Телеграм-канали руйнують довіру до медіа як до механізму забезпечення права на висловлення власної позиції і конкурентність збалансованого доступу до інформації. Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю NV.

«Свобода слова — це завжди похідна від відповідальності. Якщо йти за логікою відсутності якихось самоусвідомлених чи етичних рамок, дуже легко стати механізмом дезінформації чи пропаганди. Зараз це помітно на прикладі телеграм-каналів, коли в гонитві за якимись хайповими, екстраактуальними речами дуже легко запускати дезінформаційні кампанії. Вони руйнують довіру до медіа як до механізму забезпечення права на висловлення власної позиції і конкурентність збалансованого доступу до інформації», — сказав Юрчишин.

На його думку, існують три способи, якими Україна може і повинна боротися з поширенням дезінформації в соцмережах, зокрема анонімними користувачами.

Перший — це посилення відповідальності за дезінформацію і штучне накручування пропагандивних кампаній та опосередкований вплив на тих, хто бере в цьому участь, у телеграмі. Зокрема, йдеться про вдосконалення закону «Про протидію дезінформації».

Юрчишин розповів, що недавно мав робочу зустріч з  медіаекспертами і переважна більшість із них погодилася, що потрібно знайти механізм, як фіксувати синтетику поширення меседжів.

«Російська пропаганда натомість, як і китайська, дуже часто користується синтетикою. Вкидається меседж через боти, через анонімні акаунти, які нерідко створюються і вирощуються спеціально для цього. Він моментально отримує максимальне поширення, а потім опиняється в вустах пропагандистів а-ля [Маргарита] Симоньян. […] Телеграм найширше використовується, власне, для синтетиків», — пояснив Юрчишин.

«Насправді тими чи іншими регуляторними актами ми можемо зобов’язати телеграм-канали або реєструватися, або дати механізми нашим спецслужбам впливати [на них]», — сказав голова комітету.

Другий спосіб — більш системний і стратегічний, за його словами, це входження в єдиний регуляторний європейський простір.

«Якщо ми стаємо простором, на який поширюється європейське регулювання, то Телеграм, в принципі, не зможе існувати без верифікації. Ну і тут питання до Дурова, чи хто там стоїть за Телеграмом: чи готові вони будуть пройти хоча б певний механізм верифікації?» — пояснює Юрчишин.

Третій спосіб — «найбільш ефективний, але максимально складний в реалізації, який досить часто йде проти людської природи», — це підвищення в суспільства навичок фактчекінгу і критичного мислення.

«Найймовірніше, нам треба йти всіма трьома шляхами», — підсумував Юрчишин.

Читайте також:

• Чому й навіщо українське суспільство зробили заручником російського телеграму?
• Такий зручний, але небезпечний: неприємна правда про телеграм
• Ярослав Юрчишин не вважає, що в Україні потрібно заборонити телеграм
• Юрчишин: Комітет свободи слова планує провести слухання, присвячені співпраці посадовців з анонімними телеграм-каналами

Фото: пресслужба ВРУ