РНБО та МЗС України відповіли на заклики громадських організацій запровадити санкції проти Білорусі через переслідування режимом Олександра Лукашенка опозиції та вільних ЗМІ.

В РНБО України повідомили Радіо Свобода, що можуть розглядати питання щодо запровадження чи скасування санкцій тільки на підставі пропозицій Верховної Ради, президента України, Кабінету міністрів, Національного банку чи СБУ.

«У разі надходження пропозицій щодо застосування санкцій стосовно зазначених у Вашому запиті осіб від уповноважених Законом України "Про санкції" державних органів вони будуть винесені на розгляд РНБО України в установленому порядку», – пояснили у пресслужбі РНБО.

МЗС України у відповідь на запит видання наголосило, що Уряд «одним із перших» заборонив авіаційні перевезення між Україною та Білоруссю, згодом заборонивши також і транзит. Також Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заборонила імпорт електроенергії з Білорусі та Росії до 1 жовтня 2021 року.

«Хоча рішення про заборону закупівлі електроенергії у Білорусі не пов’язане безпосередньо з інцидентом із літаком Ryanair, у перспективі воно спрямоване на від’єднання України у 2023 році від електромереж РФ і Білорусі та інтегрування до європейських електромереж», – йдеться у відповіді МЗС.

Також зовнішньополітичне відомство нагадало, що в лютому 2021 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко засудили ув’язнення білоруських журналістів.

«Водночас, Україна повинна залишатися відкритою для білоруського громадянського суспільства, особливо у контексті міграційної політики та підтримки громадянського суспільства Білорусі. З цією метою в Україні розроблено низку нормативно-правових актів, щоб створити для громадян Білорусі сприятливі умови в частині розширення термінів перебування і пришвидшення процесу легалізації їх перебування в нашій державі», – додали у МЗС.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. ЦВК оголосила переможцем Олександра Лукашенка, тоді як за даними опозиційних екзитполів перемогла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Західні країни відмовились визнати Лукашенка переможцем виборів. Тихановська наразі перебуває за межами Білорусі. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси. 

18 травня 2021 року влада Білорусі розпочала новий наступ на свободу слова у країні. Зокрема, правоохоронці провели масштабні обшуки в мінському і регіональних офісах найбільшого медіапорталу Tut.by, обшуки також проводились вдома у головного редактора Марини Золотової, редакторів і журналістів. На території Білорусі сайт видання заблокований.

Проти керівництва «Тут Бай Медіа» порушили кримінальну справу за ч.2 ст.243 (ухилення від сплати сум податків і зборів в особливо великому розмірі). Максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до семи років. 

23 травня ВПС Білорусі змусили сісти у Мінську літак Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Спецслужби затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його подругу Софію Сапегу, які перебували на борту лайнера. Міжнародна спільнота прирівняла дії режиму Лукашенка до «державного тероризму». 

24 травня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій.

Правозахисні організації закликали владу Україну до «більш рішучих та ефективних рішень» проти режиму Олександра Лукашенка.

Зокрема, правозахисники закликали обмежити дипломатичні контакти з Мінськом та підготувати пакет персональних санкцій РНБО щодо діячів режиму, включно з Олександром Лукашенком.

28 травня 2021 року біля будівлі МЗС України відбулась акція «Досить спонсорувати державний тероризм Олександра Лукашенка!».

Фото: Радіо Свобода