Словник війни, поезія та вічна класика: торік іноземними мовами було перекладено понад сто українських книжок

Словник війни, поезія та вічна класика: торік іноземними мовами було перекладено понад сто українських книжок

7 Лютого 2024
893
7 Лютого 2024
16:50

Словник війни, поезія та вічна класика: торік іноземними мовами було перекладено понад сто українських книжок

893
Попит на українські книжки за кордоном залишається високим.
Словник війни, поезія та вічна класика: торік іноземними мовами було перекладено понад сто українських книжок
Словник війни, поезія та вічна класика: торік іноземними мовами було перекладено понад сто українських книжок

Інтерес до українських книжок за кордоном не зменшується: їх продовжують активно перекладати і видавати в різних країнах світу. Про це пише видання «Читомо», журналісти якого проаналізували, скільки і яких книг українських авторів було видано за межами України у 2023 році. 

За їхніми оцінками, найцікавішою для іноземних видавців залишається сучасна українська проза. Однак перекладали за кордоном й українську класику, а також нонфікшн-книги, дитячі та підліткові видання. 

Торік, підрахували в «Читомо», були підписані контракти на переклади щонайменше 65 українських книжок. Також були видані близько 30 поетичних збірок українських авторок та авторів. Втім, зауважують у виданні, ці показники можуть бути й більшими, оскільки базуються передовсім на публікаціях «Читомо», звітах грантових перекладацьких програм та інформації окремих видавництв.

Безумовним лідером з перекладів у 2023 році став Андрій Курков. За кордоном побачили світ 12 його книжок. Також особливий успіх мала збірка свідчень українців про російське вторгнення «Словник війни», яку уклав Остап Сливинський.

 Зокрема, роман «Сірі бджоли» Андрія Куркова торік видали у Швеції, Фінляндії, Ісландії, Італії, Чехії та Польщі, а також відзначили кількома іноземними нагородами. Крім цього, його «Самсон і Надія» у 2023-му вийшли в Італії та США, «Серце — не м’ясо» надрукували у Швейцарії та Франції (під назвою «Серце Києва»), «Львівська гастроль Джимі Хендрикса», з якою письменник потрапив торік у довгий список Міжнародної Букерівської премії, побачили світ у США, а «Пікнік на льоду» видали у Грузії.

Також за кордоном вийшли п’ять прозових книжок Сергія Жадана. Зокрема, Український інститут книги за програмою Translate Ukraine підтримав чотири переклади його роману «Ворошиловград» — шведською, іспанською і хорватською. А романи Жадана «Інтернат» та «Депеш Мод» видали в Чехії.

В Оксани Забужко вийшло за кордоном торік чотири художні книжки. Зокрема, «Польові дослідження з українського сексу» переклали словенською та естонською (за підтримки Українського інституту книги). А «Музей покинутих секретів» побачив світ у Норвегії та Литві.

Активно продовжують видавати за кордоном і Софію Андрухович. Так одне з найбільших видавництв світу Simon & Schuster придбало всесвітні англійські права на переклад її роману «Амадока», який був перекладений у США та Великій Британії. Також «Амадока» побачила світ в Австрії. Видавництво Residenz Verlag вирішило розділити роман на три частини й видало перші дві (друга — за підтримки Інституту книги). Вихід третьої запланували на жовтень 2024 року. У США переклали книгу Андрухович «Фелікс Австрія», вихід якої очікують навесні 2024-го.

Були переведені та надруковані в різних країнах і багато інших українських авторів. Велику роль у появі їхніх книг на полицях закордонних книгарень, вважають у «Читомо», відіграє програма перекладів Translate Ukraine від Українського інституту книги та інші перекладацькі гранти, регулярна участь українських видавців у міжнародних книжкових ярмарках, де часто вдається досягати домовленостей з іноземними колегами про переклади українських видань, а також робота іноземних агентів, з якими співпрацюють деякі українські автори.

Так, наприклад, Український інститут книги підтримав видання перекладів іноземними мовами книг Артема Чеха «Точка нуль», Вікторії Амеліної «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», Любка Дереша «Культ», Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх», Юрія Винничука та Андрія Куркова «Ключі Марії», Юрія Винничука «Легенди Львова», Василя Ґабора «Про що думає людина», Василя Слапчука «Осінь за щокою», Андрія Содомори «Сльози і усмiх речей», Павла Матюші «Кокліко», Анастасії Нікуліної «Зграя», Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники» та Івана Байдака «Особисто я особисто тобі».

Читайте також:

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
893
Читайте також
11.02.2024 10:00
Ігор Кручик
для «Детектора медіа»
1 432
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду