Національний музей Голодомору-геноциду до Дня пам'яті жертв Голодомору презентував унікальну виставку "Leiсa, що бачила Голодомор".

У Залі пам’яті музею виставили оригінальний альбом із фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica II, яким вони були зроблені. Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінерберґеру, який у 1932-1933 роках працював у Харкові на заводі «Пластмас». Він таємно фотографував на свою камеру голодних і померлих від голоду людей, черги за хлібом, місця масових поховань. 

У 1934 році він контрабандою вивіз плівку до Австрії. Сьогодні це ледь не єдині фото, на яких зафіксовано злочин геноциду 1932-1933 в Україні.

Світлини та фотоапарат привезла із Лондона до України праонука Вінерберґера Самара Пірс, спеціально на експонування у Музеї Голодомору.

«Сьогодні, через 90 років, ми стоїмо тут і з сумом у наших серцях, розуміємо те, що наступні покоління будуть знати і відчувати, а також нести в собі знання про страждання всієї нації», –сказала Пірс.

У світі існує всього два примірники цього альбому – другий екземпляр перебуває у Віденській бібліотеці. Ці артефакти є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини — фотодоказами геноциду українців, організованого й вчиненого комуністичним режимом 90 років тому. Вони були долучені до кримінальної справи про Голодомор.

На експозиції продемонстрували також друковані праці, листи та публікації Александра Вінерберґера про його життя в СРСР та Україні. Мультимедійним доповненням виставки є анімація про історію цих фото: як вони були вивезені на Захід, вперше оприлюднені, яку роль зіграли в доведенні правди про Голодомор та як стали найвідомішими фото про геноцид українців.

«Радянський режим нищив усе. Тому так важливо і символічно, що цей фотоапарат і світлини ми можемо побачити сьогодні. І дуже символічно, що ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору-геноциду під час цієї війни. Музей Голодомору – практично єдиний об’єкт, де продовжується будівництво другої черги. Тому що ті злочини, які вчиняли росіяни впродовж десятиліть та під час Голодомору, має знати світ. І, на жаль, зараз ми є свідками нових злочинів», – сказав на відкритті виставки міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

«Ця виставка є потужним проявом пам'яті, я вдячна родині Александра Вінерберґера, яка ціною надзвичайних зусиль привезла цю виставку в Україну. Дякую», – зазначила Мелінда Сіммонс, посолка Великої Британії в Україні, сім'я якої походить з України. Її прабабусі і дідусі були євреями і народилися й виросли в Харкові, звідки переїхали до США та Британії.

Виставку відкрили 23 листопада, однак триватиме вона лише чотири дні – до 27 листопада. Вона проходить за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і креативного партнера проєкту — комунікаційної агенції  Postmen.

16 листопада 2022 року Верховна Рада України ухвалила Звернення до парламентів держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. Метою звернення має на меті привернути увагу міжнародної спільноти до трагедії та усвідомити історичні паралелі між Голодомором-геноцидом 1932-1933 років і нинішньою агресією Російської Федерації проти України.

Організаційний комітет підготовки і проведення заходів до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні закликав активізувати інформаційну кампанію про Голодомор на міжнародній арені.

За останній тиждень низка країн долучились до визнання Голодомору геноцидом українського народу. Зокрема, такі рішення прийняли парламенти Ірландії та Молдови. Парламент Румунії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу.

Як повідомляв «ДМ», у Чехії на фестивалі покажуть фільм Суспільного про Голодомор «Діти Великого голоду».

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ