Комунікаційна стратегія української влади, яка спрямована на підтримання оптимізму в країні та за кордоном, створює розкол між Офісом президента і військовим керівництвом та, зрештою, у суспільстві. Такого висновку дійшли аналітики Financial Times.

«За словами осіб, знайомих з комунікаційною стратегією, меседж завжди полягає в тому, що “ми рухаємося вперед”, з метою підтримання оптимізму в країні та за кордоном. Ця політика застосовується на всіх державних рівнях, від міністерств і місцевих адміністрацій до військового командування, і включає сувору цензуру поганих новин, таких як кількість українських жертв або успішні російські удари», — пише видання.

Однак, за словами опитаних ним офіцерів ЗСУ, колишніх співробітників ОП і фахівців з комунікаційних стратегій, в умовах відсутності значних військових успіхів України та зменшення західної підтримки така комунікаційна стратегія створює розкол між адміністрацією президента і військовим керівництвом країни. Розрив між офіційними повідомленнями і реальною ситуацією на місцях стає все більш очевидним, а отже, не мотивує ні українців, ні західних партнерів країни.

Втім, зауважують автори статті у FT, Володимир Зеленський вважає оптимістичні послання єдиним способом заспокоїти тих, хто сумнівається в Україні на Заході, і зміцнити довіру українського бізнесу, який є життєво важливим джерелом податкових надходжень для військових зусиль.

Видання нагадує, що розбіжності стали очевидними, коли головнокомандувач Валерій Залужний заявив The Economist, що війна зайшла в «глухий кут» — слово, яке є табу в Києві, незважаючи на те, що лінія фронту на сході України майже не зрушилася з місця з моменту початку контрнаступу в червні цього року.

«Відвертість Залужного здивувала багатьох українців, а деякі західні лідери навіть телефонували до Києва, щоб запитати, що це означає і чи є переговори зараз пріоритетом, за словами чиновника», — зазначають у FT.

Як зауважила в коментарі виданню директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, новини про війну просочуються до української громадськості через соціальні мережі та «сарафанне радіо», незважаючи на цензуру.

«Майже у кожного українця є родичі чи друзі, які воюють або безпосередньо постраждали від війни. Якщо не буде негативної інформації, це вб'є довіру до влади», — сказала Романюк, вказавши при цьому на скорочення аудиторії українського національного телемарафону «Єдині новини» — затверджених урядом випусків новин, що транслюються основними каналами, пише Financial Times.

Читайте також:

• «Війна в прямому ефірі». Чи треба суспільству знати про події на фронті все?
• Чому державна комунікація мовчить про найголовніше?
• Дружній вогонь. Як байрактарщина, "фортеця Бахмут", "чмоні" і "Крим до літа" б'ють по своїх
• Баланс між свободою слова та інфобезпекою має складатися з правди і мовчання, а не з правди і брехні

Фото: Associated Press