Bellingcat звертатиметься до Офісу президента по коментарі, аби отримати відповіді на запитання щодо зриву спецоперації із захоплення «вагнерівців». Про це автор розслідування «Вагнергейту» Христо Грозєв сказав під час прямого включення в ефірі програми «Реальна політика з Євгенієм Кисельовим» на каналі «Україна 24».

«Це була добре спланована операція з якимось політичним ризиком. Вона була схвалена — в цьому ми пересвідчились на підставі як численних інтерв’ю з учасниками, так і документів. Оскільки вона була схваленою, держава на якомусь етапі вважала її своєю. Питання, чи була вона авантюрою, варто закрити», — сказав Грозєв.

Він сказав, що сподівається на відповіді від Офісу президента на нові питання, які відкрились після пресмарафону Володимира Зеленського. «Раніше ми вважали, що головною причиною відкладення цієї операції було небажання втручатись у процес мінських переговорів про перемир’я. Зараз на підставі цієї пресконференції з’являється більш особистий мотив — недовіра президента до керівництва ГУР МО. Якщо це так, важливішим стає питання, в який момент було схвалено [перенесення], чи була спроба його зупинити формально чи неформально, і хто реально, а не формально давав інструкції відкласти операцію», — сказав він.

Він також заперечив, що Василь Бурба був головним інформатором розслідувачів: «Він не був нашим головним інформатором. Він дав нам інформацію про те, про що міг говорити тільки він, бо він був , за його словами, одним із трьох чи чотирьох людей на зустрічі в Офісі президента. Тому ми не могли отримати цю інформацію від людей нижчого рівня у ГУР МО. Інші європейські держави вважають його професіоналом». Пізніше він уточнив, що, крім Бурби, інформацію про перенесення операції отримали двоє або троє його підлеглих. Однак Офіс президента не підтвердив і не спростував факт перенесення. 

Христо Грозєв висловив думку, що відкладення операції не було «спробою допомогти Росії». «Мотиви були зовсім іншими — ми бачимо, що Офіс президента робить досить багато для боротьби проти російської агресії. Але тим важливіше знати, що саме спричинило рішення перенести цю операцію», — сказав він. 

Нагадаємо, що 17 листопада Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців».

Cпецоперація під назвою «Авеню» мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками «Вагнера» в Україні. Однак в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію перенесли.

За даними Bellingcat, операцію з примусовою посадкою літака схвалили на початку липня 2020 року, однак рішення відкласти її проведення призвело до повного «провалу».   

За день до планованого від'їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до ОП. Вони мали подати остаточну інформацію про перебіг запланованої спецоперації.

Читайте також: 

• Справа «вагнерівців»: ТСК каже, що не знайшла доказів витоку інформації, через який зірвалась спецоперація
• Зеленський сказав, що особисто розповів Лукашенку про «вагнерівців» (ДОПОВНЕНО)

Бурба повідомив Bellingcat, що Зеленський не зміг з ними сконтактувати, а голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито запропонував відкласти операцію на тиждень.

Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними нею терористами про припинення вогню на Донбасі. Угода мала набрати чинності 27 липня.

У відповідь Бурба запропонував відкласти операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п'ять днів.

«За словами Бурби, позиція Офісу президента була такою, що якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то припинення вогню буде приречене ще до початку», – говориться у розслідуванні.

Журналісти Bellingcat зауважили, що не змогли перевірити розмову в Офісі президента, адже ОП не надав своїх коментарів щодо розслідування.

У розслідуванні Bellingcat немає згадок про залученість до спецоперації спецслужб інших країн. Згідно із текстом розслідування, її реалізовували виключно ГУР Міноборони та СБУ. Також немає жодних згадок про нібито злив росіянам інформації про плани провести спецоперацію, про що раніше писали окремі журналісти.

Що передувало розслідуванню

29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх до РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрювали, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України заперечують цю інформацію.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

6 березня 2021 року ZN.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців». У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова.