Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на черговому засіданні 2 листопада вніс зміни до свого висновку до проєкту Закону №9568 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання сертифіката на придбання книг». Ключова зміна стосується тих видань, на які не поширюється заборона щодо ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були громадянами держави-агресора. Комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді ухвалити цей проєкт за основу та в цілому з пропозиціями комітету.

Зокрема, в оновленому висновку йдеться: «Заборона на ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були громадянами держави-агресора, не поширюється на книжкові видання, що містять твори осіб, включених до Переліку авторів — громадян держави-агресора, які засуджують агресію проти України (далі — Перелік) або Додатку до Переліку. До Переліку включаються автори — громадяни держави-агресора, які подали заяву встановленої форми та декларацію на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаного державного кордону, що містить заклик до держави-агресора негайно припинити агресію проти України, зобов’язання утримуватися від будь-яких дій чи кроків, які могли б свідчити про підтримку агресії проти України, згоду на публікацію такої декларації та які не входять до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. До Додатку до Переліку включаються померлі особи, які були у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора і не брали участі у здійсненні, публічній глорифікації або виправданні російської імперської політики, закликах чи діях, що містять ознаки українофобії, визначені Законом України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”, якщо такі особи не підпадають під виняток, встановлений частиною першою цієї статті і не входять до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці».

Заява про включення до Переліку подається до Служби безпеки України такою особою, її законним представником або видавцем, включеним до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Заява про включення до Додатку до Переліку подається до СБУ видавцем, включеним до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, без подання декларації. Форма, зміст, порядок подання і розгляду заяви про включення до Переліку, заяви про включення до Додатку до Переліку, форма, зміст та вимоги до оформлення декларації визначаються СБУ за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

Голова комітету Микита Потураєв зазначив щодо громадян так званої Російської Федерації, які підтримували Україну і виступили проти рашистського режиму, але вже померли: «Це такі видатні постаті, як Валерія Новодворська, наприклад, або Борис Нємцов, і ми з вами про це говорили, шукали рішення, знайшли це рішення. Воно, в принципі, полягає в тому, що ми просто переносимо повністю без жодних змін у цей закон наш механізм, який у нас був запроваджений законом про заборону російського музичного продукту. Тобто подається декларація, підписується або автором, або його уповноваженими особами, вона потрапляє до СБУ, реєстр ведеться тощо», — сказав він.

Також члени комітету запропонували низку інших змін до цього проєкту, які стосуються російських видань, роботи бібліотек тощо.

Нагадаємо, попередній висновок комітету щодо цього законопроєкту був ухвалений 19 вересня 2023 року.

Як писав «Детектор медіа», у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону №9568, який передбачає внесення зміни до двох законів: «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження».

Архівне фото: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики / фейсбук