Кому Суспільне не дає спокою. Медіапідсумки 27 вересня — 3 жовтня 2021 року

Кому Суспільне не дає спокою. Медіапідсумки 27 вересня — 3 жовтня 2021 року

5 Жовтня 2021
3615
5 Жовтня 2021
12:00

Кому Суспільне не дає спокою. Медіапідсумки 27 вересня — 3 жовтня 2021 року

3615
На медіаринку нерідко можна почути зверхні коментарі щодо рейтингів «UA: Першого». Але якщо це справді такий нікчемний, нікому не потрібний медіаактив, то чому його так уперто раз за разом атакують?
Кому Суспільне не дає спокою. Медіапідсумки 27 вересня — 3 жовтня 2021 року
Кому Суспільне не дає спокою. Медіапідсумки 27 вересня — 3 жовтня 2021 року

Майже одразу після того, як «UA: Перший» показав прем’єру щоденного соціального токшоу «По-людськи», на його адресу надійшло звернення адвоката продюсерки кіно та культурних проєктів Вероніки Крижної з вимогою невідкладно припинити його показ, оскільки в заявниці є власна концепція створення телепрограми з такою назвою. До претензії було додано свідоцтво про реєстрацію авторського права, видане 13 серпня 2021 року — в рекордні терміни, через три дні після того, як вона подала заявку на реєстрацію. І, за дивовижним збігом, подання цієї заявки сталося одразу після того, як назву свого токшоу на внутрішній робочій нараді затвердив сам «UA: Перший».

Це токшоу, нагадаємо, на замовлення «UA: Першого» виробляє відомий продакшен Ivory Films, який виборов це право на відкритому конкурсі в не менш відомих Star Media і «1+1 production».

Вероніка Крижна — директорка компанії «Грейд М», яка цього року перемогла на пітчингу Держкіно з проєктом ігрового повнометражного фільму для дитячої аудиторії «Лайфер». У реєстрах можна простежити ланцюжок між бенефіціарним власником «Грейд М» Максимом Лещенком і головою Ради з держпідтримки кінематографії Артемом Колюбаєвим — обидва є співвласниками продакшену «Ама віжн», бенефіціаром якого до 25 лютого 2020 року був керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Трохи раніше для участі в конференції з обрання члена наглядової ради НСТУ в правозахисній сфері подали документи 64 громадські організації та асоціації. Багато з них радше нагадували забуті кишенькові благодійні ГО політиків, що не заважало би кожній у разі допуску до виборів члена наглядової ради мати по одному повноцінному голосу. Авторитетна правозахисна громадська організація Zmina висловила зауваження до 29 з цих ГО: більшість із них стосувалася неактивної діяльності організацій в останні три роки. У відповідь громадська комісія, яка оцінює документи претендентів у наглядову раду НСТУ, вказала Zmina на тиск з її боку. Але близько 20 організацій усе ж відсіяла за формальними ознаками, а тим, чиї представники прийшли на засідання та виступили на свій захист, запропонувала надати додаткові докази правозахисної діяльності впродовж трьох років та рекомендації інших ГО, з якими вони співпрацювали.

Ще трохи раніше уряду довелося вибачатися через скаргу на платформі Ради Європи за слова заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, який у своєму інтерв’ю «Інтерфаксу Україна» розкритикував спосіб формування наглядової ради НСТУ (більшість членів якої — від громадських організацій, а голова обирається членами ради). Він натомість припустив, що голову наглядової ради може призначати уряд. Уряд у своїй відповіді зазначив, що це була не офіційна заява представника Офісу президента, а його особиста думка. Хоча, за даними джерел «Детектора медіа», ініціативи посилити через зміни в законодавстві позиції Держкомтелерадіо як акціонера НСТУ були, просто вони не втілилися в життя.

Спілкуючись із різними представниками медіаринку, мені набагато частіше, ніж хотілося б, доводиться чути зверхні коментарі щодо рейтингів «UA: Першого». Їх нерідко намагаються приклеїти й до НСТУ в цілому, що несправедливо як мінімум щодо радіонапрямку цієї медіагрупи, котрий демонструє сталі успіхи. Але щось тут не сходиться: якщо це справді такий нікчемний, нікому не потрібний медіаактив, то чому його так уперто раз за разом атакують — від спроб змінити розстановку сил у наглядовій раді до намагання зупинити вихід багатоепізодного прем’єрного продукту?

НСТУ стоїть на порозі важливих змін: у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який, зокрема, пропонує дозволити компанії спільне виробництво контенту — і, відповідно, ділити права з комерційними продакшенами, для яких це важлива умова ведення їхнього бізнесу. До другого читання в законопроєкті мають з’явитися і правки про можливість НСТУ виходити за рамки бюджетного року та спрямовувати бюджетні гроші на просування свого контенту. Це дозволить знімати серіали, мінімальний цикл виробництва яких становить півтора року, й залучати до телеканалів Суспільного нових глядачів. Хоча, за даними джерел «Детектора медіа», були ідеї до другого читання внести й норми про зміни в механізмі формування наглядової ради, посиливши вплив на неї з боку уряду, проте, сподіваємося, цього не станеться.

На порозі передбачених цим законопроєктом змін НСТУ стоїть уже два роки: рівно стільки існує цей документ. Тому викладені в ньому пропозиції про спільне виробництво і вихід за рамки бюджетного року продублюють і в законопроєкті про розпорядження майном НСТУ, який незабаром планує подати Міністерство культури та інформаційної політики. Принагідно нагадаю, що й 100% визначеного законом фінансування НСТУ ще жодного разу не дочекалася, хоча не можна не відзначити прогрес: 85% у 2021 році порівняно з 50% у 2018-му.

Можливості НСТУ стати великим замовником суспільно важливого контенту вітають комерційні продакшени, включно з медіагрупами, які цього року залишилися майже без держфінансування кіносеріального виробництва. Підтримують цю ідею й депутати профільного парламентського комітету, наголошуючи при цьому, що НСТУ має розробити прозору і просту процедуру замовлення виробництва контенту незалежним продакшенам. Наявність власного прем’єрного контенту та формування з нього бібліотеки — це один із китів, на яких будується кожна медійна компанія. І Суспільне тут не виключення: щойно на «UA: Першому» з’являються прем’єрні програми на кшталт Олімпіади чи фільму «Колапс», у нього з’являються і глядачі. Яким, своєю чергою, можна показати розслідування «Слідства.інфо» «Офшор 95». А це вже створює додатковий стимул для влади встановити над компанією контроль (виправте, якщо я помиляюся, але НСТУ — це зараз єдина компанія з державного сектору, де Зе-влада ще не демонтувала інститут незалежної наглядової ради).

Під час нещодавньої дискусії на National Media Talk щодо перспектив реформи Суспільного хтось із політиків висловив думку, що, спрямовуючи частину свого бюджету на виробництво контенту на аутсорсі, НСТУ може стати аналогом Українського культурного фонду для продакшенів. Головне, щоби при цьому медіакомпанія не повторила долю фонду буквально в усьому — маю на увазі ганебне кримінальне провадження проти екскерівниці УКФ Юлії Федів, яку звинуватили в нібито збитках у розмірі 57 мільйонів гривень через те, що в отримувачів грантової підтримки потрібні КВЕДи не стоять першими у списку в державному реєстрі. Справа в тому, що проти керівництва НСТУ теж відкрите кримінальне провадження — через нібито порушення в закупівлях. Поштовхом до кримінальної справи стала заява ГО «Спільна перемога». Один із її засновників Володимир Бульба є також засновником ТОВ «Спільна перемога продакшн», де до 18 червня 2021 року бенефіціаром був… Артем Колюбаєв. Ще один дивовижний збіг, чи не так?

Фото: Суспільне

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3615
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду