В Україні немає жодної юридично оформленої спільноти, яка себе ідентифікувала б як російська національна меншина. Тому питання забезпечення її прав юридично не стоїть. Про це заявила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на пресконференції, передає Укрінформ.

Вона згадала свою розмову з колишнім послом ЄС в Україні Матті Маасікасом, за словами якого РФ багато років використовувала в Естонії методичку про «російську національну меншину».

«Але в усій цій великій історії є великий лайфгак: в Україні немає російської меншини, її не існує. Немає жодної юридично оформленої спільноти, яка ідентифікує себе як російська меншина. Є громадяни України, які розмовляють російською мовою», — сказала Стефанішина.

«Я одеситка. Я хочу — розмовляю російською мовою, хочу — не розмовляю російською мовою. Мені для цього не потрібні ані москалі, ані Венеційська комісія. Тому це питання в Україні не стоїть, і я дуже рада, що Європейська комісія усвідомлює чутливість цього», — додала віцепремʼєрка.

Нагадаємо, 8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС.

При цьому для ухвалення переговорної рамки Київ повинен провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Раніше радник прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, вимагаючи скасування закону про мову.

В Офісі президента заявили, що готові змінювати закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу, але при цьому Київ не вважає такі дії виконанням «ультиматуму» Угорщини.  

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Вона також висловила впевненість, що Україні вдасться досягти згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог ЄС щодо захисту прав національних меншин. Однак, за її словами, «ці зміни точно не будуть стосуватися знання української мови».

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

• поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
• переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
• уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
• ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеційської комісії. 

Оновлений закон дає більш інклюзивне визначення нацменшин, дозволяє використання їхніх мов у рекламі, публічних заходах чи при наданні допомоги та уточнює критерії використання їхніх мов у місцях їхнього компактного проживання.

Закон «Про національні меншини (спільноти)» Верховна Рада ухвалила в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

Фото: Укрінформ