Лабораторія цифрової безпеки підготувала аналітичне дослідження «Захист журналістських джерел: європейські стандарти та рекомендації для України». Про це повідомляється на сайті організації.

Дослідження аналізує європейські стандарти у цій сфері: Європейський акт про свободу медіа (EMFA), практику Європейського суду з прав людини, акти Ради Європи та законодавство держав-членів ЄС.

Також проаналізовано, кого і що захищає закон, які заходи щодо медіа заборонені, за яких умов розкриття джерела є допустимим та як держава має контролювати стеження за журналістами.

Окрему увагу приділено українському законодавству в контексті зобов’язань України як держави-кандидата на вступ до ЄС. Дослідження виявляє ключові прогалини національного регулювання та оцінює його відповідність вимогам EMFA і європейським стандартам свободи медіа.

Серед рекомендацій Лабораторії цифрової безпеки:

• Розширити коло суб’єктів, на яких поширюються гарантії захисту журналістських джерел і конфіденційних комунікацій.
• Визначити чіткий перелік заборонених заходів на законодавчому рівні.
• Внести зміни до КПК та інших законів щодо умов застосування заходів, спрямованих на розкриття інформації про журналістські джерела й конфіденційні комунікації.
• Внести зміни до КПК та інших законів щодо посилення гарантій судового контролю у випадку застосування заходів, спрямованихна розкриття інформації про журналістські джерела й конфіденційні комунікації.
• Використовувати на законодавчому рівні обмежене визначення концепту національної безпеки в контексті заходів, спрямованихна розкриття інформації про журналістські джерела й конфіденційні комунікації.
• Визначити в КПК перелік правопорушень, розслідування яких легітимізує заходи, спрямовані на розкриття інформації про журналістські джерела й конфіденційні комунікації.
• Передбачити законодавчу вимогу щодо надання обґрунтованих і достатніх причин від органів правопорядку у випадку запиту на розкриття журналістських джерел, а також пояснення, чому таку інформацію неможливо отримати шляхом альтернативних або менш інтрузивних заходів.
• Законодавчо визначити поняття програмного забезпечення для інтрузивного стеження та умови його застосування.
• Встановити гарантії права журналіста та інших суб’єктів, що захищаються, на інформацію про будь-яку обробку персональних даних, що здійснюється в контексті застосування заходів стеження, у тому числі за допомогою програмного забезпечення.
• Переглянути та внести зміни до інших законів для узгодження використання нових термінів і понять. Зокрема, внести до КПК узгоджені зміни, що стосуються захисту журналістської діяльності.
• Розробити та впровадити навчальні програми для суддів про застосування норм законодавства щодо захисту журналістських джерел і конфіденційних комунікацій.
• Розробити та впровадити навчальні програми для органів прокуратури про застосування норм законодавства щодо захисту журналістських джерел і конфіденційних комунікацій.
• Передбачити регулярний моніторинг та аналіз стану дотримання вимог захисту журналістських джерел і конфіденційних комунікацій.

Фото: Pixabay

Читайте також:

• Штучний інтелект під контролем: які міжнародні правила мають знати українські редакції