«Репортери без кордонів»: У 2024 році держави та політики все більше тиснуть на медіа та поширюють дезінформацію

«Репортери без кордонів»: У 2024 році держави та політики все більше тиснуть на медіа та поширюють дезінформацію

3 Травня 2024
870
3 Травня 2024
08:35

«Репортери без кордонів»: У 2024 році держави та політики все більше тиснуть на медіа та поширюють дезінформацію

870
Перед «найбільшим роком виборів у світовій історії» RSF відзначили істотне погіршення поваги до свободи медіа та посилення тиску на них з боку держави й політичних гравців, які використовують медіа в кампаніях переслідувань чи дезінформації.
«Репортери без кордонів»: У 2024 році держави та політики все більше тиснуть на медіа та поширюють дезінформацію
«Репортери без кордонів»: У 2024 році держави та політики все більше тиснуть на медіа та поширюють дезінформацію

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) відзначає тривожне погіршення підтримки та поваги до свободи медіа й посилення тиску на пресу з боку держави та політичних гравців. Це виявило нове видання Світового індексу свободи преси, створеного «Репортерами без кордонів».

Із п'яти показників, які формують оцінку країни, політичний показник є тим, який найбільше знизився у 2024 році — на 7,6 бала, пишуть RSF.

«У глобальному масштабі очевидно одне: свобода преси перебуває під загрозою з боку тих, хто мав би бути її гарантом: політичної влади. Дедалі більше урядів і політичних органів влади не виконують свою роль гаранта сприятливого середовища для журналістської діяльності та права громадськості на достовірну, незалежну і плюралістичну інформацію», — йдеться у звіті організації.

Це особливо загрозливо перед 2024 роком, який RSF називають «найбільшим роком виборів у світовій історії», коли більше половини населення світу підуть на виборчі дільниці.

Зокрема, у 2023 році в низці країн Латинської Америки внаслідок виборів прийшли до влади «відверті хижаки» проти свободи преси та плюралізму, такі як Хав’єр Мілей в Аргентині (66-те місце, зниження на 26 позицій), який закрив найбільше інформаційне агентство в країні.

Виборчі періоди регулярно супроводжуються насильством проти журналістів, як у Нігерії (112-те місце) та Демократичній Республіці Конго (123-тє місце). Хунти, які захопили владу в Нігері (80-те місце, мінус 19 позицій), Буркіна-Фасо (86-те місце, мінус 28 позицій) і Малі (114-те місце, мінус одна позиція), продовжують посилювати контроль над медіа та перешкоджають роботі журналістів.

За словами RSF, переобрання партії Реджепа Тайїпа Ердогана в Туреччині не може не викликати занепокоєння — країна перебуває на 158-му місці і продовжує втрачати бали в Індексі.

Війна в Газі відзначилася рекордною кількістю порушень проти журналістів та медіа з жовтня 2023 року: понад 100 палестинських репортерів були вбиті ізраїльською армією, в тому числі щонайменше 22 під час виконання своїх обов’язків. «У цьому рейтингу RSF за 2024 рік Палестина (157-ме місце), окупована та під ізраїльськими бомбардуваннями, стала однією з десяти найгірших країн світу з точки зору безпеки для журналістів», — ідеться у звіті.

В Ірані, де навесні 2024 року проходять парламентські вибори, понад 80 журналістів були заарештовані з 16 вересня 2023 року у зв’язку з нинішніми протестами «Жінка, життя, свобода». Журналісти там працюють у страху та під наглядом.

Крім того, багато можновладців у світі посилюють контроль над соціальними мережами та інтернетом: обмежують доступ, блокують облікові записи або видаляють інформаційні повідомлення. Журналістів, які висловлюються в соціальних мережах у В’єтнамі (174-те місце), майже систематично саджають за ґрати. У Китаї (172-ге місце), де ув'язнено найбільше журналістів у світі, уряд продовжує суворо контролювати інформаційні канали, впроваджуючи цензуру та стеження для регулювання онлайн-контенту та обмеження поширення інформації, яка вважається чутливою або суперечить лінії партії.

У Росії безпосередньо перед президентськими виборами в березні 2024 року влада запровадила нові закони для регулювання інтернету з метою наслідувати китайську практику  репресивних заходів.

Деякі політичні партії розпалюють ненависть і недовіру до журналістів, паплюжачи, дискредитуючи їх або погрожуючи. Навіть в одному з лідерів рейтингу Ірландії, яка цьогоріч опустилась з 2-го на 8-ме місце, відбуваються судові залякування з боку політичних партій, спрямовані на медіа.

У США, рейтинг яких за два роки опустився на 13 позицій, перед президентськими виборами  зростає недовіра до ЗМІ. Частково її підігрівають політики, які закликають ув’язнювати журналістів. У деяких випадках місцева поліція проводила рейди в редакції та заарештовувала журналістів, двох журналістів убили: Джеффа Германа у 2022 році вбив політик після його викриття корупції в Лас-Вегасі та Ділана Лайонса, який висвітлював стрілянину в 2023 році.

Деякі політичні гравці також намагаються захопити медійну екосистему, чи то перебираючи контроль над державними медіа, чи через поглинання приватних ЗМІ дружніми бізнесменами. Зокрема, в Італії (46-те місце, мінус п’ять позицій) депутат парламентської більшості намагається придбати друге за величиною інформаційне агентство країни AGI.

Політичні сили регулярно розповсюджують і навіть продукують дезінформаційні кампанії. У більш ніж трьох чвертях оцінених країн світу більшість респондентів повідомляють про регулярну участь політичних діячів у пропагандистських або дезінформаційних кампаніях. У 31 країні таку участь назвали «систематичною».

На міжнародному рівні цей рік RSF вирізняє помітним браком політичної волі з боку частини міжнародного співтовариства для дотримання принципів захисту журналістів, зокрема запровадження Резолюції Ради Безпеки ООН №2222.

Крім того, за словами RSF, викликає занепокоєння використання генеративного ШІ для продукування дезінформації з політичною метою в умовах його неврегульованості. Наразі дипфейки лідирують у впливі на хід виборів. Як приклад «Репортери» наводять фейковий аудіозапис, жертвою якого стала журналістка Моніка Тодова під час парламентських виборів у Словаччині (29-те місце, падіння на 12 позицій), що є одним із перших задокументованих випадків подібного нападу на журналіста з метою впливу на демократичні вибори.

«Репортери» також відзначили посилення цензури у Східній Європі та Центральній Азії, де країни «вражаюче імітують російські репресії» проти медіа. Йдеться, зокрема, про Білорусь (167-ме місце, падіння на 10 позицій), Грузію (103-тє), Киргизстан (120-те) чи Азербайджан (164-те, втрата 13 позицій).

«Вплив поширюється навіть на Сербію (98-ме місце, падіння на 7 позицій), де провладні медіа поширюють російську пропаганду, а влада погрожує російським журналістам, які перебувають у вигнанні. Росія (162-ге місце), де у 2024 році без сюрпризів був переобраний Володимир Путін, продовжує вести війну в Україні (61-ше місце), суттєво впливаючи на медійну екосистему та безпеку журналістів», — ідеться у звіті.

Читайте також: 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
870
Читайте також
21.05.2024 17:03
Мар'яна Зінченко
«Детектор медіа»
0
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду