Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України. Голоси «за» віддали 254 народні обранці, повідомив депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У парламенті зазначили, що метою законопроєкту №15150 є «модернізація цивільного права». Згідно з пояснювальною запискою, документ має замінити чинний акт 2003 року, який «потребує системного оновлення відповідно до європейських стандартів». Проєкт передбачає, що приватне право регулюватиметься дев'ятьма книгами, які охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини. 

Як зауважив юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук, законопроєкт №15150 включає часткову переробку законопроєкту №14057, який стосувався книги другої Цивільного кодексу, що змінювала інститут особистих прав людини та способів їх захисту.

Читайте також:

• «Законопроект 14057 — про свободу для владоможців і знищення інструментарію суспільства їх контролювати». Експерти — про зміни в Цивільному кодексі
• Рекодифікація цивільного кодексу: зрада, перемога чи “не всьотакоднозначно”?

Медіаюристи разом з нардепами напрацьовували зміни до законопроєкту №14057, і хоча багато поправок до тексту узгодили, деякі із запропонованих медіаюристами положень не ввійшли до тексту проєкту №15150, розповів Зеленчук. Зокрема, це стосується норми, що надає героям журналістського матеріалу право подавати відповідь на будь-які згадки про себе, якщо вони вважають свої особисті права порушеними.

«У цілому запропонована редакція книги другої Цивільного кодексу продовжує руйнувати крихкий баланс між презумпцією невинуватості та суспільним інтересом, особистими правами та свободою слова. Варто було очікувати, що весь проєкт Цивільного кодексу викличе занепокоєння не лише у журналістів та розслідувачів», — сказав медіаюрист.

Законопроєкт №15150 замінив попередній проєкт, який викликав обурення суспільства, зокрема через положення про зниження шлюбного віку до 14 років. Після дискусій цю норму вилучили. Однак альтернативний текст також зазнав критики. 

Зокрема, нардепка від фракції «Голос» Інна Совсун на фейсбук-сторінці зазначила, що документ передбачає, що при розлученні суд на свій розсуд може дати подружжю час на «примирення», якщо це відповідає «доброзвичайності». При цьому, як наголосила Совсун, у проєкті немає чіткого визначення «доброзвичайності».

«На думку авторів кодексу, це “сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку, усталену у суспільстві". Тобто якщо суддя вирішить, що розлучатися вам неморально та неетично — вас будуть пробувати помирити», — написала нардепка і додала, що таке примирення може тривати місяцями.

Також якщо, на думку колишнього чоловіка, дружина поводилася «негідно», після розлучення він може наполягати на поверненні її дівочого прізвища. 

Крім того, на думку об'єднання «Національний ЛГБТІ-консорціум», проєкт містить норми, що дискримінують ЛГБТ-людей. Громадські організації, які захищають права ЛГБТ-спільноти, заявили, що проєкт нового Цивільного кодексу у такому вигляді суперечить Європейській конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ та вимогам ЄС у межах переговорного процесу щодо прав людини.

Фото: Shutterstock