Чи є перспективи у платного телебачення? Дедалі більше провайдерів відмовляються від трансляції телеканалів
Чи є перспективи у платного телебачення? Дедалі більше провайдерів відмовляються від трансляції телеканалів
Дедалі більше українських кабельних операторів відмовляються від співпраці з ефірними українськими телеканалами. Так, на початку 2024 року найбільший провайдер Чернігова «Основа» та оператор з Ірпеня Best оголосили про припинення трансляції каналів медіагрупи Starlight Media. Причиною стало суттєве підвищення плати за ретрансляцію телеканалів.
І якщо кілька років тому подібний сценарій сприймався як кінець бізнесу кабельних операторів, то тепер вони значно легше йдуть на такі кроки та не бояться втратити абонентів. Чому так відбувається і які загалом перспективи в ринку платного телебачення, аналізує авторка «Детектора медіа» Наталія Данькова у статті «“Ланет”, “Best”, “Сана+”, “Чорне море”, “Основа”. Провайдери почали відключати медіагрупи з пакетів послуг».
Коли у 2021 році спочатку StarlightMedia та «Медіа Група Україна», а потім «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп» розірвали угоди з провайдером «Мережа Ланет», він втратив 70% телевізійних абонентів.
«Після цього ми сконцентрувалися саме на послузі інтернету. І це дозволило нам вижити. Тому що якби подібного удару зазнав чисто телевізійний провайдер або той, який має більшу частку телевізійних абонентів, то це б привело до банкрутства. Але “Ланет” і тоді, і зараз насамперед орієнтувався саме на інтернет, тому попри багатомільйонні втрати нам вдалося втримати бізнес та його стабілізувати», — розповів у коментарі «Детектору медіа» комерційний директор «Мережі Ланет» Дмитро Ганзенко.
З початком повномасштабної війни прикладом «Мережі Ланет» скористалися й інші провайдери, ставши більш сміливими й активніше йдучи на відключення каналів медіагруп через незгоду з підвищенням ціни на ретрансляцію, пише авторка матеріалу.
Нині, на думку Дмитра Ганзенка, продавати послугу телебачення стає збитковим. І наразі заробляти на цьому ринку можуть хіба що ОТТ-сервіси. Вони змогли втримати частину абонентів, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. Їхні бази зростають. Тоді як бази кабельних провайдерів зменшуються постійно. Велика війна прискорила ці процеси.
Так, у серпні 2022 року провайдери з Одеси «Сана+» та «Чорне море» припинили трансляцію каналів групи «1+1» через завелике роялті. «Після цього у грудні 2022-го SLM відмовилася продовжувати договір на 2023 рік, поки ми не ввімкнемо “1+1”. Ми тоді вимкнули і їх. У 2023-му в мережі “Сана+” і “Чорне море” у нас не було ані SLM, ані “1+1”. На цей рік ми також не стали укладати з ними договори», — розповів «ДМ» технічний директор і власник одеського провайдера «Сана+» Володимир Крупський.
І якщо у випадку з «Ланетом» після відключень популярних каналів провайдер втратив 70% свого телевізійного бізнесу, то на бізнес одеських компаній, за словами Володимира Крупського, це істотно не вплинуло.
За словами керівника ірпінського провайдера Best Олексія Зиневича, послуга кабельного телебачення скоро помре, як помер стаціонарний телефон. Поведінка медіагруп, звісно, обурює кабельних операторів, але вона не є вирішальною, каже Зиневич: «Зараз більше абонентів питає про стримінгові сервіси, коли абонент може сам обрати, що дивитися. Кабельне щось приносить, але це невеликі гроші, і з кожним роком заробітки кабельників зменшуються».
Своїм пріоритетом більшість провайдерів зараз бачить саме інтернет. «Це понад 90% нашого бізнесу. Кабельне — це копійки, додатковий сервіс, щоб було зручно клієнту. Ми до всіх вимог медіагруп взагалі за кабельне гроші не брали», — додає Олексій Зиневич і каже, що перспектив у послуги кабельного телебачення не бачить.
Читайте також:
- Як ринку платного телебачення вижити в умовах війни?
- Платному телебаченню загрожує дефіцит українських каналів
Фото: Matt Clark / Flickr