У слоті групи каналів Starlight Media політолог Дімаш Альжанов пояснював, чому Казахстан проголосував проти резолюції Генеральної асамблеї ООН із засудженням дій Росії в Україні і щодо порушення прав людини в окупованому Криму. По-перше, держава не голосує щодо порушень прав людини через те, що в самому Казахстані в січні минулого року були протести, які влада жорстоко придушила, сказав Дімаш Альжанов. По-друге, влада у Казахстані зацікавлена у підтримці Росії, і не варто показувати режим президента Токаєва в іншому світлі. Всередині країни посилюються репресії проти журналістів і активістів. Росія і Казахстан — схожі режими, січень 2021 року це яскраво засвідчив, наголосив політолог.

Голова профспілки «Альянс учителів» Данило Кен коментував приклади мілітаризації російських шкіл. Зокрема уроки, де дітям як зразок мужності і патріотизму показують ролики про дії спецпризначенців у Беслані у вересні 2004 року, в які вмонтовані сучасні кадри з України — з танками з літерами «V». Ще й із комп’ютерними ефектами в стилі роликів, що їх знімає Євген Пригожин про вагнерівців. Чимало вигадок, за словами Кена, навіщось переповідають учням і деякі вчителі. «Безумства багато», — констатував Кен.

Спеціальний кореспондент Російської служби Бі-бі-сі Андрій Захаров коментував звернення Рамзана Кадирова китайською мовою до мусульман усього світу, істерики в ефірі пропагандиста Володимира Соловйова та інші кремлівські наративи. «Те, що робить Росія з Україною, і є справжній сатанізм», — зазначив Захаров.    

Мер тимчасово окупованого Мелітополя Іван Федоров розповів, що в місті з’явилися нові загони кадирівців, а на центральних вулицях окупанти в передчутті наступу українських військ ставлять бетонні оборонні споруди — «зуби дракона».   

Речник командування повітряних сил Юрій Ігнат і начальниця пресцентру сил оборони України «Південь» Наталя Гуменюк коментували нічну атаку скерованих зокрема на Київ і Київщину дронів — надіслане росіянами українцям «привітання» із Днем святого Миколая у вигляді 35 «подарунків», більшість із яких нашим захисникам вдалося збити.

Про атаку ворожих безпілотників йшлося і в ранковому слоті каналу іномовлення, зокрема у включеннях кореспондентів із місць подій.

Воєнний експерт Інституту майбутнього Іван Ступак говорив про стосунки Путіна і російських генералів, з ким і як довго радився Путін щодо вторгнення в Україну, а також про стан російської армії.

Шеф-редактор і ведучий російської програми «Воздух» Дмитро Єловський коментував розслідування The New York Times, зокрема те, що Путін готовий, аби досягти своїх цілей в Україні, втратити триста тисяч російських військових. «Для мене це звучить жахливо, — сказав Єловський. — Жахливий цинізм, мерзота, злочин не лише проти України, але й проти Росії».   

Експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп коментував втрати Росії на нафтовому ринку через обмеження цін, прогнозуючи падіння видобутку російської нафти.

У слоті каналу «Інтер» колишній посол України в США і Франції Олег Шамшур коментував дев’ятий пакет антиросійських санкцій Євросоюзу і заклики як українських, так і іноземних діячів дати Україні більше зброї. 

Головна редакторка білоруського сайту «Хартія'97» Наталя Радіна вважає, що поїздка Путіна до Лукашенка є доказом підготовки повторного наступу з боку Білорусі на Україну, цього разу за участі білоруських військових. Лукашенко боїться, але нічого не може вдіяти. Білоруси не хочуть воювати в Україні, керівництво так чи інакше візьмуть на себе росіяни. Це призведе не лише до того, що Лукашенко втратить владу, але й до втрати Білоруссю суверенітету. Зрештою впадуть режими обох диктаторів, впевнена Наталя Радіна, — і Путіна, і Лукашенка.

А от політтехнолог і письменник Михайло Шейтельман іншої думки: мовляв, щоб спонукати Лукашенка до наступу на Україну, не обов'язково було Путіну летіти до Мінська. Метою ж його зустрічі з Лукашенком могло бути підписання в річницю створення СРСР нового «союзного  договору». Шейтельман прокоментував також вертолітний проліт путінського міністра Шойгу над окопами, розташованими нібито біля передової, а насправді хтозна-де.

У наступному слоті журналіст, політичний діяч, радник Світлани Тихановської Франак Вячорка висловив припущення, що Путін у Мінську вимагатиме формалізації окупації Білорусі. Чи так це, дізнаємося не відразу і не із заяв, а із дій, зауважив Вячорка.         

У вечірньому слоті каналу іномовлення кореспондентка Альона Грамова виходила на звязок зі студією з Бахмута, а спецкор каналу в Європі Віталій Сизов — із Риги, де проходив саміт лідерів держав Північної Європи.

Офіційна представниця Держдепартаменту США Андреа Калан коментувала заяву колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, який вчергове закликав до перемовин із державою-агресоркою, а депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс в інтерв’ю Ксенії Смирновій стверджував, що Європа єдина у сприйнятті ролі Росії у війні, а також перспектив членства України в Євросоюзі.

Із російським демографом Олексієм Ракшою ведучі, вочевидь, планували говорити про погану демографічну ситуацію в Росії. Ракша і говорив, однак при цьому не втрачав нагоди нагадати, що в Україні демографічна ситуація взагалі катастрофічна, «можна лише поспівчувати».

В етері була також авторська рубрика шеф-редактора каналу Олексія Мацуки про причини скасування річної підсумкової пресконференції Путіна.