На Український культурний фонд, головну вітчизняну культурну грантову інституцію, що уже кілька років — відколи державній машині вдалося «хакнути» фонд і змінити його керівництво — перебуває у сомнамбулічному стані, нового 2024-го чекає низка серйозних поштовхів. Головним із них обіцяє стати черговий конкурс на посаду голови інституції (який, втім, через воєнний стан може і не відбутися), нині ж саме стартували перевибори Наглядової ради УКФ, і до цього процесу вже другий тиждень поспіль прикута публічна увага. У чому ж полягає важливість Наглядової ради УКФ, якими є основні ризики виборчого процесу, та що можна зробити в цій ситуації? Розбиралася аналітикиня культури Анастасія Платонова.

Український культурний фонд — не просто один із символів інституційного поступу постмайданних років у культурі, до 2021 року це був справжній «важковаговик» галузі, який щорічно розподіляв між вітчизняними культурними проєктами до пів мільярда гривень і справедливо вважався прогресивною інституцією. Складна та тривала криза, що розпочалася у 2021 році, поставила хрест як на розвитку фонду, так і на його автономії. Наразі це керована ручна інституція, хоча навіть на дуже складний 2024 рік бюджет УКФ становить 215,6 млн грн.

НР УКФ — непрозора, але важлива

Наглядова рада УКФ формується строком на три роки, серед її ключових функцій — призначення виконавчого директора фонду, прийняття проєктних бюджетів вище певної суми (наразі це 1 млн грн), участь у прийнятті важливих для роботи фонду рішень тощо. Подібні органи є і при інших, зокрема й новостворених інституціях культури, і вони справді відіграють у їхньому житті важливу управлінську, а не лише дорадчу роль.

Останні перевибори Наглядової ради відбулись у 2021 році в розпал інституційної кризи та пройшли з множинними порушеннями. До роботи НР фонду також були численні питання. Експерти фонду та представники вітчизняної культурної спільноти неодноразово ставили під сумнів легітимність роботи наглядової ради інституції та прозорість розподілення грантових коштів. Деякі члени НР фонду та навіть її тодішня очільниця Лариса Мудрак навіть виходили зі складу ради, вочевидь, зрозумівши, як працюють певні внутрішні процеси.

Вибори нового складу НР Українського культурного фонду стартували в понеділок, 8 січня, і триватимуть два тижні, до 22 січня. І це привід дуже пильно стежити за всім, що відбувається навколо інституції, бо є підстави очікувати повторення порушень, що мали місце під час минулих перевиборів у 2021 році, і не лише.

До складу Наглядової ради УКФ входять дев’ятеро осіб. Двох призначають указом Президента, двох — профільне міністерство, МКІП, ще двох — культурні інституції, і останніх двох — громадські організації в галузі культури. Ці восьмеро обраних членів Наглядової ради спільно обирають голову. Їхні повноваження тривають три роки, причому законного механізму звільнення чи відкликання членів НР не існує (навіть у разі недобросовісного виконання обов’язків) — хіба-от самостійне складання повноважень, як із тією ж Ларисою Мудрак у 2021-му. І це одна з законодавчих прогалин, яку у майбутньому важливо змінити: законний механізм звільнення недоброчесних членів НР мусить існувати.

На офіційному сайті МКІП указано, що до участі у виборах нового складу Наглядової ради УКФ зареєстрований 31 претендент: 20 від закладів культури та ще 11 від ГО (докладний перелік — нижче у таблиці). Наразі вже є кілька відкликаних заявок (знялися зокрема Віктор Вінтоняк, Марина Богун і Яна Барінова).

За кандидатів до Наглядової раду УКФ голосують наступним чином: кожна культурна інституція та ГО обирає одного представника, що може віддати свій голос за двох кандидатів у НР. Цього разу голосувати уповноважені 103 представники культурних інституцій та 102 від ГО (примітно, що повного списку уповноважених МКІП не публікує — хоч це і не є порушенням законодавства, втім чітко вказує на непрозорість навколо виборчого процесу). Саме голосування відбувається онлайн, на сайті МКІП.

«Креативний Київ» і «Свято ковалів»

Найтемніші води виборчих процесів у сфері культури — це списки ГО з усіма цими «святами ковалів» та «асоціаціями ветеранів». Саме там зазвичай найбільше підставних осіб та махінацій.

Повні цьогорічні списки представників ГО, що уповноважені до голосування за кандидатів у НР УКФ, все ж зуміли роздобути в ГО «Інститут законодавчих ідей» (ІЗІ): за висновком їхнього аналізу, близько половини з них так чи так пов’язані з одним кандидатом — Олександром Сусленським.

За даними ГО ІЗІ, близько 20 представників зареєстрованих до голосування ГО мають відношення до членів родини Сусленського, ще стільки ж перебувають із ним у ділових стосунках.

Особисто Олександр Сусленський є співзасновником низки ГО: наприклад, ГО «Асоціація Ветеранів Великої Вітчизняної Війни», «Всеукраїнський музейний фонд», «Українська оперна спілка» тощо. Його дружина Олена Шаповал — засновниця ГО «Музей “Пам’ять Бабиного Яру”» та ГО «Фонд підтримки мистецтва», син же Сусленського Давид — засновник ГО з багатонадійною назвою «Креативний Київ».

Також у списку є громадські організації, чия дотичність до сфери культури (а відповідно, і компетенції щодо обрання кандидатів до Наглядової ради УКФ) викликають великі сумніви (до прикладу, ГО «Гостинна на Дворянській» чи «Спілка талановитої молоді»). Також частина зареєстрованих до голосування ГО мають одних і тих же керівників або засновників.

Найдивовижніше, що все це в принципі не є порушенням закону — ані каруселі з численними кишеньковими ГО, ані  їхня сумнівна дотичність до культури. «Сама по собі участь у виборчому процесі всіх цих ГО, пов’язаних із паном Сусленським, не є порушенням букви закону, — говорить політикиня та громадська діячка Ірина Подоляк. — Проблемою в цьому випадку є репутація — як цієї особи, так і пов’язаних із нею ГО. Так само як і під час минулого обрання НР УКФ у 2021 році, практично всі ці ГО, що мають відношення до Олександра Сусленського, є номінальними, вони невідомі культурній спільноті, не мають ані потрібної експертизи, ані історії співпраці з культурним середовищем. На жаль, це поширена практика — подібні ГО часто дістають із рукава саме тоді, коли є потреба розв’язти якісь питання на кшталт обрання чи призначення».

Відтак нам усім, культурній спільноті та небайдужим громадянам, потрібно шукати або випрацьовувати законні способи протидіяти «ручнику» та добиватися дотримання прозорої та справедливої процедури голосування за кандидатів НР УКФ.

Що варто робити зараз

1. Бути залученими

Максимальна залученість спільноти до формування списків кандидатів від культурних інституцій та ГО може допомогти провести в Наглядову раду УКФ аж четверо компетентних членів — це вже половина її складу. Вибори цього року демонструють, що зусилля варті того.

2. Консолідувати зусилля

Цього року культурна спільнота врахувала помилки минулих років та об’єдналася навколо кількох консенсусних кандидатів. Від ГО це очільник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко, а також керівник ГС «Центр “Регіональний розвиток”» Володимир Воробей. Консенсусним кандидатом від культурних інституцій називають гендиректора Українського інституту Володимира Шейка.

Логвиненко та Воробей уже встигли оприлюднити свої візії подальшої роботи УКФ. Шейко ж певен, що «вибори до Наглядової ради УКФ — це випробування держсектору та громадянського суспільства на доброчесність та дотримання процедур, і шанс на відновлення повноцінної роботи однієї з ключових інституцій у сфері культури. На жаль, недобросовісні кандидати знову намагаються зманіпулювати процедурами, завівши до складу голосувальників десятки кишенькових ГО. Тому консолідована позиція спільноти є надзвичайно важливою. Я зняв свою кандидатуру на користь Богдана Логвиненка та Володимира Воробея (при цьому Шейко кандидує від закладів культури). Від нашої спроможності відстояти цей вибір залежатиме формування демократичної більшості в НР УКФ».

3. Контролювати прозорість виборів

Надзвичайно важливо фіксувати та робити публічними факти будь-яких порушень чи маніпуляцій навколо виборів. Це досить складно технічно, але важливо дати на іншу сторону сигнал, що громадськість готова пильнувати за дотриманням процедури голосування. Є і допоміжні інструменти — до прикладу, ГО «Інститут законодавчих ідей» створила сайт підтримки, де ті, хто бере участь у голосуванні за кандидатів у НР УКФ, можуть заповнити анкету екзит-полу.

І надалі новообрана НР також має відчувати постійну увагу з боку культурного середовища та громадськості — за тими, хто «наглядає» за найбільшою українською культурною грантовою інституцією, також важливо пильно наглядати.

Вочевидь, Український культурний фонд відчайдушно потребує системного перезавантаження. І переобрання його Наглядової ради в законний і прозорий спосіб може стати першим кроком до цього. «Наразі Головним завданням новообраної Наглядової ради УКФ буде стабілізувати його діяльність, — говорить Ірина Подоляк. — А надалі — ініціювати через обговорення, які зміни до закону про УКФ найбільш необхідні, і допомогти інституції дожити до кращих часів. Також важливо переглянути стратегію розвитку фонду та розбудувати партнерські взаємини та колаборації як з ключовими вітчизняними, так і з міжнародними партнерами та донорами. Але для цього НР УКФ має бути фаховою та репутаційно бездоганною».

Поки що невідомо, чим завершиться новий виборчий цикл до Наглядової ради УКФ. Можливо, цього разу нам вийде дотриматися процедури та перезавантажити склад ради, а можливо, на нас чекає новий невеселий «серіал», як-от із багатостраждальними конкурсами у Довженко-Центрі. Але українська культурна спільнота вже неодноразово доводила, що вміє єднатися перед обличчям загроз і наростила непогану опірну здатність за останні роки.

Додано 12 січня: Згідно з інформацією МКІП, за власною ініціативою свої кандидатури відкликали Я.Д.Барінова, М.В.Богун, В.М.Войтенко, М.І.Соботюк, М.І.Типусяк і В.П.Шейко.

Фото: Getty Images