Окрім постійних обстрілів, Росія активно використовує інформаційні атаки, щоб зменшити бойовий дух, посіяти сумніви й дискредитувати владу. Проєкт USAID «Трансформація комунікацій» провів дослідження серед 1000 респондентів з десяти прифронтових і звільнених областей у серпні 2023, щоб дізнатися більше про їхні звички споживання новин.  

Ми зібрали шість порад, як комунікувати на прифронтових і деокупованих територіях більш ефективно.

1. Комунікуйте про новини щодо війни, програми підтримки та майбутні плани відбудови. 57% респондентів відзначили, що вони хотіли б отримувати більше новин про війну, 35% — про соціальні та адміністративні послуги і 33% — про відбудову. Відсутність інформації на ці теми від офіційних джерел спонукає шукати її де-інде, а саме — в анонімних джерелах або російських новинах.

Це створює можливість для російських пропагандистів чи їхніх проксі-каналів у телеграмі підважувати реальність. Наприклад, писати повідомлення, що президент України не цікавиться відновленням, а уряд покине зруйновані міста. Тільки уявіть, який колапс може створити масове поширення таких повідомлень, — це пряма загроза майбутньому розвитку цих регіонів і потенційний ризик збільшення міграції. Тому офіційні канали мають приділити належну увагу в цих областях темам війни, соціальних та адміністративних послуг, а також відбудови.

2. Складні наративи і лаконічні повідомлення. Дослідження ще раз підтвердило пріоритет простого контенту з візуальним супроводом над довгим (53% респондентів обрали короткі інформативні повідомлення, 25% — короткі відео і 25% зображення).

Це кидає виклик для офіційних речників — як пояснити складну стратегію відбудови в кількох реченнях? Як прокомунікувати про плани щодо антикорупційних заходів у двохвилинному відео? Державні органи повинні переосмислювати складні стратегії і перетворювати їх на наративи. Символи та значущі повідомлення, які підтримують комплексні наративи/оповіді, будуть найпростішим способом привернути увагу громадськості.

3. Залучайте аудиторію там, де вона перебуває. Під час дослідження ми виявили, що люди часто довіряють інформаційним каналам, які вони вже читають. До трійки джерел-лідерів за споживанням і довірою ввійшли Telegram (63% користувалися ним протягом 7 днів до опитування), YouTube (40% респондентів) і українські онлайн-медіа (38% респондентів). Водночас дослідники виявили тривожний тренд: 25% респондентів читають Telegram без використання інших джерел.

Для ефективного розповсюдження повідомлень важливо використовувати джерела, які вже читають мешканці цих областей: Telegram, YouTube і українські онлайн-медіа. Кроспостинг на різних платформах також допоможе уникнути надмірної залежності від одного джерела інформації, це може сприяти балансу в медіапросторі, розширенню аудиторії в інших

4. Пов'язуйте місцеві та національні джерела інформації. Під час опитування дослідники виявили, що інтерес до місцевих і національних новин приблизно однаковий — у межах 24-25%. Інтерес до місцевих новин і перегляд місцевих каналів повинен бути збалансований розповіддю про державу як об'єднавчий символ. Плани місцевого відновлення повинні посилатися на загальну державну стратегію, а новини про місцеві обстріли — на повідомлення про обстріли в інших частинах України.

5. Чітка, дієва інформація про наявні місцеві сервіси є важливою. Третина опитаних з прифронтових і звільнених регіонів цікавиться інформацією про соціальні послуги й державні сервіси. Чітке розуміння громадянами того, як місцева влада турбується про їхнє життя і майбутнє, може сприяти підвищенню довіри до неї.

Проактивна комунікація через Telegram і YouTube, а також поширення інформації щодо необхідних послуг повинні бути у фокусі роботи локальних комунікаційних менеджерів.

6. Прогнозуйте майбутні цілі дезінформаційних компаній та протидійте офіційно. Наостанок, 16% респондентів сказали, що вони читали новини з російських медіа, найчастішим аргументом для цього є бажання зіставляти інформацію про перебіг подій. Якщо додати до цього інформацію, що 56% телеграм-каналів, названих в опитуванні, є неінституційними або анонімними джерелами, то можна окреслити потенційні ризики для поширення російської дезінформації.

Місцева влада має стежити за медіаканалами з проросійськими поглядами. Це допоможе експертам з комунікацій виявити актуальні дебати та перспективу на факти. Проактивна комунікація та офіційні пояснення щодо ключових тем, які намагаються розганяти місцеві проросійські канали, може допомогти діяти на випередження. Постійне пояснення маніпуляцій, чітке висвітлення власної позиції, заснованої на фактах, дасть перевагу офіційним речникам у гонці за увагу читачів.

Повну версію (оригінал українською) дослідження щодо патернів споживання медіа в десяти звільнених та прифронтових областях України можна знайти за посиланням. 

Довідково:       

Transformation Communications Activity (TCA) фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). В основі роботи  TCA є партнерство з урядом України, приватним сектором та громадянським суспільством з метою зміцнення стійкості української демократії за допомогою інноваційних комунікаційних ініціатив, які залучають громадян України до дискусій щодо демократичної трансформації країни та європейської інтеграції. 

Інформація, розміщена на цій вебсторінці, є частиною проєкту USAID «Трансформація комунікації» в Україні. Ця вебсторінка не є офіційною інформаційною сторінкою уряду США.