«Конкурс став новим кроком до скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні»

22 Серпня 2011
45533
22 Серпня 2011
08:31

«Конкурс став новим кроком до скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні»

45533
Ткаченко, Коваль, Княжицький, керівники регіональних каналів та юристи – про цифровий конкурс Нацради
«Конкурс став новим кроком до скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні»

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподілила місця в ефірній цифрі - регіональній і загальнонаціональній. Результати цього розподілу дуже неоднозначні. Як із точки зору кінцевого результату, так і якщо подивитися на мотивацію рішень.

 

«Детектор медіа» поцікавилася в експертів, яка їхня оцінка перебігу й результатів голосування. А також - чи збираються телекомпанії оскаржувати підсумки конкурсу і які в них шанси в суді. На наші питання відповіли Катерина М'ясникова (НАМ), Валентин Коваль (М1), Олександр Ткаченко («1+1»), Дмитро Добродомов (ZIK), Віктор Данилов («Рівне 1»), юристи Юрій Крайняк, Роман Головенко, Ігор Розкладай.

 

Звернулися ми й до колишніх членів Нацради Ігоря Куруса, Тетяни Мокріді, Віктора Понеділка, Владислава Лясовського, але вони від коментарів відмовилися. З різних причин. Пан Лясовський перебував за кордоном, інші відповіли, що не мають бажання це коментувати або ж що не дуже стежили за темою.

 

Свою оцінку справи також оприлюднив Перший діловий телеканал.

 

Але спочатку тезово нагадаємо, про що мова.

 

За результатами голосування 16-17 серпня більшість місцевих мовників (за винятком ОДТРК) у мультиплекси не потрапили. Тепер їм залишається або йти на повторний конкурс, щодо якого ніякої конкретики немає, або створювати власні регіональні чи місцеві мультиплекси (як само - теж поки невідомо).

 

Телевізійний ринок було переділено між великими медіагрупами. «Україна» підсилила свої ефірні позиції двома кіноканалами, «Інтер» утримав в ефірі всіх своїх мовників, а група «1+1» залишилася без частот для «2+2», «Сіті» і свого нового каналу «УНІАН-ТБ».

 

«Ера», ТВі, ДТРК «Культура», КРТ місць у мультиплексах також не отримали. Натомість їх дістала низка супутникових вузьконішевих телеканалів. Серед них канали Едуарда Прутніка та Бориса Колеснікова. А також дві абсолютно невідомі компанії - «Корона Санторайс» та «Астера 2011».

 

На ринку з'явилися нові гравці (не виключено - один гравець), власники п'яти новостворених компаній («Новий формат ТВ», «Партнер ТБ», «ТВ Вибір», «Лідер ТВ», «Аріадна ТВ»). Вони отримали частоти практично в усіх регіонах, і, таким чином, за рахунок регіонального конкурсу стали ще одним загальнонаціональним утворенням.

 

Діловий канал UBR отримав місця в 11 обласних центрах, у тому числі в Києві, на регіональному конкурсі.

 

Серед 28 каналів, яким дісталося загальнонаціональне покриття, немає дитячого і проекту про культуру. Натомість є 4 музичних канали.

 

Не під диктофон експерти кажуть: до 2015 року ще все можуть переграти. Якщо буде нова влада й інший склад Нацради. Зрештою, саме так сталося після першого розподілу місць у цифровому мультиплексі МХ-4. Тоді місця теж дістали малозрозумілі компанії, які так і не змогли розпочати мовлення, і нова Нацрада ліквідувала їхні ліцензії. Але ця гіпотетична ймовірність ніяк не змінює того факту, що цього разу процес був брутальним. Місцеве мовлення фактично знищено, зауважують експерти...

 

 

Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників:

 

- Як ви оцінюєте хід і результати конкурсу на місця у цифрових мультиплексах для регіональних телекомпаній?

- Вони викликають шок. Бо коли обговорювався порядок ухвалення рішення, і під час зустрічі Національної ради з правлінням Асоціації, і на конгресі НАМ, працівники Національної ради неодноразово повторювали, що в цьому конкурсі буде надаватися пріоритет компаніям, які вже працюють. Наразі ми бачимо, що не отримали ліцензії лідери регіонального мовлення. Це і ТРК «Чорноморська», і ТВ-4, і ТРК «Чернівці» - компанії, які впродовж багатьох років мовлять і роблять якісний регіональний продукт, без ретрансляцій. Вони не отримали ліцензій. Натомість ліцензії отримали компанії, які не мають досвіду.

 

Найбільше занепокоює, що в чотирьох каналах, передбачених для регіонального місцевого мовлення, ліцензії отримали київські компанії, які, як ми розуміємо, формують таким чином ще одну загальнонаціональну мережу. Відповідно, як ми й прогнозували, цей конкурс став кроком до значного скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні.

 

- Чи відомо вам, хто криється за «Партнер ТВ», «Вибір ТВ» та рештою нових компаній, яким дісталося чимало місць у різних областях?

- Я ніколи не чула про ці компанії. Єдине, що я знаю, - це те, про що було сказано паном Манжосовим на брифінгу - вони мають пов'язаних між собою засновників і керівників. Я так розумію, що частина людей, які є директорами в одних компаніях, є засновниками інших. Це означає, що вони якимось чином будуть формувати своє мовлення разом.

 

За великим рахунком, мені не цікаво, хто є засновниками цих компаній. Адже основний факт мені зрозумілий. Фактично Національна рада показала, що їй не цікаво підтримувати мовників, які надають роботу, які сплачують податки, які є національними виробниками. Ми ще чекаємо результатів завтрашнього розгляду, там теж буде багато сюрпризів. Тому побачимо.

 

- Якими будуть подальші дії НАМ щодо результатів цього конкурсу?

- Правління асоціації вже обговорює подальші кроки. Я думаю, що наша заява вийде не пізніше понеділка-вівторка. Ми розглядаємо цілу низку можливих дій, про які повідомимо детальніше.

 

 

Микола Княжицький, генеральний директор ТВі:

 

- Як ви оцінюєте те, що ТВі не потрапив у цифру?

- Ми взагалі цей конкурс оцінюємо як фарс. Нам дивно думати, що Нацрада, яка, якщо вірити пресі, є близькою до членів групи «РосУкрЕнерго», нам, каналу, який їх критикує, буде давати якісь ліцензії. Нам абсолютно дико дивитися на знищення місцевого мовлення. Я особисто про це писав і раніше, тому для мене тут нічого неочікуваного немає. Зрозуміло, що каналам, які належать Коломойському, серед яких є відомі і знані канали, в тому числі й регіональні, нічого не дають, а каналам, які належать Хорошковському, дають усе. А в регіонах теж: каналам, яким по 20 років, нічого не дають, у моєму рідному Львові жодній місцевій компанії нічого не дають, а незрозумілим компаніям із незрозумілими київськими власниками - дають. До конкурсу це не має жодного відношення. Це дерибан, і я думаю, що члени Нацради - глибоко безсовісні люди.

 

- Які подальші дії? Чи будете звертатися до суду?

- Ми ж бачимо, як наші суди працюють, і що будемо робити, я зараз сказати не можу. Оці безсовісні люди вершити долі людей, журналістів точно не повинні. Ми принаймні своєю діяльністю будемо робити все, щоб це довести. І ми сподіваємося на солідарність з іншими журналістами. Ми сподіваємося, що місцеві журналісти і місцеві компанії, яким не дали ліцензії, нарешті мають побачити, в якій країні вони живуть, і перестануть ховатися, почнуть свою позицію висловлювати разом із нами.

 

 

Валентин Коваль, генеральний директор каналу М1:

 

- Как вы оцениваете ход и результаты конкурса Нацсовета?

- На 75% результаты конкурса совпали с моими ожиданиями. Остальные 25% удивили, но это никому не известные компании, которые в итоге могут оказаться вполне пристойными.

 

До этого было 16 общенациональных каналов, теперь будет 28.

 

Результаты конкурса по общенациональным каналам меня не удивляют совсем. Появление же каналов, названия которых я знаю, но которые не были общенациональными, было частично неожиданным. В конце концов, регулятор знает, что он делает, и делает это, как правило, по-своему. Я не знаю ни одного состава Нацсовета, который действовал бы, как индустрия - они не для этого созданы.

 

Появились новые названия телекомпаний, и мы понимаем, что они пока пребывают в зачаточном состоянии. Но говорить заранее о том, что эти неизвестные компании будут делать плохой продукт, неправильно, это дискриминация. Тот же канал «Эскулап ТВ» вполне может поменять название в пределах обычной процедуры в Нацсовете, и оно не будет выглядеть так странно, а сам канал может быть вполне приличным. Я, конечно, удивлён, что какие-то каналы в цифру не попали, удивлён, что вместо них попали другие телекомпании, о которых я ничего не знаю. Но я бы так с ходу не ругал по-чёрному ни один из последних. Потому что у каналов - победителей в конкурсе Нацсовета появился серьёзный толчок подумать об инвестировании дополнительных средств, чтобы создание этих телекомпаний не обернулось для их акционеров позором.

 

- Почему М1 наряду с другими каналами холдинга Пинчука не попал в HD - притом что там оставалось ещё два свободных места?

- По правде говоря, в ситуации с HD результаты мне вообще непонятны. Тема HD изначально не была детально проработана. В условиях конкурса указано, что каналы после получения лицензии самостоятельно решают вопрос о стандарте вещания с провайдером. И нам было ясно, что сначала мы должны получить лицензию, а потом общаться с «Зеонбудом». Но вдруг в понедельник нас всех попросили ответить на вопрос «Собираетесь ли вы переходить на HD?» и практически половина каналов не была вообще готова к этому ответу - и я в том числе. Но затем мы изучили ситуацию, и в среду отправили письмо, в котором выразили готовность со временем перейти в формат HD. Думаю, точно так же и Нацсовет не был готов к такому резкому привлечению вопроса. Они взяли на себя миссию «сегодня же и объявить», но поступили так, как сочли нужным.

 

- Каково будет качество HD-каналов в ситуации, когда их заснули в мультиплексы из 8 каналов?

- Учитывая то, что их сейчас восемь, это непонятная ситуация: почему сначала планировалось десять, а в итоге остановились на восьми. Но, по большому счёту, в мультиплексах я бы рекомендовал на восьми и остановиться: оставить в каждом мультиплексе по два HD-канала и не придумывать бы девятый и десятый HD. Три HD-канала на мультиплексе - это тяжеловато. Просто тогда на нём должны остаться пять каналов, у которых картинка совсем не шевелится - новостной канал, общего назначения типа УТ-1 и так далее. Ведь технологически трудно было бы делать два HD-канала, а остальные шесть оставлять в SD.

 

 

Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1»:

 

- Не думаю, що ми будемо щось оскаржувати. Ми на порозі нової ери. Якою вона буде, насправді невідомо, але всі прекрасно розуміють, що надалі буде важливим не так метод розповсюдження сигналу, як контент. Як ви бачили з презентації, що таке контент - ми знаємо. А на каналах, які сьогодні (18 серпня. - ТК) отримали ліцензію, що таке контент, ніхто не знає.

 

 

 

Дмитро Добродомов, генеральний продюсер телеканалу ZIK:

 

- Як ви оцінюєте той факт, що ZIK не потрапив у цифру?

- Цього року в цифру не потрапила жодна зі львівських телекомпаній. Ми абсолютно шоковані, особливо щодо мотивації. Я був на засіданні у Львові щодо цифрового мовлення і чітко пам'ятаю слова присутніх там членів Нацради, які сказали, щодо регіональний мультиплекс створено для того, щоб у ньому були місцеві мовники. Якщо ми візьмемо результати конкурсу по Львову, Чернівцях, Рівному - я не бачу там місцевих мовників. А саме компаній, які працюють тут, на місцевому регіональному телеринку, не один рік, із прекрасними показниками і з хорошим якісним продуктом. Я намагався знайти в гуглі телекомпанію «ТВ Вибір» - усі посилання вели на «Детектор медіа». Все. Що це за компанія? Що вона виробляє? Який вона має штат? Незрозуміло. Але саме ця компанія у Західній Україні, в тому числі у Львові, перемогла. І що за таку фантастичну концепцію вони представили, в тому числі й план розвитку, дуже цікаво було би дізнатися.

 

Також під час презентації цифрового мовлення у Львові члени Нацради зазначили, що місцеві радіомовники - це переважно ті, що забезпечують мовлення дві або чотири години - не дуже фінансово спроможні. Я можу сказати по Львову, наприклад, щодо телекомпанії «Міст ТБ», яка випускає ZIK, вона має 24 години мовлення, в кабелі має мовлення, забезпечує понад 20 проектів. Причому, деякі з цих проектів у Львівській області, за даними Gfk, за рейтингом випереджають проекти центральних телеканалів. Наприклад, програма «Хто тут живе». Тобто конкурентоспроможність є, і це все дуже легко побачити. Тому, як на мене, аргумент щодо фінансової спроможності дуже дивний. На ZIK, наприклад, сьогодні працює 145 людей.

 

Нині у Львові є три популярних телеканали, не рахуючи ЛДРТКР, яка отримала місце в мультиплексі автоматично: «Люкс», ZIK і НТА. НТА не подавався. А щодо «Люкс» та ZIK позиція дуже спірна. І нікому невідомий, наприклад, «ТВ Вибір», який «виборює», він уже з вересня має забезпечувати трансляцію. Мені дуже хочеться подивитися, що це за компанія, яку вона має студію, який продукт вона виробляє, що вона буде транслювати. Тим паче, що вони перемогли у всіх західноукраїнських областях. Я можу спрогнозувати, що нічого вони не будуть показувати. От така дивна позиція, яка насправді дуже сильно обурює. Зрозуміло, що всі, хто програє конкурс, як правило, обурюються. Але цього разу не перемогла жодна з місцевих телекомпаній - з-поміж знаних у регіоні і популярних, які конкурують і випускають якісний контент. Перевагу надали компаніям, які вказали в заявці, що в них є 2-4 млн. Але, я перепрошую, ми зазначили значно більшу суму, яку готові до кінця року вкласти у розвиток нашого телеканалу!

 

- Які подальші дії? Чи будете звертатися до суду?

- Рішення Нацради - рішення колегіальне. Оскаржувати конкурс дуже і дуже важко - суто з юридичної точки зору. Тому що на розгляд береться концепція, яка членам Нацради може сподобатися або не сподобатися. Вони вважають її або «хорошою», або «поганою». І ці поняття не є юридичними термінами. Тобто, оскарження у суді є безперспективним. На сьогоднішній день я бачу лише один шлях - це об'єднання всіх каналів у відстоюванні спільної позиції. Над подальшими діями думаємо. За моїм прогнозом, у даній ситуації місцевих мовників, які роками розвивалися, може бути знищено. А ті, хто отримав частоти в кількох областях, матимуть можливість просто об'єднатися та зробити один національний канал.

 

 

Віктор Данилов, директор ТРК «Рівне 1»:

 

- Як ви оцінюєте результати конкурсу і чи плануєте їх оскаржувати?

- Телекомпанія «Рівне 1» більше 15 років працює на телевізійному просторі Рівненщини. За цей час вона стала визнаним лідером у телевізійному ефірі. У циклічному виробництві телеканалу нині перебуває понад 35 телевізійних проектів. Дитячі, культурологічні і розважальні програми, виготовлені творчим колективом телекомпанії, відомі глядачу по всій Україні: вони транслюються в ефірі понад 10 областей України та АР Крим. Заслуги «Рівне 1» у 2010 році відзначено грамотою Національної ради за вагомий внесок у розвиток регіонального телемовлення.

 

До переходу на цифру «Рівне 1» готувалася ґрунтовно. Ще у грудні 2010 року ми запросили голландського експерта з цифрового телебачення і детально працювали з ним над цією темою протягом 15 днів. На сьогодні телекомпанія «Рівне 1» і технічно, і організаційно, і творчо готова до переходу на цифру.

 

Результати конкурсу сприймаю по-філософськи. Думаю, в цьому процесі не варто ставити крапку. Попереду, сподіваюсь, у нас ще багато років творчої праці для забезпечення потреб глядача на Рівненщині.

 

 

Юристам ми поставили таке запитання: Як ви оцінюєте перспективи судового оскарження результатів конкурсу у цифрових мультиплексах?

 

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права:

 

- У тому, що цифровий конкурс буде оскаржуватися, немає жодного сумніву. Втім, позивачам потрібно буде доводити досить багато спірних і непевних з юридичної точки зору речей, викликаних у тому числі й недолугістю останньої редакції закону про ТБ - це і домінування монополістів (питання прозорості власності), і неврахування інтересів усіх верств (не ліцензовано дитячі телеканали, ліцензія хокейному і банківському (sic!) телеканалу).

 

За нинішньої судової системи прогнозувати, що буде на виході, майже неможливо. Втім, навіть у випадку програшу в національних інстанціях, перспектива розгляду скарги в Євросуді є досить непоганою.

 

 

Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації:

 

- Гадаю, тут процес триватиме довго. Якщо дуже фахово підійти, то, я думаю, на рівні Європейського суду перспективи (оскарження. - ТК) можуть з'явитися. Щодо України важко сказати - ми маємо приклади процесів 5-го каналу, ТВі. Врахуймо, що пан Хорошковський входив до Вищої ради юстиції. І якщо до суддів і не було ніяких дзвінків чи повідомлень, у нас суспільство таке: будучи суддями, вони усвідомлюють, що залежать від Вищої ради юстиції. І по суті стороною процесу виступатиме людина, яка є в цьому органі і яка має великий вплив. Тут був значний конфлікт інтересів пана Хорошковського, і я б не сказав, що він зник, оскільки Нацраду можна визнати певним чином пов'язаною з паном Хорошковським. Тож я не думаю, що є хороші перспективи оскарження. Хіба що одну частоту невелику десь можуть віддати. А от щодо того, що дійде до повного скасування цілого конкурсу по області та зобов'язання провести новий, я сумніваюся.

 

- Що в цих оскарженнях залежатиме від НАМ?

- Асоціація є більше бізнесовом об'єднанням, чиї інтереси тут порушено. НАМ, звісно, може подати позов і, гадаю, надаватиме юридичну допомогу. Але все одно суд залучатиме саме ту компанію, яка програла конкурс у цій справі, а не об'єднання, до якого вона входить.

 

Юрій Крайняк, керівний партнер юридичної компанії Jurimex. Представляв у суді інтереси ТВі у «частотному процесі»:

 

- Справді, підстави для скасування конкурсу на видачу ліцензій місцевим мовникам можна знайти. Причому йдеться як про порушення загальних норм (стаття 3 Закону про Національну раду - принципи законності, об'єктивності, прозорості, обґрунтованості тощо), так і норм стосовно надання переважного права на отримання ліцензій саме провідним місцевим або регіональним компаніям. Встановлений законодавством принцип переважного права, у разі його дотримання, має стати серйозним фільтром для багатьох компаній-одноденок, які створюються з єдиною метою: отримання ліцензії та її подальшого продажу. Попередні два конкурсні дні подарували нам яскраві приклади ігнорування Нацрадою вимог закону, і ті місцеві мовники, які десятиліттями працювали на ринку, вимушені будуть ставати в чергу до обраних Нацрадою одноденок за купівлею ліцензій.

 

Також Національна рада так і не вирішила питання щодо стандарту мовлення, оскільки встановлений в умовах конкурсу стандарт DVB-T2 є неприпустимою технологією здійснення цифрового мовлення в Україні.

 

Не було вирішено питання конфлікту інтересів, адже видача 11 ліцензій у найбільших обласних центрах компанії UBR, яку пов'язують із заступником голови Національної ради, може стати підставою для корупційного переслідування цього чиновника і, як наслідок, перегляду результатів конкурсу.

 

Не було вирішено питання присутності серед учасників конкурсу компаній, яких начебто не має існувати. Зокрема, ліцензію на місце в мультиплексі отримало ТОВ «Коледж преси та телебачення», тоді як ще 1 червня 2011 року Нацрада прийняла рішення, що це підприємство змінило назву на ТОВ «ТАК ТВ+». Натомість сам «ТАК ТВ+» (який також брав участь у конкурсі) ліцензії не отримав.

 

Впевнений, що цей конкурс відзначиться не однією серією судових процесів, а за певних умов - і серією обвинувальних вироків та корупційних розслідувань.

 

Серед цілої низки недоліків будь-якого складу Національної ради традиційно зберігається зверхнє ставлення до закону. Суспільству багато років нав'язується думка, що член Національної ради не несе жодної відповідальності за голосування, оскільки Нацрада є колегіальним органом, а отже один із них не може відповідати за дії всього органу. Насправді це не так, і залишається сподіватися, що колись цей міф буде спростовано обвинувальним вироком суду у кримінальній справі чи хоча б протоколом про притягнення до адмінвідповідальності - тим більше що по всіх колегіальних органах (крім поки що Нацради) такі рішення вже приймалися.

 

Остаточно про можливість оскарження рішень за результатами конкурсу можна буде говорити після того, як ці рішення буде отримано ліцензіатами та опубліковано на сайті Нацради. Але вже за результатами конкурсів на місця для регіональних ТРК можна сказати, що Нацрада в черговий раз проігнорувала положення законодавства і прийняла досить дивні рішення, позбавлені як логіки, так і законного обґрунтування. Зокрема, чинне законодавство досить чітко визначає компанії, яким надається переважне право на отримання ліцензій на мовлення в мультиплексах. Стосовно місцевого мовлення до таких відносяться обласні державні ТРК, а також три провідні регіональні/місцеві телекомпанії в кожному регіоні.

 

Проте, як ми бачимо в результатах конкурсу на місцеве мовлення, переможцями стали невідомі компанії, які ніколи мовлення не здійснювали і які аж ніяк не можуть вважатися провідними регіональними мовниками. Будь-які спроби членів Нацради надати пояснення цьому можуть викликати лише нервовий сміх, адже Нацрада - це державний орган, який має керуватися виключно законом. І проголосувати «за» або «проти» член Нацради може лише на підставі закону і з дотриманням принципів діяльності Нацради, задекларованих у статті 3 Закону про Національну раду - принципів законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень. Будь-які відхилення від принципів, закладених у законі, робить незаконними самі прийняті рішення.

 

Залишається лише сподіватися, що Національна рада зможе належним чином обґрунтувати свої рішення, і вони матимуть мотивувальну частину. Серед українських державних органів Нацрада залишається чи не єдиним органом, який жодним чином не мотивує та не пояснює власних рішень. Фактично ми маємо місце з державним свавіллям, на яке сама держава поки не вживала гідних заходів реагування. Сподіваємося, за наслідками цього конкурсу Нацрада надасть пояснення причин, за якими з цифрових мультиплексів викинули одних місцевих мовників, що працюють в ефірі впродовж більше десятка років і які мають переважне право на отримання ліцензій, але натомість видали ліцензії невідомим компаніям, наявність у яких творчих або технічних можливостей для створення контенту та здійснення мовлення є як мінімум сумнівною...

 

Слід додати, що Європейський суд з прав людини однозначно кваліфікує відмову у видачі ліцензії на мовлення без жодного пояснення як порушення права на свободу слова. Тому у випадку, якщо Нацрада не надасть суспільству аргументації причин видачі ліцензій, такі рішення може згодом бути визнано недійсними, і практика Європейського суду (яка в Україні прирівнюється до закону) однозначно стає на бік мовників.

 

Окрім того, як ми вже бачимо, Національна рада так і не вирішила питання стандарту мовлення DVB-T2, який не є припустимою технологією здійснення цифрового мовлення. Іншими словами, Нацрада в результаті конкурсу видає ліцензії на вид діяльності, який заборонено в Україні, а тут уже є широке поле для скасування конкурсу в повному обсязі.

 

Фото - Євгена Гераніна, Сергія Ковальова, Яни Новосьолової, ogo.ua, lifejournal.com, medialawconference.com, publicity.kiev.ua, day.kiev.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, Тетяна Веремчук
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
45533
Читайте також
19.08.2011 08:17
Микола Княжицький, «Блоги. Українська правда»
31 139
16.08.2011 13:28
Наталія Данькова
84 721
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Эксперт Европа
4631 дн. тому
Совершенно согласен с Мыколой Княжицькым: это фарс и попытка уничтожить местное и свободное телевещание в Украине. Круто — его слова про "глыбоко бэзсовисных людэй". Позор
Artemius
4631 дн. тому
Судебная перспектива есть. Во-первых, в региональных пакетах частоты получили нерегиональные вещатели. Во-вторых, есть чёткий критерий лидерства телекомпании в регионе - рейтинг. Должны были, например во Львове, дать места самым рейтинговым львовским компаниям. Так что, обжаловать решение просто необходимо.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду