для творців програми було менш важливим те, що відбувається на фронті або що роблять російські загарбники з Україною. Важливіше було почути, чи буде заколот у Кремлі, чи організує його ФСБ і які російські олігархи можуть отруїти Путіна.

До того ж, ці довгі й докладні інтерв’ю, під час яких ведучий майже не рухався в кадрі, а  лише часом кивав головою, робили програму перенасиченою інформацією, затягнутою. Напевно, всім і справді потрібно розуміти, як працюють літаки розвідки та американські реактивні системи залпового вогню; хто саме принизив Лаврова на саміті «двадцятки» та як впливає Дерипаска на ринок нікелю, і в яких офшорах ховають Шамалов та Ролдугін гроші Путіна. Але це можна було робити в окремих і коротших програмах. Тоді не було б потреби дві години дивитись чергування футболок і піджаків, і був би шанс справді пояснити щось із важливих тем. Можливо, якщо на «Україну 24» чекає реінкарнація, команда телеканалу це врахує.