Так вважають юристи Лабораторії цифрової безпеки, йдеться на Facebook-сторінці організації.

Так, 31 липня з'явився текст ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року в рамках кримінальної справи № 757/38387/19-к про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні 19 веб-сайтів шляхом зобов'язання низки великих українських Інтернет-провайдерів закрити до них доступ.

За словами юриста Лабораторії цифрової безпеки Максима Дворового, подібна судова практика «відкриває можливості для надзвичайно серйозних зловживань та порушень свободи вираження поглядів та свободи медіа».

Юрист зазначив, що арешт може бути накладений на майно будь-якої юридичної особи, якщо воно є речовим доказом, але суд так і не встановив, яким юридичним особам належать сайти, які були визнані ним доказами в рамках цього кримінального провадження. Крім того, незрозуміло, яким чином у користувачів можуть виникати майнові права на тексти, які вони читають та до яких отримують доступ у мережі.

За словами Максима Дворового, блокування усього сайту за нормами чинного українського законодавства дозволяється лише в одному випадку - при поширенні ресурсом дитячої порнографії. Тому ухвала суда про блокування сайтів начебто порушує право на свободу вираження поглядів.

Також у тексті ухвали суду сказано, що сайти, які підлягають блокуванню, містять інформацію з ознаками «вимагання грошових коштів з потерпілих, поширення компрометуючих статей та інших наклепів». Проте наклеп за чинним законодавством декриміналізований, до того ж наклеп та дифамація, заявляє юрист, не відносяться до тих категорій контенту, які за міжнародними стандартами підлягають блокуванням.

«Понад те, сама ухвала обмежує доступ не лише до сторінок, що містять потенційно шкідливий матеріал, а до усієї платформи. Таке обмеження однозначно є непропорційним, оскільки блокування усього сайту в цілому є надзвичайним заходом, що застосовується лише за наявності масових порушень законодавства на сайті», - додалии в Лабораторії цифрової безпеки.

Як писав ДМ, Печерський районний суд Києва 23 липня ухвалив рішення про обмеження доступу до платформи для блогерів Еnigma.ua. Керівники платформи стверджують, що причиною блокування начебто стало розміщення матеріалу з назвою «В Україні багато правоохоронців об’єднуються в ОПГ для боротьби з правозахисниками».

Нагадаємо, у травні 2017 році із запровадженням санкцій РНБО та Президент зобов’язали інтернет-провайдерів блокувати доступ до російських соціальних мереж «Вконтакте» і «Одноклассники», інтернет-порталу «Яндекс» і його сервісів, а також поштового сервісу Mail.ru, ресурсів виробників програмного забезпечення «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», 1С та інших.

У травні 2018 року санкційні списки РНБО та Президента було розширено. За підрахунками «Детектора медіа», під новими санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів із Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси. Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» («РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО. Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua).