Американський Соловйов. Які міфи про Україну поширює ведучий Fox News Такер Карлсон

Американський Соловйов. Які міфи про Україну поширює ведучий Fox News Такер Карлсон

20 Червня 2022
1972
20 Червня 2022
15:00

Американський Соловйов. Які міфи про Україну поширює ведучий Fox News Такер Карлсон

1972
Кремлівські та прокремлівські наративи проникають в американський медіапростір, зокрема, через ультраправих коментаторів.
Американський Соловйов. Які міфи про Україну поширює ведучий Fox News Такер Карлсон
Американський Соловйов. Які міфи про Україну поширює ведучий Fox News Такер Карлсон

«В американських термінах ви б назвали Україну тиранією». Зеленський — «маріонетка адміністрації Байдена». США підтримуватимуть війну доти, «доки не буде знищено всю Україну, а мільйони українців не стануть біженцями». Ні, це не шоу Володимира Соловйова — це одна з найпопулярніших новинних програм у США. Tucker Carlson Tonight — вечірнє шоу на консервативному каналі Fox News, де ведучий Такер Карлсон у саркастичному стилі аналізує новини та разом із гостями обговорює внутрішню та зовнішню політику США.

Хоча його «аналіз» війни в Україні може видатися набором теорій змов із якогось маргінального сайта, аудиторію він збирає величезну. За результатами 2021 року вечірнє шоу Такера Карлсона стало найпопулярнішим новинним шоу на кабельному телебаченні США, збираючи біля екранів у середньому 3,2 мільйона глядачів. Про впливовість програми може свідчити факт, що до офісу конгресмена від штату Нью-Джерсі Тома Маліновскі дзвонили виборці, які розповідали, що після перегляду Такера Карлсона засмутилися через те, що США не стають на бік Росії, й закликали політика підтримати «справедливі» вимоги Росії.

Карлсон привертає увагу не лише американських глядачів, а й російського державного телебачення, де його люблять цитувати. The New York Times звернула увагу на те, що з початку вторгнення російські медіа почали частіше включати у свій ефір відео з Fox News. Навіть міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров задоволений роботою каналу, адже, за його словами, «тільки Fox News намагається запропонувати альтернативну точку зору». До слова, програма Карлсона не відображає загальну інформаційну політику Fox News. На каналі працюють і аналітики та журналісти з більш критичною позицією щодо Росії.

У США Карлсона хвалять менше, ніж у Росії. Його шоу, яке нагадує набір російських наративів і трампівських штампів, розкритикували не лише демократи, а й самі республіканці. Конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер публічно заявив, що «це шоу — суцільна російська пропаганда, а не новини». Ключові лідери Республіканської партії не ходять на його ефіри. Більшість запрошених експертів — це маргінали, які всі як один підтверджують слова Карлсона і ніколи не вступають у полеміку.

Мета програми Такера Карлсона — критикувати вашингтонський істеблішмент і консолідувати республіканське ядро. Україну він вплітає у внутрішньоамериканську політику з однією метою — як інструмент критики чинної адміністрації Джо Байдена і деяких республіканців. Чи не тому деякі його твердження якщо не суперечать одне одному, то виявляють непослідовність (адже головна мета, нагадую, — критика, а не аналіз). Наприклад, перед початком великої війни Карлсон стверджував, що Східна Європа — не важливий для США регіон, тому не варто приділяти йому багато уваги. А у перші дні війни розповідав, що вторгнення Росії може перерости у світову війну. Це вже серйозніше, чи не так? Версії Такера Карлсона про «справжню мету» США у війні постійно змінюються. То Вашингтон хоче змінити режим у Москві, щоб розплатитися за вибори 2016 року, коли програла Гіларі Клінтон, то відвернути увагу від внутрішніх проблем, то дати збройному лобі заробити.

Аби проаналізувати, яким чином російська пропаганда потрапляє до американської аудиторії, «Детектор медіа» подивився випуски шоу Такера Карлсона про Україну за лютий—травень і розповідає про ключові наративи, які поширює ультраправий ведучий.

Перед війною

До початку повномасштабного вторгнення Такер Карлсон обурювався через надмірну увагу, яку США приділяють Україні, та захищав Путіна. У лютому він кепкував із, на його думку, перебільшеної загрози нападу Путіна. 

«Можливо, варто запитати себе, оскільки все це стає досить серйозним, про що це насправді? Чому я так ненавиджу Путіна? Путін коли-небудь називав мене расистом? Він погрожував мене звільнити через незгоду з ним?.. Він намагається знищити християнство? Він їсть собак? Це справедливі запитання, і відповідь на кожне з них — ні. Володимир Путін нічого з цього не зробив. Так чому ж Вашингтон його так ненавидить?». Усе логічно: якщо Путін не їсть собак і не називав Карлсона расистом, то його немає за що ненавидіти.

Карлсон переконував аудиторію, що у війну у Східній Європі, де Вашингтон не має геополітичних інтересів, США намагається втягнути Джо Байден через інтереси особисті. У випусках про Україну ведучий не забував згадати про справу української газовидобувної компанії Burisma, до Ради директорів якої входив син американського президента Гантер Байден і яка стала приводом для першої спроби імпічменту Дональда Трампа. Спекулюючи на цьому, Карлсон пояснив підтримку України чинною владою США тим, що «українці платили родині Джо Байдена мільйон доларів на рік в обмін на роботу, яку він виконував. І, як ви могли помітити, Байден як президент продовжує представляти українські інтереси». 

Окрема улюблена тема Карлсона — це те, що Україна не демократія, а ледь не failed state. Тим самим він ніби підводить аудиторію до запитання «навіщо її захищати?». Що Росія — автократія, ведучий при цьому не нагадує. 6 травня Карлсон побічно згадав Україну, сказавши, що Байден «втягнув нас в асолютно беззмістовну війну проти ядерної сили на боці корумпованого закордонного уряду, який свого часу корумпував його наркозалежного сина». Володимира Зеленського Карлсон називав «маріонеткою адміністрації Байдена», «низькопробним коміком» та корумпованим політиком. Його гостя називала Зеленського «авторитарним президентом».  

«Справа тут у тому, щоб захищати демократію, але не щоб Україна була демократією. Це не демократія. Президент України заарештував свого головного політичного опонента. Він закрив газети та телевізійні канали, які наважилися його критикувати. Тож в американських термінах ви б назвали Україну тиранією. Але Джо Байден любить Україну. Тож Путін поганий, а війна хороша. Як цей конфлікт вплине на вас?», — запитував глядачів Карсон напередодні вторгнення.

Говорячи про опонента, Такер Карлсон, мабуть, мав на увазі Віктора Медведчука та пов’язані з ним канали. Хоча про те, що Зеленський переслідує опозиціонерів, Карлсон згадував кілька разів, однак жодного разу не знайшов часу, аби розповісти про зв'язки Медведчука з Росією. Натомість розкритикував тих, хто хвалить Зеленського за демократичність. 

Російські фейки

Хоча більшість програми — це не відверта копія російського телебачення, а адаптовані для американської аудиторії наративи, однак деякі штампи, таке враження, перекочували прямісінько з Росії. Кілька випусків Такер Карлсон присвятив біолабораторіям США в Україні. Ведучий вимагав від американської влади пояснити, чому в Україні є «небезпечна біозброя». Він навіть цитував коментарі представника міністерства оборони Росії та міністра закордонних справ Китаю, які, за його словами, повинні прояснити те, про що бреше «пропаганда уряду США».

Слідом за росіянами ведучий Fox News повторює, що де-факто США воюють в Україні, хоча Конгрес офіційно не проголосив війни, а Київ є лише маріонеткою Вашингтона. «...зараз Сполучені Штати є активним учасником війни. Ми воюємо з Росією», — заявляв Карлсон у березні, коли США «дали зелене світло» Польщі на передавання Україні винищувачів.

Це з одного боку, а з іншого — у травневому випуску розповідав, що «Джо Байден просуває гарячу війну проти Росії» і нібито еліти та медіа штовхають Вашингтон у війну проти Росії усупереч громадській думці. Щось заплутано: то війна між США і Росією вже триває чи ще ні?

25 лютого колишня конгресвумен від Гаваїв, ветеранка війни в Іраку Тулсі Габбард, яка чомусь стала ледь не головною експерткою з російсько-української війни, розповідала, що має друзів в Україні, які сердиті на Росію й Америку за те, що ті не запобігли війні, не домовившись про нейтралітет України. Вона повторювала і пізніше, що «люди — це пішаки, які страждають у результаті їхніх силових ігор». А ще Тулсі Габбард поширює фейки про українських нацистів. 

Сам Карлсон просував свою теорію, що США підтримуватимуть війну доти, «доки не буде знищено всю країну Україна, а мільйони українців не стануть біженцями». Десь ми вже це чули — «війна до останнього українця». 16 березня Карлсон натякав, що надання зброї Україні принесе більше шкоди. «Чи це, наприклад, не продовжить бойові дії в Україні за рахунок уразливого мирного населення України? Якщо я зроблю це, чи можу я ненавмисно зробити з Україною те, що ненавмисно зробив Захід із, скажімо, Іраком, Сирією, Лівією та Афганістаном? Ви б цього не хотіли. Ви б не хотіли робити щось подібне знову, бо це було б жорстоко», — говорив Карлслон.

Цю думку відстоював ще один гість Карлсона — полковник у відставці та екс-радник Пентагону часів Трампа Дуглас Макґреґор, який 2014 року включався в ефір RT і захищав «референдум» на Донбасі, бо місцеве населення «насправді росіяни, а не українці». Цього разу він заявив, що, надсилаючи до України зброю, США лише «загострюють напруженість у відносинах з Росією та перетворюють Західну Україну у великі цілі для російських ракетних ударів». Після того, як Макґреґор з’явився в ефірі іншої програми на Fox News, журналістка цього ж каналу Дженніфер Ґріффін, яка включилася після нього, розкритикувала його пропутінський погляд. 

Не обійшлося і без згадки про нацистів. Карлсон розповідав, що «Росія боролася з нацизмом і, як жодна інша країна, доклалася над перемоги над ним, тоді як Україна співпрацювала з нацистами». Здається, декому не завадило б повчити історію.

До речі, Карлсон також використовував платформу Fox News, щоб захищати російський державний канал RT, мовлення якого припинили в США. Він звинуватив американські медійні компанії у співпраці з розвідниками задля блокування проросійських новин. Мовляв, американцям не дають дізнатися альтернативні думки. Як прикро.

Звісно ж, НАТО

Після того, як Росія напала на Україну 24 лютого 2022 року, Такер Карлсон став звинувачувати у розв’язуванні війни США та особисто Джо Байдена. «Вторгнення в Україну – це принизлива поразка для Джо Байдена. Він наш лідер. Він поставив на карту репутацію цієї країни, мільярди доларів і всю силу уряду США, щоб не допустити вторгнення Путіна в Україну. Путін все одно вторгнувся в Україну, і Америку це принижує», — вважає Такер Карлсон.

4 травня Карлсон дещо змінив свою риторику і зізнався, що не розумів, наскільки все серйозно. Вторгнення Росії він називав «справжньою катастрофою для Європи та решти світу». Однак причина цієї катастрофи — не Росія, ні, а НАТО.

«Путін вторгся в Україну, тому що не хотів, щоб Україна вступала до НАТО. Звичайно, у Путіна були й інші мотиви. У людей завжди є кілька мотивів, але це головна причина вторгнення Росії. Росіяни не хочуть, щоб американські ракети стояли на їхньому кордоні. Вони не хочуть мати по сусідству ворожий уряд», — так пояснював Карлсон дії Путіна. 

Цю думку просувають і гості Карлсона. В його ефір включався американський журналіст Ґленн Ґрінвальд, який стверджував, що причина війни — розширення НАТО й радив Україні відмовитися від євроатлантичних перспектив. Ще один гість — британський політик, лобіст виходу Великої Британії з Євросоюзу Найджел Фарадж, який вважає, що Захід спровокував Путіна замість будувати з ним.

Ядерна Росія і жорстокі санкції

Як США, на думку ведучого, повинні реагувати на агресію Росії, не зовсім зрозуміло — і стримувати Москву він не радить, і санкції критикує. Ледь не у кожному випуску повторює, що Росію дратувати не можна, бо «у неї шість тисяч ядерних боєголовок», які у випадку смерті Путіна можуть опиниться у небезпечних руках, як-то «ісламських екстремістів». Ведучий розкритикував заклики до усунення Путіна від влади, адже… шість тисяч ядерних боєголовок. 

Не задоволений Такер Карлсон і санкціями. Із випуску у випуск він повторював, що санкції не працюють проти Путіна, а б’ють по середньому класу Америки. Заступився Карлсон і за росіян. «Вони набагато бідніші, ніж два дні тому. Лише відносна жменька цих росіян відігравала роль у вторгненні в Україну. Багато з них виступали проти. Але всі вони страждають, оскільки їхня економіка руйнується. Можливо, Путін віддав наказ вторгнутися в Україну, але шестирічні дівчата в Санкт-Петербургу повинні заплатити за це ціну, тому що вони цього заслуговують. Їхні вісімдесятирічні бабусі також цього заслуговують», — іронізував Карлсон.

Запрошені гості теж просували цю думку.  Інвестиційний радник Джонас Макс Ферріс говорив, що «санкції більше спрямовані проти народу Росії, звичайних громадян. Складається враження, що ніхто не турбується про росіян, я розумію… Але нам потрібно, щоб ці люди любили Захід, а не покинути їх у темряві і позбавити всієї торгівлі через те, що робить Путін». Клінт Ерліх, який як дослідник відвідував Московський державний інститут міжнародних відносин та зізнавався, що працював з людьми з «Міністерства закордонних справ та/або розвідувальної спільноти  Росії», переконував американців, що санкції «допомагають Путіну», оскільки його підтримка серед росіян зросла.

Забагато України

Ще один наратив, який підтримує Такер Карлсон: Білий дім використовує війну в Україні, аби відволікти увагу від внутрішніх проблем США. Та й взагалі — забагато якось уваги Україні.

«Путін справді вторгнувся в Україну. Це справді погано. Вторгнення Путіна дестабілізує Європу. Ця війна — гуманітарна трагедія, про це нам відомо. Але війна — це також політична подія, яку різні групи, у тому числі у цій країні, хворобливо використовують як важіль, сподіваючись отримати більше влади для себе. Щоб досягнути цього, вони маніпулюють вами, споживачами новин», — розповідав Карлсон.

Із випуску у випуск Такер Карлсон критикує американських політиків за те, що вони ігнорують внутрішні проблеми. «За шість місяців США надали Україні більше грошової допомоги, ніж витратили на будівництво мостів і доріг за рік»,говорив Карлсон. Він також боїться через те, що «Джо Байден і Конгрес США надіслали Україні стільки військової допомоги, що в нашій країні, Сполучених Штатах, закінчується зброя». 

На горіхи дістається не лише демократам, але й республіканцям. Так, консервативний ведучий розповідав, що керівництво Республіканської партії забагато уваги приділяє Україні, «яка насправді не турбує американців». На його думку, демократи «заохочують війну в Україні», аби мати кого «звинуватили у наслідках своєї божевільної політики», зокрема інфляції.

«Перша реакція Ніккі Гейлі на вторгнення Росії, а також перша реакція Мітча МакКоннелла та перша реакція багатьох інших лідерів республіканців полягала в тому, що захист України набагато важливіший, ніж захист Америки», — обурювався Такер Карлсон. Він добряче пройшовся по МакКоннеллу за те, що лідер республіканців у Сенаті сказав, що «найважливіша річ, яка зараз відбувається у світі — війна в Україні», адже, на думку ведучого, республіканці повинні мати у пріоритеті внутрішньоамериканські проблеми.

Одна з наскрізних тем — захист кордону. Мовляв, американські політики турбуються про територіальну цілісність і захист кордонів України, однак ігнорують нелегальну міграцію до США з півдня. Це ключова тема кампанії Дональда Трампа.

Коли Конгрес проголосував за виділення Україні 40 мільярдів доларів, Такер Карлсон засудив це рішення через марнотратство, адже гроші нібито надішлють «українським олігархам, які розплатилися з сином президента» Джо Байдена. В ефір він включав республіканця Чіпа Роя, який сказав, що Конгресу має бути соромно за це рішення, оскільки конгресмени віддають гроші Україні тоді, як американці «страждають через шалену інфляцію». Сам Такер Карлсон назвав Роя відважним за те, що він проголосував «проти», а решту конгресменів — ідіотами, які вірять на слово розвідці та поводяться так, ніби «українські кордони не просто важливіші за наші кордони, а настільки важливіші, що вони витрачають у десять разів більше на захист України, аніж на захист цієї країни від [наркотичного засобу] фентанілу».

Чи це працює?

Важко сказати. Однак можна поглянути на різницю у ставленні до України між демократами і республіканцями — ключовими глядачами Fox News.

Згідно з опитуванням Університету Меріленду, проведеним з 16 по 28 березня, більшість американців уважно стежать за подіями в Україні: 40% — дуже уважно, 45% — певною мірою уважно. Причому республіканці навіть уважніше, ніж демократи. Тобто теза Такера Карлсона, що американців не турбує війна в Україні — неправда. Однак інше опитування, проведене CBS News/YouGov 5—8 квітня, показало: 14% виборців Трампа вважають, що вторгнення Росії не має жодного значення для інтересів США, а серед виборців Байдена таких лише 5%. Цю ідею перед вторгненням просував ведучий Fox News.  

41% американців вважають, що американська влада реагувала на війну пропорційно, 8% вважають, що Вашингтон відреагував надмірно, а ось 41% — що недостатньо. Найбільше незадоволені демократичним президентом, очікувано, республіканці. Серед них 13% вважають, що реакція була занадто жорсткою, а 56% — що занадто м’якою. Останнє відображає традиційно більш войовничі позиції республіканців на міжнародній арені, однак ці 13% можуть бути прихильниками протрампівського крила, які, як і Карлсон, закликають утриматися від ескалації.

85% американців підтримують жорсткі санкції проти Росії, причому серед демократів таких респондентів 95%, а республіканців — 85%, тобто і тут ми бачимо різницю. Згідно з опитуванням CBS News/YouGov, виборці Трампа частіше схильні вважати, що США не повинні допомагати Україні зброєю. Серед тих, хто голосував за Трампа, таких 25%, а Байдена — 15%. 

5% республіканців вважають, що Росія «мала право вторгнутися в Україну», серед демократів таких 2%. 79% американців вважають, що розширення НАТО відіграло певну роль у вторгненні Росії в Україну (незначну або ключову роль). Різниця у поглядах між представниками різних партій незначна, однак на 6% більше республіканців вважають, що розширення НАТО відіграло ключову роль. Саме цю тезу просуває Такер Карлсон.

Опитування громадської думки показують, що переважна більшість американців підтримує Україну та вважає, що США повинні допомагати Києву. Відмінність у поглядах між демократами й республіканцями справді є, але не є значною. За деякими позиціями — на рівні похибки. Хоча саме проникнення російських наративів в американський медіа простір є тривожним, поки визначального впливу воно не має. Однак варто спостерігати за тим, чи поширюватимуться ці наративи у довготривалій перспективі.

Фото: Gage Skidmore/Flickr

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1972
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду