Комісії з журналістської етики дала журналістам рекомендації щодо тем і представлення різних соціальних груп під час висвітлення пандемії коронавірусної інфекції. Про це КЖЕ повідомила 8 грудня.

«Пандемії COVID-19 сьогодні присвячено значну частину матеріалів в українських медіа. Суспільство потребує точної, оперативної, об’єктивної та повної інформації про ситуацію як у цілому, так і в окремих сферах життя. Разом із тим Комісія з журналістської етики відзначає: одна з головних проблем висвітлення пандемії – штучне звуження кола тем, людей і соціальних груп, представлених в українських медіа», – кажуть у Комісії.  

КЖЕ звернула увагу:  

1. Журналісти здебільшого зосереджуються на обмеженому переліку тем: наприклад, брак кисню й медикаментів у лікарнях чи вплив карантину на бізнес. Ці теми хоча й важливі для висвітлення, проте не складають широкої картини і звужують обсяг інформації, яка надходить до аудиторії.
2. Журналісти надають перевагу новинам, створеним на основі пресрелізів, заяв посадовців чи лідерів думки. Позиції та історії звичайних людей, на яких вплинула пандемія, подаються в непропорційно меншому обсязі, а деякі соціальні групи взагалі не представлені в матеріалах.
3. Думки експертів, у тому числі місцевих медиків чи науковців, зустрічаються рідко, так само як і розповіді про тих, хто працює над подоланням COVID-19 або продовжує свою роботу в умовах пандемії.
4. Заголовки та тональність матеріалів відзначаються сенсаційністю, а емоційна складова часто заміняє цифри й аргументи. Значна частина матеріалів являє собою копіювання дописів у соціальних мережах, при цьому відсутня бодай мінімальна перевірка викладених фактів. Журналісти займаються залякуванням аудиторії, а не інформуванням; переважають матеріали з негативною тональністю, які не містять пропозицій вирішення ситуації.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам:

1. Бути проактивними, шукати власні інформаційні приводи і теми, а не чекати на пресрелізи та заяви офіційних осіб. Піддавати перевірці заяви посадовців, аналізувати, які власні інтереси у цій ситуації вони захищають, і не перетворювати свої медіа на майданчики для просування інтересів чиновників, політиків, бізнесменів та інших зацікавлених осіб.
2. Показувати не лише проблеми, а й людей у кризових обставинах. Давати аудиторії більше історій про людей, які допомагають долати пандемію: медиків, волонтерів, соціальних працівників. Розповідати про різні аспекти життя людей під час пандемії.
3. Подавати не лише кількість жертв пандемії – розповідати про людей, які померли внаслідок захворювання. Виявляти емпатію та повагу до почуттів родичів і близьких, не концентруватися лише на хворобі, а дізнаватися про те, якою була ця людина. Досвід інших країн свідчить, що такі розповіді журналістів підтримують спільноту й допомагають переживати спільне горе.
4. Звертати увагу на те, чи представлені соціально вразливі групи: люди з інвалідністю, сім’ї у складних життєвих обставинах, трудові мігранти, біженці та шукачі притулку, сільські жінки, споживачі наркотиків, бездомні та інші. Розповідати, як переживають пандемію різні люди, у залежності від віку, місця проживання, рівня доходу.
5. Розповідати про життя людей у місцях з обмеженим доступом – місцях ув’язнення, інтернатах для літніх людей, дитячих будинках. Складність доступу до тих чи інших джерел, місць і співрозмовників не виправдовує тематичні прогалини у висвітленні пандемії. Так само, як відсутність гострих журналістських запитань до посадовців не може виправдовуватися онлайн-форматом пресконференцій.
6. Під час висвітлення будь-якої теми, пов’язаної з пандемією, забезпечувати максимально широке представлення поглядів «за» і «проти». Уникати матеріалів, де подано лише одну позицію, та чітко відокремлюйте цитати від позиції автора.
7. Зависокий градус негативу в матеріалах про COVID-19 призводить до того, що аудиторія звикає до поганих новин і вже не реагує на них. Варто повідомляти не лише про негативні аспекти життя під час пандемії, а й про приклади чуйності, допомоги, згуртування тощо.
8. Звертатися до людей не з позиції експерта, який повчає і залякує, а з позиції доброзичливого співрозмовника. Залучати аудиторію до створення контенту, заохочувати читачів, глядачів, слухачів ділитися власним досвідом і думками.

Комісія з журналістської етики також нагадала про необхідність збереження персональних даних людей під час висвітлення тем, пов’язаних із пандемією. Оприлюднення інформації, пов’язаної з медичними діагнозами та іншими аспектами приватного життя повинне відбуватися за згодою особи або її законних представників.

Рекомендації підготовлено у рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США.

Нагадаємо, раніше КЖЕ надала журналістам рекомендації щодо створення матеріалів із соцмереж та рекомендації для журналістів, які висвітлюють конфліктні ситуації.

Фото: КЖЕ