Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі оскаржить закон «Про прозорість іноземного впливу» в Конституційному суді. Про це повідомив грузинський Перший канал із посиланням на заяву парламентського секретаря президентки Георгія Мсхіладзе під час брифінгу.

«Президент Грузії вперше звертається з позовом до Конституційного суду Грузії. Позов стосується закону "Про прозорість іноземного впливу", так званого російського закону. Вказаний закон є неконституційним. Він суперечить статті 78 Конституції Грузії. У позові заперечується також низка норм закону, які порушують низку основних прав, гарантованих Конституцією. Цим позовом президент вимагає призупинення дії зазначеного закону та його остаточного скасування», — заявив посадовець.

Нагадаємо, 14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» у фінальному читанні. 3 червня голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон, він набув чинності відразу після підписання. Спершу на закон наклала вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Проте 28 травня парламент Грузії подолав вето.

Закон зобов’язує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організації, що проводять інтереси іноземної сили. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі. Схоже законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Проти ухвалення закону про «іноагентів» з початку квітня у Грузії тривають масові протести громадян. На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів. Правоохоронці затримали учасника протестів, блогера Учу Абашидзе, який також висвітлював війну Росії проти України. На знак протесту проти дій влади декілька працівників грузинської провладної телекомпанії «Імеді» подали у відставку.

Громадські неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про «іноагентів» та продовжуватимуть протест попри спроби «залякування спецпризначенцями та побиття». Грузинські неурядові організації також заявили, що планують оскаржувати закон про «іноагентів» у Конституційному суді. Після подолання вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, звертаючись до народу, закликала  провести референдум за «європейське майбутнє» чи «російське рабство».

Європарламент закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу».

Сполучені Штати Америки ввели візові санкції проти представників урядової партії «Грузинська мрія», відповідальних за запровадження закону «про іноагентів» та насильницький розгін протестів проти нього.

Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада також висловили занепокоєння подіями в Грузії, зокрема ухваленням закону «Про прозорість іноземного впливу» та залякуванням і нападами на активістів і журналістів.

У липні лідери країн Євросоюзу погодилися призупинити вступ Грузії. За словами посла ЄС у Грузії Павела Герчинського, таке рішення ухвалили, зокрема, через ухвалення в країні закону про «іноагентів». Він також зауважив, що антиєвропейська риторика є несумісною з декларованою метою вступу до ЄС.

Вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом, які переросли в сутички з правоохоронцями. Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз. Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент країни відхилив його в другому читанні.

Читайте також:

• Російська мрія про грузинських іноагентів: чому тривають протести в Грузії та як це вплине на Україну
• «Я не хочу, щоб моя країна могла допомогти російським злочинам в Україні», — розмова з грузинським журналістом Темуром Кегурадзе

Фото: itv.ge