Комісія з журналістської етики опублікувала висновки у відповідь на скаргу Михайла Думича щодо матеріалу «Української правди» «Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду» (авторка – Соня Лукашова, 27 червня 2022).

Зокрема, Думич вказав на те, що у публікації «не персиніфіковано, не верифіковано, жодного джерела інформації, наведена «цитата з відповіді ЮНІСЕФ на запит видання», листок з якого не був показаний». Також автор скарги вважає, що «стаття викликала негативний резонанс в суспільстві» і була використана, зокрема, «пропагандистом Соловйовим на фоні повідомлень про ракетний удар по торгівельному центрі в Кременчуці та обстрілами Харкова».

11 липня Комісія відправила запит до редакції «Української правди» з проханням прокоментувати аргументи, які були викладені скаржником.

19 липня у листі-відповіді на адресу Комісії, редакція «Української правди» заперечила звинувачення в порушенні журналістської етики – зокрема, у використанні анонімних або неверифікованих джерел:

• «У матеріалі були використані офіційні дані Національної поліції України («Станом на кінець червня поліція розпочала 20 аналогічних розслідувань»), коментарі правозахисників Лариси Денисенко та Тетяни Печончик, відповідь ЮНІСЕФ на запит, публічні заяви та публікації Людмили Денісової та її дочки, психологині Олександри Квітко.
• Також у матеріалі були використані анонімні джерела, що відповідає стандартам «Української правди» та міжнародних ЗМІ. Редакція знає, хто виступає джерелами, за яких умов і як вони отримали інформацію та чому передали її журналістам».
• В «Українській правді» зазначили, що зверталися до екс-омбудсмана Людмили Денісової та її доньки Олександри Квітко за коментарем, але не змогли отримати від Денісової відповідь, а Олександра Квітко відповіла відмовою.

«Редакція вважає, що матеріал виконав важливі функції: а) пояснив причини звільнення Людмили Денісової, тоді як влада цього не зробила; б) повідомила про неналежну поведінку і можливі зловживання посадової особи, що є важливими для підзвітності влади та унеможливлення такої поведінки в майбутньому; в) відокремила цю поведінку від дій України як держави загалом, тобто заявила, що неправдиві дані, озвучені Денісовою, не означають, що російські окупанти не вчиняють воєнні злочини», – йдеться в листі УП.

Ознайомившись із позицією редакції, КЖЕ дійшла висновку, що матеріал «Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду» порушує гостру і суспільно важливу тему. При цьому в Комісії вказали на важливість дотримання критерій цитування анонімних джерел, навівши приклад редакційної політики Associated Press:

• Матеріал є інформацією, а не думкою чи припущеннями, і є життєво важливим для репортажу.

• Інформація недоступна, за винятком умов анонімності, встановлених джерелом.

• Джерело є надійним та може напряму володіти інформацією.

• Читайте також: «Відносини з джерелами будуються роками — ми в них упевнені». Журналісти про використання й перевірку інформації від неназваних джерел

Як зауважили представники Комісії, матеріал «Української правди» не містить пояснень, чому джерела попросили про анонімність та на яких умовах. При цьому, йдеться у висновках КЖЕ, Читачу нічого не відомо про мотивацію неназваних співрозмовників, які не є сторонніми спостерігачами, а людьми всередині «системи».

«Анонімні джерела повинні бути достатньо компетентними і володіти інформацією з перших рук. Тоді як у матеріалі ці джерела названі дуже загально («один із працівників Офісу (Уповноваженої)». Незрозуміло, чи мав цей працівник безпосередній доступ до інформації (наприклад, брав участь у нарадах, ознайомився з документами), чи переповідає те, що чув від інших, – зазначили представники КЖЕ. – Використання анонімних джерел виправдане, якщо інформацію неможливо отримати іншим шляхом. В тексті «Української правди» не зазначено, чи зробила журналістка спробу отримати інформацію офіційним шляхом – наприклад, шляхом запиту до прокуратури».

Комісія вбачає ознаки порушення Кодексу етики у ненаданні аудиторії деталей, пов’язаних із анонімними джерелами: «Всі ці деталі важливі для того, щоб у аудиторії сформувалася довіра до джерел інформації, використаних журналістами. В цьому випадку редакція уникла додаткових подробиць».

• Читайте також: «Отримана від джерела інформація — лише початок роботи журналіста». Медіаексперти про використання й перевірку інформації від неназваних джерел

У висновках і рекомендаціях КЖЕ йдеться, зокрема, про таке:

«Комісія з журналістської етики вітає прагнення редакції «Української правди» порушувати гострі, суспільно важливі теми, незважаючи на прізвища чи можливий негативний резонанс. Саме в цьому полягає місія журналістів.

Але робота редакції над резонансною темою – це завжди колективна праця, навіть якщо під матеріалом стоїть одне прізвище. Комісія вважає, що редакційний контроль за дотриманням професійних етичних стандартів під час підготовки цієї публікації був недостатнім.

Розглянувши скаргу на матеріал «Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду», Комісія з журналістської етики встановила порушення пп. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста і виносить виданню «Українська правда» та журналістці Соні Лукашовій попередження.

Комісія з журналістської етики засуджує спроби тиску на авторку матеріалу Соню Лукашову та головну редакторку Севгіль Мусаєву і закликає українські правоохоронні органи розслідувати погрози на адресу журналісток».