Державний реєстр фільмів, що мають посвідчення на розповсюдження і демонстрування, досі не запрацював. Про це «Детектору медіа» повідомило Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) у відповідь на запит щодо виконання відомством вимог Закону України «Про медіа», який набув чинності майже рік тому — 31 березня 2024 року. 

Нагадаємо, згідно з першим пунктом 36 розділу прикінцевих положень Закону України «Про медіа», центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері кінематографії, протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом має забезпечити внесення всіх фільмів, яким видано державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, до Державного реєстру фільмів. 

Тобто термін, який закон відводив на створення Державного реєстру фільмів, сплив ще кілька місяців тому. Причини того, чому реєстр досі не створили, у Держкіно пояснили «відсутністю фінансування по національній програмі цифровізації, за рахунок якої проводяться технічні роботи зі створення Державного реєстру фільмів».

«Розпочата технічна підготовка реєстру, але у звʼязку з відсутністю кошторисних призначень в поточному бюджетному році немає можливості її завершити. Відповідний проєкт внесений до Національної програми інформатизації на 2024–2026 роки та очікує на фінансування у 2024 році», — йдеться у відповіді Держкіно на запит «Детектора медіа». 

Наразі, стверджують у відомстві, реєстр функціонує в тестовому режимі.

Крім того, у Держкіно нагадали причини, на підставі яких фільмам можуть відмовити у внесенні до реєстру. Вони перелічені у статті 15 Закону України «Про кінематографію». Серед них наявність у фільмі:

• закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розвʼязування або ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України або інформації, яка їх виправдовує чи пропагує; 
• інформації, що принижує або зневажає державну мову, висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою;
• пропаганди або закликів до тероризму та вчинення терористичних актів або інформації, що їх виправдовує чи схвалює;
• матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
• пропаганди вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

Крім того, фільм не вноситимуть до Державного реєстру, якщо одним із його учасників є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який формує і веде Міністерство культури та інформаційної політики.

«Заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, поширюється на будь-які фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року», — уточнили в Держкіно.

За словами співробітників відомства, беручи до уваги те, що кожен фільм, який вноситься до реєстру, перевіряється на дотримання чинного законодавства України, потреби проводити додаткову перевірку фільмів, на які видано прокатні посвідчення, на предмет наявності в них пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму та збройної агресії РФ проти України немає.

Раніше ми повідомляли про те, що 10 жовтня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Деякі питання функціонування Державного реєстру фільмів», яка скасовує вимогу для підприємців отримувати державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів. Проєкт цієї постанови розробило і подало на розгляд уряду Державне агентство України з питань кіно.

Постанова затверджує Положення про Державний реєстр фільмів, яке встановлює порядок внесення фільмів українського, іноземного та спільного виробництва до держреєстру, а також порядок його ведення.

Читайте також:

• Десять найважливіших новел закону «Про медіа»
• Як імплементувати закон «Про медіа» в умовах недофінансування Нацради
• На впровадження норм Закону «Про медіа» необхідно близько десяти років, — Ігор Розкладай
• Вісім причин, чому «єврозакон» про медіа добрий, і одна причина, чому ні

Фото: Getty Images