Рашизм як хвороба. Анамнез, симптоми та методи лікування дослідили творці документального проєкту на «1+1 Україна»

Рашизм як хвороба. Анамнез, симптоми та методи лікування дослідили творці документального проєкту на «1+1 Україна»

22 Червня 2023
1858
22 Червня 2023
17:00

Рашизм як хвороба. Анамнез, симптоми та методи лікування дослідили творці документального проєкту на «1+1 Україна»

1858
Що перетворило пересічних росіян на катів і вбивць? Які історичні процеси призвели до появи рашизму? Та чим він небезпечний для світу?
Рашизм як хвороба. Анамнез, симптоми та методи лікування дослідили творці документального проєкту на «1+1 Україна»
Рашизм як хвороба. Анамнез, симптоми та методи лікування дослідили творці документального проєкту на «1+1 Україна»

Відповіді на ці питання намагалася знайти команда Акіма Галімова під час роботи над історичним розслідуванням «Рашизм. Історія хвороби», допрем’єрний показ якого відбувся 20 червня.

Переглянути стрічку прийшли міністр  культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, австрійський історик, дослідник у сфері боротьби з дезінформацією Грегор Розумовський, актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв, ведуча програми «Сніданок. Вихідний» Валентина Хамайко та ведуча Тала Калатай.

 Олександр Ткаченко та Акім Галімов

Телеведуча Тала Калатай

Ахтем Сеітаблаєв

Автори стрічки за допомогою історії намагалися розібратися, що не так із росіянами, чому вони стали такими та яку небезпеку несе світові рашизм. Поштовхом до створення фільму стали злочини російських військових, що стали відомими після деокупації Київщини, і саме тоді розпочалася робота творчої команди проєкту, яка тривала 9 місяців.

Ганна Чертова

«Я добре пам’ятаю, як виникла ідея створення цього фільму. Це було у квітні 2022 року, коли наші війська звільнили Північ України й ми тоді всі побачили жахливі фотографії, ми почули свідчення людей, які пережили окупацію. У всіх виникало питання: невже таке можливо? Невже психічно здорова людина може робити те, що робить російський солдат на наших землях? Це питання було скрізь. І саме тому виникла така концепція проєкту — історія хвороби. Ми поставили перед собою завдання з’ясувати, що не так з росіянами», — розповідає авторка та креативна продюсерка фільму Ганна Чертова.

Документальний проєкт «Рашизм. Історія хвороби» побудований як аналіз та дослідження історії хвороби, симптоми якої стали опорними точками для команди.

Акім Галімов

«Я щиро вважаю, що нам важливо розібратися, що коїться в головах у росіян. Ми повинні бути реалістами: їх 140 мільйонів і після нашої перемоги вони нікуди не зникнуть. Вони продовжуватимуть там жити, за нашим кордоном, тому українці найбільше зацікавлені у трансформації російського суспільства, щоб воно більше не становило загрози для нас», — зауважив продюсер проєкту, керівник «1+1 Production.Originals» Акім Галімов.

Агресія, релігійна маячня, інфантильність і манія величі — риси, які притаманні російському суспільству, і саме вони,  на думку творців фільму, лежать в основі рашизму.

Роман Кузнецов

«У росіян в принципі висока толерантність до агресії на всіх рівнях. Вона є в суспільних і політичних інститутах, а також проявляється у домашньому насильстві. Для Росії це норма їхнього життя. Релігійна маячня — це взагалі унікальне явище, бо в одному з досліджень я прочитав, що 30%  людей у Росії, які вважають себе православними, не вірять у Бога, не вірять у його існування. В принципі, в психології такі суперечності не є винятковими. Є такий механізм, який називається гіперкомпенсація. Це коли у людини занижена самооцінка й вона проявляється у манії величі. Якщо ми говоримо про Росію, то це нація, яка живе минулим, і немає у світі нічого більш русофобського, ніж російська пропаганда. І як було сказано у фільмі, уся їхня історія така, що вони ніколи не обирали собі владу, ніколи не відповідали за власне життя, за них завжди хтось це робить. І це заважає розвитку здорової особистості», — коментує психолог Роман Кузнецов.

Кадр з документального фільму

У центрі дослідження — середньостатистичний росіянин на ім’я Іван, якому притаманні всі ці симптоми. Це вигаданий персонаж, який на екрані оживає у вигляді героя коміксів, сюжет до яких змалювала режисерка проєкту Тетяна Шовкун. Водночас коментарі героя коміксів справжні, оскільки взяті з дописів реальних росіян, які висловлюються про події у своїй країні. Іван живе бідно, звик вірити своєму президенту та владі, щонайменше чотири години на добу дивиться телевізор і як губка всотує всі наративи російської пропаганди.  Він не звик сам приймати рішення, бо за нього це роблять правителі. Він свято вірить, що живе у наймогутнішій і найбагатшій державі, та не в змозі  осягнути, чому ж при цьому він живе так погано і так бідно.

Цікавим є  рішення авторів фільму «Рашизм. Історія хвороби» зобразити головного персонажа у форматі героя коміксів. 

«На початку фільму звучить фраза про те, що ми маємо зазирнути всередину російських родин і подивитися, що там відбувається. Ми зрозуміли, що нам дійсно потрібно показати якось росіян, але ж ми не можемо поїхати їх знімати. Взагалі, як можна показати узагальнену картину середньостатистичного росіянина? Ми вивчали різні соціальні опитування, соціальні дослідження та на їхній основі створили цей образ. Нам здавалося, що візуалізація саме через комікс допоможе глядачам краще сприймати фактаж, адже інформація дуже важка. Комікси — вдалий інструмент, який допоміг нам донести те, що ми хотіли», — зазначає продюсер фільму Акім Галімов.

У документальному фільмі звучать думки українських і закордонних фахівців, таких як американська історикиня, письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум, британський продюсер, журналіст і письменник, дослідник російської пропаганди Пітер Померанцев, польська письменниця та журналістка Крістіна Курчаб-Редліх.

«Більшість проєктів, над якими ми зараз працюємо, орієнтовані також і на західну аудиторію. Я вважаю, що це дуже важливо — доносити нашу позицію там. Існує проблема, що багато наративів, які виходять з України, на Заході, на жаль, сприймаються як українська пропаганда. Тому експерти мали бути такими, що мають вагу у світі», — розповідає Акім Галімов.

Окрім дослідження симптоматики рашизму й аналізу фактів і подій, які перетворили росіян на убивць, творча команда проєкту наприкінці фільму ділиться й методом «лікування» цієї «хвороби».

«Це лікування залежить від нас передусім, тому що ми маємо перемогти у війні. Воєнний розгром є визначальним фактором для того, щоб росіяни усвідомили свої помилки, дійшли до стадії прийняття самих себе та своїх злочинів. Це колись проходила Німеччина, яка так само була інфікована нацизмом. Важливими факторами є зміна влади, покарання за воєнні злочини та відкриття архівів. Росіяни самі не знають свою історію, у них відрубана історична пам'ять, усе заховано за ширмою брехні та пропаганди», — поділився Акім Галімов.

Прем’єра історичного розслідування «Рашизм. Історія хвороби»  відбудеться 23 червня о 21:40 на телеканалі «1+1 Україна».

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1858
Читайте також
26.06.2023 09:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
2 187
14.06.2023 09:00
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1 702
19.05.2023 11:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
2 636
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду