Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не стала призначати позапланову перевірку та карати телеканал «1+1» за поширення в програмі «Секретні матеріали» фейку про роботу в Україні таємних американських біолабораторій, які нібито можуть бути причетні до розробки бактеріологічної зброї і спалахів підозрілих хвороб.

Хоча Нацрада помітила цей фейк. «Ми занепокоєні тим, що в інформаційному просторі під час карантину замість психологічної підтримки суспільства, дружньої та якісної розмови деякі медіа поширюють панічні настрої, запускають фейкові повідомлення, жахи», - сказала голова Нацради Ольга Герасим’юк під час онлайн-засідання регулятора 7 травня.

За її словами, Нацрада фіксувала поширення цього фейку на «1+1» та NewsOne: «Ми мали хвилю обговорень щодо так званих секретних лабораторій, які нібито працюють в Україні. Запущена ця тема давно, ще коли угода з американськими дослідниками в Грузії завершувалася, Росія запускала ці фейки. Цього року в грудні добігає термін кінця угоди співпраці з дослідниками в Україні, і була запущена хвиля. На жаль, це було підхоплено кількома компаніями. І викликала величезне обурення та стилістика, в якій це відбувалося в трансляціях на «1+1», на NewsOne».

Ольга Герасим’юк сказала, що Нацрада за чинним законом не має можливості реагувати на дезінформацію: «Є потреба реагувати на цю ситуацію, а вона в старому законодавстві не передбачена». Нацрада лише звернеться з листами до мовників. А також опублікує на своєму сайті спростування фейку від громадської організації StopFake, з якою Нацрада підписала меморандум щодо протидії дезінформації.

Крім того, Нацрада звернеться до Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної інформаційної політики з проханням внести зміни до чинного законодавства та передбачити в майбутньому законі про медіа механізми реагування на поширення недостовірної інформації.

У листі до Комітету, який процитувала Ольга Герасим’юк, Нацрада пояснює, чому, на її думку, вона не може карати за поширення фейків:

«Регулятор позбавлений можливості ефективно реагувати на поширення суб’єктами інформаційної діяльності необ’єктивної інформації, що може загрожувати інформаційній безпеці. На сьогодні в законі є обов’язок для телерадіоорганізацій поширювати об’єктивну інформацію. Однак у законодавстві відсутні критерії визначення об’єктивності інформації, тому таке поняття можна розглядати крізь призму таких термінів, як достовірність, повнота інформації.

У законі є два шляхи захисту від поширення такої інформації. Перший – це шлях спростування поширення в програмі інформації чи відомостей, які не відповідають дійсності. І таким правом наділені громадянин або його офіційні представники. Ми би сподівалися, що такі звернення надійдуть. Друге – це право громадянина або юридичної особи, стосовно якої було поширено відомості, що не відповідають дійсності, скористатися правом на відповідь у програмах. Обидва способи фактично реалізуються поза межами повноважень Нацради, оскільки встановлення обставин потребують підтвердження з боку судових органів влади.

Є перелік підстав у законі, за яких працівники ТРО не несуть відповідальності. Ним користуються телекомпанії і зловживають правами, запрошуючи, наприклад, в ефіри осіб, які поширюють недостовірну інформацію».

Зазначимо, що в «Секретних матеріалах» на «1+1» фейк висловлювали не запрошені на ефір гості – це був спеціально підготовлений редакцією сюжет. Крім того, Нацрада вже має досвід покарання мовників за поширення фейків, підтверджений у суді. Йдеться про кейс телеканалу NewsOne.

21 грудня 2017 року телеканал NewsOne отримав попередження Нацради за поширення необ’єктивної інформації, а саме – фейкового повідомлення про начебто слухання комітету з фінансових питань Конгресу США щодо корупції в Національному банку України. У своєму рішенні Нацрада посилалася на висновок Незалежної медійної ради про порушення стандартів точності, достовірності та збалансованості подання інформації, відображених у статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення», а також у редакційному статуті телеканалу. Телеканал оскаржив санкцію Нацради в суді, але програв справу і в першій інстанції, і в апеляції. Суд погодився з Нацрадою, що канал поширив необ’єктивну інформацію.

Нагадаємо, що історію фейку про американські біолабораторії в Україні детально досліджував «Детектор медіа». 27 квітня в програмі «Секретні матеріали» його поширив канал «1+1», а перед тим протягом двох тижнів – партія «Опозиційна платформа – За життя», Віктор Медведчук і наближені до нього медійні ресурси. Цьому фейку вже більше 10 років, і його періодично реанімують російські та проросійські медіа не лише в Україні, а й у Сербії та Болгарії. Також інформацію про подібні «лабораторії» в Грузії поширювали і в грузинських медіа. Активізація проросійських фейків в українському медіапросторі може бути пов’язана з необхідністю продовження договору про ядерне роззброєння, підписаного 1993 року — його термін завершується 31 грудня 2020 року.

Високопосадовець Держдепартаменту США Джордж Кент, який відповідає за відносини з Україною, звернув увагу, що «1+1» повторив фейк Російської Федерації. Водночас на урядовому рівні це питання піднімати не будуть, тому що канал приватний.