В умовах розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій можливості доступу до інформації значно зросли. Це створює умови не лише для вільного кругообігу значних обсягів інформації, знань, а й можливості для використання різнопланової інформації окремими категоріями професійних людей, зокрема журналістів.

 

В Україні поступово нарощується система нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання такого засобу доступу громадян до інформації як інтернет. Це, зокрема, Указ Президента України від 31 липня 2000 року №928 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року №3 «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 р. №150 «Про офіційне оприлюднення регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та їх посадовими особами, і внесення змін до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», Порядок інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затверджений Наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року №327/225, Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджений Наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року №327/225 та інші нормативно-правові акти.

 

Важливим нормативно-правовим актом у зазначеній сфері є Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд», затверджений Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 15.08.2003 р. №149 (далі – Порядок), який визначає процедуру надання органами виконавчої влади інформаційних та інших послуг громадянам і юридичним особам з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд».

 

Розрізняються чотири види електронного подання інформаційної послуги:

інформування (надання безпосередньо інформації про державні (адміністративні) послуги);

одностороння взаємодія (забезпечена можливість користувачу отримати електронну форму документа);

двостороння взаємодія (забезпечена можливість обробки електронної форми документа, включаючи ідентифікацію);

проведення трансакцій (електронна реалізація можливостей прийняття рішень та їх доставка).

 

Інформування полягає в тому, що на веб-сторінці розміщується повна інформація про послугу:

найменування послуги;

адміністративний орган, що надає послугу;

нормативні документи, що регулюють надання послуги;

консультаційні матеріали.

Одностороння взаємодія – на веб-сторінці розміщуються електронні форми документів, які необхідні для отримання відповідної послуги. Забезпечується можливість користувачам послуг отримати та надрукувати ці форми документів, надаються інструктивні матеріали щодо їх заповнення.

 

Двостороння взаємодія – забезпечується приймання органом виконавчої влади заповнених форм документів в електронному вигляді для надання відповідних послуг.

 

Проведення трансакцій – надання органами виконавчої влади інформаційних послуг, які згідно з Законом України «Про електронний цифровий підпис» потребують ідентифікації суб’єктів правових відносин, здійснюється у відповідності до зазначеного закону.

 

Інформаційні послуги надаються через Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та через веб-сайти органів виконавчої влади.

 

Порядок встановлює також рекомендовану структуру розділу «Каталог послуг». Вимоги щодо формування інформаційної структури даного розділу:

повинна бути забезпечена можливість розширення складу та обсягу матеріалів кожної групи без суттєвих змін загальної структури групи;

класифікація матеріалів повинна мати ієрархічну будову;

ієрархічна підпорядкованість матеріалів різного рівня має відповідати рівню їх узагальнення та важливості;

назви класифікаційних рівнів (рубрик) мають бути зрозумілими широкому колу користувачів;

розміщення матеріалів на окремих сторінках веб-сайту повинно забезпечувати ефективне їх використання, тобто одна сторінка може відповідати одній або декільком тематичним рубрикам, якщо це забезпечує її цілісність і зручність доступу до даних;

однозначна відповідність між елементами меню та стартовими сторінками розділів.

 

Органами виконавчої влади на підставі Переліку інформаційних та інших послуг електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» відповідно до компетенції визначається перелік та зміст інформації, що підлягає оприлюдненню, а також перелік та зміст інших послуг, що затверджуються власним наказом.

 

Одночасно розвиток та вдосконалення процедур надання інформаційних послуг здійснюється органами виконавчої влади з урахуванням рівня розвитку інформаційної інфраструктури і технологічних можливостей кожного з органів та потреб громадян і юридичних осіб. На цьому моменті варто зупинитися. Адже Міністерством юстиції винесено на громадське обговорення Концепцію проекту закону «Про доступ до публічної інформації», крім того, планується, що даний законопроект буде винесено на розгляд Кабінету Міністрів вже до 1 грудня 2008 року. Безумовною є актуальність даного законопроекту. У контексті ж даної статті зазначимо, що у законі варто чітко регламентувати можливості для громадян щодо отримання інформації з офіційних веб-сайтів, причому таку можливість варто визначати не через «рівень розвитку інформаційної інфраструктури і технологічних можливостей кожного із органів», а виключно через потреби громадян і юридичних осіб.

 

Хто, як кажуть, не в «темі», той може спитати: «Яка користь журналісту з наведеного вище?». А ми відповімо. Стаття 302 Цивільного кодексу визначає офіційну (публічну) інформацію як «еталонну» інформацію з точки зору відповідальності журналіста. Адже за загальним правилом фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Журналіст же, який поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язаний перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування! Хоча тут варто пам’ятати, що при поширенні інформації, отриманої з офіційних джерел, журналіст зобов'язаний робити посилання на таке джерело.

 

Отож, слідкуємо за громадським обговоренням спочатку концепції проекту закону «Про доступ до публічної інформації», а потім і самого законопроекту. Більше того, активно надсилаємо свої пропозиції, у тому числі щодо доступу до публічної інформації з веб-сайтів органів влади, адже сьогоднішня активність виявиться у завтрашній поінформованості про діяльність органів державної влади і управління!