Про це повідомляється на сайті ГО.

ЦЕДЕМ привітав реєстрацію проєкту закону, проте назвав його «запізнілим»: «Але тим не менш необхідним і важливим зобов’язанням щодо виконанням вимог Угоди про асоціацію».

У Центрі вказали, що проєкт має замінити п’ять застарілих медійних законів: про телебачення і радіомовлення, про пресу, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, та запровадити єдину логіку в регулюванні медіа в Україні.

«Закон регулюватиме ліцензування ефірного наземного мовлення, а також реєстрацію мовлення через телекомунікаційні мережі, інтернет-мовлення, преси, онлайн-преси, а також сервісів відео на замовлення та пакетованих телеканалів. Новелами законопроекту є спрощення всіх процедур пов’язаних з ліцензуваням/реєстрацією, накладенням санкцій, посилення і зміна підходів до регулятора, який отримає ефективний механізм впливу, але і більш ліберальні процедури взаємодії зі суб’єктами через появу механізму припису, а також системи спірегулювання. Також закон буде направлений на протидію російській агресії в інформаційному просторі, що є необхідним в умовах багаторічної війни», – йдеться в повідомленні.

Законопроєкт про медіа розроблявся медіа-юристами та експертами з медійної сфери ще з 2012 року як законопроєкт про аудівовізуальні медіасервіси. З 2013 року, часу появи першої версії, проєкт постійно удосконалювався. Восени 2019 року новостворений комітет Верховної Ради з питань гуманітарної політики ухвалив рішення про доопрацювання проєкту, а також інкорпорацію в нього інших медійних актів, що по факту прямо випливає з рекомендації експертів Ради Європи, які ще в 2016 році рекомендували ухвалити єдиний закон у сфері аудіовізуальних медіа.

Як писав ДМ, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала проєкт закону «Про медіа».

Нагадаємо, 13 листопада голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко та заступник голови Микита Потураєв публічно презентували концепцію майбутнього закону про медіа. Вони ж і створили закриту робочу групу, до якої увійшли юристи великих медіагруп, представники Нацради і на прохання офісу Ради Європи кілька медіаюристів, а згодом долучилися й народні депутати – члени Комітету.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики планував у середині листопада винести на публічне обговорення свою версію законопроєкту про аудіовізуальні медіасервіси. Але публічного обговорення наразі не відбулося, навіть не було оприлюднено повного тексту законопроєкту (з додатками).

11 грудня «Детектор медіа» оприлюднив драфт законопроєкту, який того дня передали для обговорення членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Як виявилося, його передали без розділу «Перехідні положення», який, за словами розробників, складається з кількох десятків сторінок.

24 грудня «Детектор медіа» оприлюднив текст нової редакції законопроєкту про медіа, переданого членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Варто нагадати, що законопроєкт про медіа став більш ґрунтовною та масштабною за сферами впливу версією законопроєкут про аудіовізуальні послуги, який є одним із зобов’язань України перед Європейським Союзом і має замінити застарілий закон «Про телебачення і радіомовлення». Робота над законопроектом про аудіовізуальні послуги тривала протягом останніх семи років. 

Із повним текстом законопроєкту про медіа можна ознайомитись тут.

У 2012-2014 роках над законопроєктом про аудіовізуальні послуги два з половиною роки працювала робоча група при профільному парламентському комітеті, і врешті перша заступниця голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко його зареєструвала 29 жовтня 2014 року під кінець каденції парламенту сьомого скликання.

У парламенті восьмого скликання над проєктом працювала робоча група і профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, який очолювала Вікторія Сюмар. Вона ж його й зареєструвала в парламенті у грудні 2017 року. Але далі реєстрації цей важливий для медіагалузі проєкт не рухався. У Комітеті казали, що його блокують представники великих медіагруп, які, якщо й погоджувалися міняти правила гри на ринку, то безболісно для великих мовників.

Фото: ЦЕДЕМ