Держдума Росії ухвалила закон, який забороняє розміщувати рекламу на сайтах, у соцмережах чи блогах «іноземних агентів», а також забороняє «іноагентам» розміщувати свою рекламу в медіа та інтернеті. Про це повідомляє російське видання «Медуза».

У разі порушення російських громадян чи рекламні компанії очікує штраф. Розмір штрафу становить до 50 тисяч рублів для фізичних осіб та до 500 тисяч для юридичних осіб. За неодноразове порушення закону передбачено покарання до двох років позбавлення волі.

Після прийняття закону рекламні агенції повідомили, що почнуть вносити до договорів умови про одностороннє розірвання контрактів у разі оголошення поширювача реклами «іноземним агентом». Про це пише російське видання «РБК», посилаючись на неназваних представників рекламного бізнесу.

«РБК» зазначає, що опитані виданням експерти називають законодавчу заборону реклами в «іноагентів» «очікуваним кроком у поточних реаліях». При цьому в агентстві OMD OM Group заявили, що заборона реклами в «іноагентів» матиме «позитивний ефект» для бізнесу, адже існування прямої заборони допоможе припиняти розміщення реклами з «іноагентом». А в агентстві Digital Church сказали, що ця заборона «не зовсім виправдана», адже більшість блогерів, які оголошені «іноагентами», «є найсильнішими лідерами думок» в Росії, створюють великі проєкти, через які проходять «великі фінансові вливання, а тепер ці гроші можуть витекти за кордон».

Одразу після ухвалення закону російська медійниця Катерина Гордєєва, яка визнана мін’юстом РФ «іноагентом», оголосила, що призупиняє свій проєкт «Скажи Гордеевой».

Вона пояснила, що «у зв'язку з ухваленням закону про заборону реклами в іноагентів ми більше не зможемо працювати, як раніше», і додала, що команда продовжить шукати вихід з цієї ситуації та опублікує вже відзняті випуски.

Відзначимо, законодавство про «іноземних агентів» у Росії діє з 2017 року. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь в їх створенні. 

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проєкти «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода», телеканал «Настоящее время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat, журналістів Аркадія Бабченка, Христо Грозєва, Євгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, блогера Юрія Дудя, творця мультсеріалу «Масяня» Олега Куваєва тощо.

• Читайте також: Кремлю вдається ефективно впливати на суспільну думку в РФ за допомогою статусу «іноземного агента»

У вересні 2023 року реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, проте на них законодавство країни не накладає обмежень. У березні 2023 року аналогічний закон про «іноземний вплив» спробували прийняти й у Грузії, проте це спричинило масові акції протесту, і законопроєкт відкликали. В грудні 2023 року схожий закон про боротьбу з «іноземним впливом» ухвалив парламент Угорщини.

У березні 2023-го Politico повідомило, що Євросоюз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи Євросоюзу.  На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб.