«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС

«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС

3 Травня 2024
701
3 Травня 2024
17:31

«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС

701
RSF: Росія продовжує свій хрестовий похід проти незалежної журналістики, а деякі політики в ЄС також намагаються скоротити простір для вільних медіа.
«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС
«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС

Ситуація зі свободою слова у Східній Європі та Центральній Азії у 2024 році погіршилася: свобода преси там не гарантована, а засоби масової інформації все частіше використовуються як канали для поширення дезінформації. Про це йдеться у звіті організації «Репортери без кордонів» (RSF) щодо Індексу свободи преси за 2024 рік.

«Згубний політичний вплив Кремля в медіаполітиці розповсюджується аж до Європейського Союзу», — пишуть «Репортери без кордонів».

Як пише RSF, Росія (162-ге місце за Індексом свободи преси) «продовжує свій хрестовий похід проти незалежної журналістики». У загальному рейтингу Росія піднялась на дві позиції, однак це спричинено погіршенням ситуації в інших країнах. Натомість загальний бал Росії впав: надалі зростає перелік журналістів та ЗМІ, які уряд назвав «іноземними агентами» чи «небажаними», журналісти продовжують зазнавати необґрунтованих арештів, а понад 1500 журналістів покинули Росію після її вторгнення в Україну.

Єдиними конкурентами Росії в регіоні є Білорусь (167-ме місце), чий режим переслідує журналістів під приводом боротьби з «екстремізмом», і Туркменістан (175-те місце), де президент, що володіє необмеженими повноваженнями, забороняє будь-яку незалежну інформацію.

Дуже помітне зниження продемонструвала Грузія (103-тє місце), яка опустилася на 26 позицій: «правляча партія зберігає поляризацію суспільства, культивує зближення з Москвою і проводить політику, все більш ворожу до свободи преси». В Азербайджані (164-те місце) також спостерігається падіння всіх показників, особливо політичних, у зв'язку з хвилею репресій проти медіа напередодні президентських виборів.

Як відзначає RSF, деякі політики в ЄС також намагаються скоротити простір для незалежної журналістики. Цю небезпечну динаміку уособлюють, зокрема, прокремлівські прем'єр-міністри Угорщини (67-ме місце) Віктор Орбан та Словаччини (29-те місце) Роберт Фіцо. Свобода преси також піддається серйозному випробуванню через дії правлячої більшості в Мальті (73-тє місце) та Греції (88-ме місце).

Політичні інтереси сковують журналістику також у кількох країнах — кандидатах на вступ до ЄС: Боснії та Герцеговини (81-ше місце), Сербії (98-ме місце) та Албанії (99-те місце). Туреччина (158-ме місце) продовжує відправляти журналістів за ґрати та заважати роботі ЗМІ через цензуру в інтернеті та судові переслідування.

Покращився політичний контекст для журналістики в Польщі (47-ме місце, зростання на 10 позицій) та Болгарії (59-те місце, зростання на 12 позицій), де нові уряди виявляють більше турботи про право на інформацію. Покращила свій політичний показник Німеччина (10-те місце) завдяки певному зниженню кількості нападів на журналістів з боку крайніх правих груп.

RSF також відзначає арешт французької журналістки Аріан Лаврільє за позовом Міністерства оборони Франції і продовження ув'язнення Джуліана Ассанжа у Великій Британії. Крім того, Британія не надає достатньо ефективного захисту журналістам у вигнанні, особливо іранцям, які отримують погрози з країни їхнього походження, вважають «Репортери».

Нагадаємо, організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила Індекс свободи слова у 2024 році, до якого ввійшли 180 країн світу.

Перші місця в рейтингу посіли Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували цього року «добрі» показники свободи слова. Останні місця в рейтингу посідають Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.

Україна опинилася на 61-ій сходинці, піднявшись за рік на 18 позицій. При цьому Україна, попри повномасштабну війну, покращила свій показник у політичній площині та коефіцієнт безпеки і зберегла на рівні решту показників. RFS відзначає, що, незважаючи на війну, політичне втручання в діяльність медіа на неокупованій частині України зменшилося, а динамізм українського суспільства в засудженні тиску на медіа обмежує його та змушує владу реагувати.

В Індексі свободи слова за 2023 рік Україна опинилася на 79-ій сходинці. У 2022 році Україна була 106-ю, перед повномасштабною війною у 2021-му — 97-ю.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
701
Читайте також
21.05.2024 17:03
Мар'яна Зінченко
«Детектор медіа»
0
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду