У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт про медіа (ДОПОВНЕНО)

У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт про медіа (ДОПОВНЕНО)

16 Січня 2020
2870
16 Січня 2020
10:25

У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт про медіа (ДОПОВНЕНО)

2870
У Верховній Раді 15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції «Європейська солідарність» зареєструвала альтернативний проєкт закону «Про медіа».
У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт про медіа (ДОПОВНЕНО)
У Верховній Раді зареєстрували альтернативний законопроєкт про медіа (ДОПОВНЕНО)

Законопроєкт зареєстровано під № 2693-1. Його авторами стали нардепи від фракції «Європейська солідарність»: Микола Княжицький, Володимир В'ятрович, Софія Федина, Вікторія Сюмар, Володимир Ар'єв, Ірина Фріз, Олег Синютка та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Зараз законопроєкт передано на розгляд керівництву.

Станом на момент публікації новини зранку 16 січня тексту законопроєкту і супровідних документів на сайті Ради не було. Згодом 16 січня текст оприлюднили.

Микола Княжицький повідомив «Детектору медіа», чому депутати вирішили подати альтернативний проєкт закону: «Основний законопроєкт, поданий провладними депутатами, на жаль, дозволяє контролювати і цензурувати інтернет, не враховує позиції, про які я вже говорив, щодо прозорості медіафінансування, і дозволяє тим громадянам країни-агресора, які брали участь у підтримці антиукраїнських акцій або прямо порушували українське законодавство, знову повернутися на екрани українських засобів масової інформації. Чинне законодавство це забороняє. Очевидно, щоб не допустити здачі національних інтересів, опозиція і запропонувала альтернативний законопроєкт».

Як писав ДМ, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 2693 «Про медіа». Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Нагадаємо, 13 листопада голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко та заступник голови Микита Потураєв публічно презентували концепцію майбутнього закону про медіа. Вони ж і створили закриту робочу групу, до якої увійшли юристи великих медіагруп, представники Нацради і на прохання офісу Ради Європи кілька медіаюристів, а згодом долучилися й народні депутати – члени Комітету.

11 грудня «Детектор медіа» оприлюднив драфт законопроєкту, який того дня передали для обговорення членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Як виявилося, його передали без розділу «Перехідні положення», який, за словами розробників, складається з кількох десятків сторінок. 24 грудня «Детектор медіа» оприлюднив текст нової редакції законопроєкту про медіа, переданого членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Варто нагадати, що законопроєкт про медіа став більш ґрунтовною та масштабною за сферами впливу версією законопроєкту про аудіовізуальні послуги, який є одним із зобов’язань України перед Європейським Союзом і має замінити застарілий закон «Про телебачення і радіомовлення». Робота над законопроєктом про аудіовізуальні послуги тривала протягом останніх семи років.

У 2012-2014 роках над законопроєктом про аудіовізуальні послуги два з половиною роки працювала робоча група при профільному парламентському комітеті, і врешті перша заступниця голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко його зареєструвала 29 жовтня 2014 року під кінець каденції парламенту сьомого скликання.

У парламенті восьмого скликання над проєктом працювала робоча група і профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, який очолювала Вікторія Сюмар. Вона ж його й зареєструвала в парламенті у грудні 2017 року. Але далі реєстрації цей важливий для медіагалузі проєкт не рухався. У Комітеті казали, що його блокують представники великих медіагруп, які, якщо й погоджувалися міняти правила гри на ринку, то безболісно для великих мовників.

Фото: Радіо Свобода 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2870
Читайте також
28.01.2020 10:30
Тетяна Авдєєва
для «Детектора медіа»
5 108
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду