Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко прокоментував ініціативу Спілки письменників України закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Під час брифінгу, де йшлося про посилення міжнародної підтримки культури та медіа в Україні, урядовець сказав, що ця ініціатива справила на нього дивне враження.

«Мені дивно було прочитати заяву Спілки письменників. Чим завадив музей Спілці письменників, не знаю. Булгаков — киянин. Так, у нього були в деяких його творах, художніх, підкреслюю, творах, репліки певних героїв щодо визвольних змагань України на початку 20-го століття. Але, думаю, що музей тут точно не винен. Ні музей, ані пам’ятник. Я думаю, що Спілці є чим займатися, ніж вирішувати питання музею Булгакова. Позиція очевидна — точно не варто чіпати», — сказав Олександр Ткаченко.

Проти закриття музею Булгакова виступає й власне керівництво цієї установи. Діяльність музею зосереджена не лише на постаті та літературній спадщині Булгакова, а загалом на історії Києва, наголосила у коментарі виданню «Вечірній Київ» директорка музею Людмила Губіанурі. За її словами, ще у квітні 2022-го у музеї заявили про необхідність переосмислити всю свою роботу, зробити реекспозицію, змістивши акценти з роману «Біла гвардія» на такі твори Булгакова, як «Майстер і Маргарита» та «Собаче серце».

Нагадаємо, 30 серпня члени Національної спілки письменників України виступили із закликом закрити музей Булгакова, створивши там натомість музей Олександра Кошиця.

Людмила Губіанурі прокоментувала цю ініціативу НСПУ:

«Існує лише одне джерело, за яким Кошиць начебто жив у цьому будинку — один з довідників Києва. Насправді це помилка, адже є документи. Олександр Кошиць, коли писав спогади, завжди спирався на свій паспорт. Адже в той час при переїздах поліція ставила печатки, всі адреси проживання зафіксовані. А він багато переїжджав. На Андріївському узвозі Кошиць дійсно мешкав, але в будинку за номером 22А».

Як повідомляв «Детектор медіа», у серпні стало відомо, що з фасаду Інституту філології КНУ імені Т.Шевченка зняли меморіальну дошку на честь Булгакова. З такою ініціативою виступила громадська організація «Експертний корпус», наголосивши, що Булгаков є символом російської культури, а до української ніколи не мав жодного стосунку. 

За рішенням Міністерства освіти і науки в шкільній програмі лишили твори деяких російських письменників, зокрема й «Собаче серце» Булгакова. Детальніше про це писали наші колумністи. Так, своїми міркуваннями поділилася культурна оглядачка Лєна Чиченіна. Крім цього, про доцільність вивчення творів Михайла Булгакова читайте у колонці письменника та сценариста Андрія Кокотюхи.

Фото: НСПУ