У Грузії в реєстрі профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та медіа, створеному на основі закону «Про прозорість іноземного впливу», зареєструвалися 233 з близько 30 тисяч організацій. Про це повідомляє грузинське видання Sova з посиланням на заступницю міністра юстиції Тамар Ткешелашвілі.

Згідно із законом «про іноагентів», організації, які отримують понад 20% свого фінансування від іноземних донорів, повинні зареєструватися до 2 вересня в реєстрі організацій, «що мають інтереси іноземної сили».

Багато неурядових і медійних організацій, що діють у Грузії, вже заявили, що не реєструватимуться в реєстрі. Окрім цього, деякі організації вимушено припинили своє існування через новий закон.

«Ми припиняємо свою діяльність, але хочемо провести останній захід зі збору коштів, щоб забезпечити наших тварин у притулку хоча б на кілька місяців та покрити борги клініки. Хто хоче взяти участь та стати партнером цього благодійного заходу? Тут додам, що все це ми робили напівдобровільно і виконували роботу держави», — написала в соцмережі засновниця організації Маріам Церцвадзе.

Про припинення діяльності також оголосили у фонді «Революція Добра», який допомагав соціально незахищеним сім'ям. Педагог Каха Галдава, який разом з учнями створив цей благодійний фонд, заявив, що був змушений закрити його через закон про «іноагентів».

Нагадаємо, 3 червня голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон «Про прозорість іноземного впливу». Спершу президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон, однак 28 травня парламент Грузії його подолав.

1 серпня в Грузії запрацював реєстр профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та медіа, створений на основі закону.

До 1 січня 2025 року організації також мають надати Мін’юсту декларації про доходи за 2023 рік, а після 1 січня повинні опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.

З початку квітня у Грузії тривали масові протести громадян проти ухвалення закону про «іноагентів». На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів. Правоохоронці затримали учасника протестів, блогера Учу Абашидзе. На знак протесту проти дій влади декілька працівників грузинської провладної телекомпанії «Імеді» подали у відставку.

Громадські неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про «іноагентів» та продовжуватимуть протест попри спроби «залякування спецпризначенцями та побиття». Після подолання вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, звертаючись до народу, закликала  провести референдум за «європейське майбутнє» чи «російське рабство».

Сполучені Штати Америки ввели візові санкції проти представників урядової партії «Грузинська мрія», відповідальних за запровадження закону та насильницький розгін протестів. Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада також висловили занепокоєння подіями в Грузії. У липні лідери країн Євросоюзу погодилися призупинити вступ Грузії.

Президентка Саломе Зурабішвілі, 121 неурядова організація, а також парламентська опозиція Грузії подали позови до Конституційного суду з вимогою призупинити дію закону про «Про прозорість іноземного впливу». У суді заявили, що позови буде об’єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».

Фото: Getty Images