Те, що найближче оточення Володимира Путіна намагалося приховати активи від міжнародних санкцій, накладених на Росію після незаконної анексії Криму, а згодом — і повномасштабного вторгнення в Україну, не новина. 

А от яким чином кремлівським олігархам вдалося запобігти арешту свого майна та рахунків, стало відомо з розслідування, проведеного групою журналістів під керівництвом iStories та OCCRP.

За словами авторів розслідування, опублікованого 20 червня, їхні висновки базуються на витоку понад 50 тисяч електронних листів і документів, надісланих між 2013 і 2020 роками. З них стає зрозуміло, як брати-мільярдери Борис і Аркадій Ротенберги, друзі дитинства Путіна, переміщують компанії по всьому світу, наче шахові фігури: «відкривають нові банківські рахунки, закриваючи старі, а структури власності змінюються у відповідь на нові санкції чи запитання регуляторів».

Головне з розслідування:

• У 2014 році брати Ротенберги потрапили під санкції. Захистити їхні активи у всьому світі допомогла реструктуризація, зміна формальних власників та інші схеми.

• Багато років вони приховували в офшорних зонах свої компанії, нерухомість, у тому числі віллу на іспанському узбережжі та розкішні яхти.

• Вберегти активи Ротенбергам допомагав російський бізнесмен Максим Вікторов, його співробітники та наймані західні фахівці — від юристів до банкірів та керуючих активами.

• Російські активи переоформили на спеціальні структури, що дало змогу приховати справжніх власників. Ці закриті пайові інвестиційні фонди не мають права розголошувати дані про власників активів, які вони зберігають.

• Активи приховували і через довірених осіб, серед яких був охоронець, співробітники, які користуються довірою, і коханка, про яку раніше не було широко відомо.

«Файли Ротенбергів показують, що, незважаючи на санкції, члени сім’ї Путіна та його наближені не тільки змогли зберегти багато своїх розкішних активів за кордоном, але й продовжити інвестувати в іноземні активи», — каже Роман Анін, головний редактор iStories — некомерційного медіа, заснованого провідними російськими журналістами-розслідувачами.

За його словами, громадськість вперше може побачити більш повну картину складної тактики, яка використовується за лаштунками, щоб уникнути відповідальності.

Санкції проти багатьох найбагатших людей Росії вперше були запроваджені західними країнами після анексії Росією Криму в 2014 році. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року проти Росії були запроваджені ще 11 раундів санкцій з боку Європейського Союзу, що торкнулися 1571 особи і 241 компанії та вплинули на активи в десятки мільярдів доларів. Санкції також запровадив Вашингтон і багато інших глобальних союзників.

Розслідування показало, що замороження активів і заборона на видачу віз змусили багатьох найбагатших людей Росії шукати надійні притулки для статків за кордоном за допомогою осіб на Заході.

«Ці олігархи перебувають під санкціями Заходу, спрямованими на те, щоб покарати їх, і все ж підірвати ці санкції було б неможливо без західних помічників — юристів, банкірів, консультантів та інших професіоналів», — розповідає головна редакторка OCCRP Міранда Патручич.

Читайте також:

• В Україні розробили реєстр українських активів підсанкційних російських олігархів
• Підсанкційні російські олігархи готуються придбати контрольний пакет акцій Яндекса, — ЗМІ
• Російська пропагандистка Скабєєва, а також 9 міністрів уряду РФ та 47 губернаторів потрапили під санкції США
• Велика Британія запровадила санкції проти Оксани Марченко
• Телеканал «Дождь» поскаржився на санкції проти росіян: не має прибутку з переглядів у Росії
• ЗМІ: Уряд Британії торік допоміг Пригожину, попри санкції, подати в суд на журналіста Bellingcat

Фото: Sipa US / Alamy Stock Photo