Майже 60% українців зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30% — українською та російською, лише 9% — російською. Про це свідчать результати соціологічного дослідження Соціологічної групи «Рейтинг».

Соціологи відзначають помітне зменшення, починаючи з березня 2022 року, використання російської мови в побуті. Українська мова є рідною для 82% опитаних, для 16% такою є російська. Внутрішньо переміщені особи й біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською, ніж ті, хто не виїжджав або повернувся в Україну. Утім, понад 70% ВПО і біженців вважають рідною українську.

Крім того, соціологи розпитали людей щодо можливих факторів об’єднання і роз’єднання українців.

Найбільше об’єднати українців, на думку респондентів, можуть перемоги ЗСУ (65%), відбудова (49%) та допомога одне одному (40%). Економічне зростання є об’єднувальним фактором для 30% опитаних, мова — 25%, вступ до ЄС/НАТО  — 20%, єдність політиків — 15%, культура — 13%, історія — 9%, повернення біженців і релігія — по 4%, спортивні перемоги — 1%.

Ті, хто проживають в Україні, потенціал об’єднання частіше вбачають у перемогах ЗСУ. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном набуває більшої ваги чинник відбудови та взаємної допомоги. Культура і повернення біженців — важливі фактори об’єднання для тих, хто проживає зараз за кордоном.

Ті, хто спілкується в побуті лише українською, частіше відзначали фактор мови. Перемоги ЗСУ та вступ до ЄС/НАТО частіше обирали ті, хто говорять українською або двома мовами. Для тих, хто говорить російською чи двома мовами, об’єднувальним чинником є економічне зростання, відбудова та взаємодопомога.

Наймолодші частіше обирали взаємодопомогу та культуру. Відбудова та економічне зростання є важливими для молоді і людей середнього віку. Найстарші частіше відзначали перемоги ЗСУ, мову, вступ до ЄС/НАТО та політичну єдність.

Для мешканців півдня, сходу і Донбасу більш вагомими об’єднувальними факторами є відбудова країни, взаємодопомога та повернення біженців. Для мешканців заходу та Галичини — мова. Вступ до ЄС/НАТО є однаково важливим для заходу, Києва і для Донбасу.

Найбільшими загрозами роз’єднання українців, на думку респондентів, можуть стати політичні конфлікти (62%) і взаємні звинувачення (59%). Економічну кризу як негативний чинник назвали 35% опитаних, відсутність відбудови, масовий виїзд українців за кордон, відмову від вступу до ЄС/НАТО вказали 20–22%, поразки ЗСУ, мову — 18–19%, релігію — 12%, історію та культуру — 1–2%.

Ті, хто проживають в Україні, загрозу роз’єднання частіше вбачають у масовому виїзді українців та поразках ЗСУ. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном таким чинником є відсутність відбудови. Взаємні звинувачення та мова — більший тригер до роз’єднання для біженців за кордоном та російськомовних.

Для молоді і людей середнього віку факторами роз’єднання відносно частіше є економічна криза, масовий виїзд співвітчизників та мова. Для найстарших таким є відмова від вступу до ЄС/НАТО.

Мешканці сходу і Донбасу частіше говорять про загрозу взаємних звинувачень, жителі заходу мають більше побоювань щодо відмінностей у релігії, мешканці Галичини — щодо мови.

Опитування проводилося методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing) на платформі Rating Online. Вибірка випадкова, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі. Структура масиву відображає структуру населення України станом на початок 2022 року. Вибіркова сукупність становить 6050 респондентів, у т.ч.: 700 респондентів — внутрішньо переміщені особи, які на даний момент перебувають на території України; 750 респондентів — біженці з України, які перебувають за кордоном. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для усього масиву даних становить не більше 1,5%; для підмасивів (ВПО та біженці) — не більше 4%.

Нагадаємо, за даними Центру Разумкова, відсоток українців, для яких українська є рідною мовою, досяг 78%. За останні 15 років цей показник виріс у півтора раза. Розмовляють вдома лише або переважно українською 68% опитаних, за межами дому — 65%. 74% респондентів вважають, що українською престижно спілкуватися серед друзів та колег.