Четвертого жовтня Верховна Рада прийняла постанову, якою схвалила пропозиції санкцій щодо семи компаній, яким належать ліцензії телеканалів «112 Україна» та NewsOne. Свої пропозиції парламент скерує до Ради національної безпеки та оборони України (РНБО), яка може розглянути їх і винести своє рішення про санкції, яке далі вводиться в дію Указом Президента України.

Перелік пропонованих санкцій дуже широкий: тут і блокування активів, і анулювання ліцензій, і фінансові обмеження, й телекомунікаційні обмеження, й «інші санкції».

Появі постанови передувала петиція про припинення діяльності телеканалів «112 Україна» та NewsOne, зареєстрована на сайті Верховної Ради 20 вересня. А за тиждень до того голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко, пояснюючи зволікання Нацради з розглядом продовження цифрових ліцензій «112 України», сказав, що до парламенту вноситься якийсь законопроект, який дозволить застосовувати певні важелі до тих медіа, на які є вплив іноземного резидента.

Щоби з’ясувати, до яких наслідків може призвести ця постанова та чи буде припинено в результаті діяльність телеканалів «112 Україна» та NewsOne, «Детектор медіа» звернувся до експертів галузі. Їхні думки розділилися. Частина опитаних вважає таке рішення парламенту виправданим через «прокремлівську» позицію мовників, а дехто побоюється небезпечного прецеденту, який може бути застосований до інших мовників.

При цьому медіаюристи вважають, що рішення Верховної Ради стало наслідком або неефективної роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, або відсутності в неї дієвих важелів упливу.

«Детектор медіа» поставив експертам такі запитання:

1. Як ви оцінюєте ухвалення постанови Верховної Ради про звернення до РНБО щодо запровадження санкцій щодо «112 Україна» і NewsOne? Законність/незаконність такого механізму, переваги/вади?

2. Якими можуть бути наслідки санкцій щодо «112 Україна» і NewsOne? Чи буде припинено роботу цих каналів?

3. Як ви взагалі ставитеся до такого прецеденту? Яким чином це може вплинути на систему відносин влади з медіа, на систему державного регулювання медіасфери?

На наші запитання відповідають: Григорій Шверк, Роман Головенко, Отар Довженко, Ігор Розкладай, Олексій Мацука, Володимир Фесенко, Максим Дворовий.

Григорій Шверк, народний депутат, член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики:
«Ліцензія телеканалу може бути відкликана лише через суд»

1. Я утримався від голосування тому, що вчора Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглядав це питання і прийняв рішення, що ми не можемо підтримати постанову щодо санкцій до телеканалів.

Щодо законності/незаконності – є голосування та є рішення Верховної Ради. Далі – відповідь за РНБО.

2. Мені здається, що можливості обмежень щодо каналів є, але вони не вплинуть на ліцензії мовників. Є закон «Про телебачення та радіомовлення», де вказано, що ліцензія телеканалу може бути відкликана лише через суд.

Хочу нагадати, що в судах є велика кількість справ щодо каналу «112», які веде Нацрада. У них ідеться про те, що канал отримав цифрові ліцензії з порушенням закону, адже вони мали стосуватися саме регіонального, а не загальнонаціонального мовлення. На мою думку, ця правова позиція обґрунтована й суди мали би прийняти рішення щодо відкликання цифрових ліцензій каналу «112».

РНБО може звернутися до судової гілки влади, щоб розглянули ці питання за законом. Окрім цього, якщо РНБО вважає «112» і NewsOne шкідливими з точки зору інформаційної безпеки України, то, на мою думку, вони можуть прийняти рішення й заборонити кабельним та IPTV-операторам ретранслювати ці канали. На мою думку, це в межах можливостей РНБО. У такій ситуації канали дивитимуться лише із супутника, а це невелика аудиторія.

3. Це важкий прецедент. Коли ми воюємо з драконом, то ми самі не маємо ставати драконом. Якби в мене була можливість прийняти будь-яке рішення в нашій країні, то я б вирішував це питання на рівні законодавства. Зокрема, надав додаткові важелі Нацраді і встановив терміни для розгляду таких судових справ, щоб вони не тривали роками.

Думаю, ця ситуація, можливо, призведе до того, що канали ретельніше працюватимуть над контентом і розумітимуть, що антиукраїнська політика в ефірі може призвести до проблем.

Максим Дворовий, медіаюрист, координатор Незалежної медійної ради:
«Велике питання – чи підпадають "112" і NewsOne під положення закону про санкції»

1. Можливість прийняття такої постанови передбачена законом про санкції, і справді Верховна Рада має право звертатися до РНБО. Але величезне питання в тому, на яких суб’єктів могла розповсюджуватися дія такої постанови.

У законі про санкції передбачено, що обмеження можуть накладатися на іноземців, іноземні юридичні особи та особи без громадянства. Тобто передусім ці норми спрямовані на іноземних суб’єктів, а не на громадян України. На громадян України такі санкції поширюються, лише якщо вони є нерезидентами, на юридичну особу, якщо вона контролюється іноземним суб’єктом або причетна до фінансування тероризму.

І велике питання – наскільки «112» і NewsOne підпадають під будь-яку з цих категорій.

2. Верховна Рада фактично передала м’яч на поле РНБО і Президента, які й мають вирішити це питання. Фактично – це політичне рішення, яке прийнято з багатьох причин. І одна з них, імовірно, – неефективна робота Національної ради.

Щодо законності – тут найбільші сумніви. Адже таке рішення не відповідатиме стандартам у сфері свободи та обмеження вираження поглядів. Якщо канал транслює протиправний контент, то Нацрада має право подавати до суду з вимогою анулювати ліцензії. У нинішньому рішенні ВР Нацрада не задіяна жодним чином, і фактично можливостей оскаржити рішення про санкції немає. Тому це рішення буде дуже сумнівним із точки зору статті 10 Європейської конвенції з прав людини. І, як на мене, рішення може легко бути оскаржено в Європейському суді.

3. Це дуже небезпечний прецедент. Тому що він може призвести до скасування ліцензій каналів без рішення суду. І будь-який канал, політичну доцільність закриття якого буде визначено органами влади, зможе потрапити під такі санкції. І думаю, що більшість міжнародних партнерів сприйматимуть цей прецедент як такий, що не відповідає свободі вираження поглядів.

Роман Головенко, медіаюрист, заступник виконавчого директора Інституту масової інформації:
«Постанова Верховної Ради – свідчення недопрацювань з боку Нацради»

1-2. Постанова Верховної Ради – свідчення недопрацювань з боку Нацради, яка мала би стежити за тим, щоби телеканали подавали інформацію об’єктивно (законодавчий обов’язок, закріплений п. «В» ч. 1 ст. 59 закону «Про телебачення і радіомовлення»).

Формальні підстави застосування санкцій є щодо NewsOne, який контролюється Андрієм Портновим, тобто нерезидентом. Зі «112» можливість застосування санкцій під питанням, бо складно взагалі буде довести, ким він контролюється.

Якщо санкції запровадять, то це може привести до швидкого зникнення каналу з ефіру. Але канали, очевидно, підуть у Європейський суд, де мають великі шанси виграти, бо в регулятора (Нацради) претензій до каналів щодо ангажованості чітко озвучено не було, санкції за необ’єктивність не застосовувалися, крім справи про псевдослухання в Конгресі США по Гонтаревій.

Теоретично санкції можуть полягати в частковому вимкненні. Наприклад, позбавлять права на використання радіочастот, але на супутнику залишать.

3. Прецедент кривий, бо тут мала би працювати Нацрада. Він робить відносини телеканалів із державою непрогнозованими й показує, що держава неспроможна регулювати телебачення там, де вона зобов’язана це робити в інтересах глядача й усіх громадян, яким належить радіочастотний ресурс, використовуваний телеканалами.

Отар Довженко, керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа»:
«Не потрібно захищати російських агентів, слід стежити, щоб це не стало приводом до репресій»

– Я не юрист і не можу судити про законність. Але те, що влада почала шукати шляхи боротьби з російськими агентами на українському медіаринку, мене тішить. Про те, що саме ці два телеканали є серед лідерів за кількістю повторення російських пропагандистських меседжів, не раз ішлося в моніторингах пропаганди «Детектора медіа». Останнім часом ця пропаганда настільки відверта й інтенсивна, що жодною свободою слова її не виправдаєш.

Не сумніваюся, що рух на захист цих двох каналів буде дуже інтенсивний, і не здивуюся, якщо до нього долучаться певні загалом проукраїнські громадські організації та спілки. Не думаю, що канали врешті закриють, скоріш за все, якось відіб’ються. Але буде багато шуму, який донесе до людей, що ці канали служать Кремлю і просувають Медведчука, і люди будуть трохи краще поінформовані.

Звісно, є певна небезпека, що ті інструменти, які нині влада використовує проти проросійських медіа, будуть згодом використані просто проти політичних опонентів і конкурентів. Але це не значить, що агентам Росії треба давати спокійно займатися пропагандою в Україні. У цьому сенсі добре, що це не закон, який діятиме на всіх умовних «агентів Кремля», а одноразова акція. Завдання громадянського суспільства в цій ситуації – не захищати російських агентів, а простежити, щоби під цим самим приводом не репресували невинуватих.

Ігор Розкладай, медіаюрист Центру демократії і верховенства права:
«Осаджувати "п’яту колону" слід  у легальний спосіб»

1. Це досить неоднозначна постанова. З одного боку, вона свідчить, що в суспільстві зростає несприйняття «п’ятої колони» – проросійських сил, особливо напередодні виборів. З іншого боку, я критично ставлюся до цього як до механізму. Тому що Верховна Рада є законодавчим органом, а в цьому випадку вона виконує регуляторну або радше правоохоронну функцію. Це явно не її компетенція.

Якщо йдеться про те, що РНБО має внести ці канали в санкційний список, одразу постає запитання: чи достатньо в нас підстав їх туди внести? Єдине, за що можна зачепитися, – це контроль/власність з боку іноземної особи. Також варто звернути увагу, що «112» – це п’ять регіональних юридичних осіб, які є ліцензіатами й незаконно, всупереч конкурсу, об’єдналися під одним брендом.

Тому я бачу швидку реакцію на заклик суспільства, але не бачу ефективної законної процедури, як це можна реалізувати.

Це вирок нашій судовій та правоохоронній системам, які не могли дати відповідь щодо власників, фінансування, незаконного об’єднання під одним брендом, чому суди між Нацрадою та «112» ще не розглянуті. Замість спонукати органи виконувати свої законні дії, ці функції перекладаються на ті органи, для яких ці функції не є типовими.

2. Можливо, з мого боку це буде не дуже правильно, але я вважаю: за те, що п’ять каналів об’єдналися під одним брендом і мовлять як загальнонаціональний канал, їх має бути позбавлено ліцензії (йдеться про «112 Україну». – ДМ). І це не питання свободи слова.

NewsOne уже отримав кілька штрафів, і добре, що Нацрада ефективно реагує по цьому каналу.

3. Мені не подобається такий спосіб вирішення проблеми. І найправильніше було б діяти за однаковими правилами: якщо ми штрафуємо, то ми штрафуємо всіх; якщо караємо за порушення ліцензії, то караємо всіх. Це єдиний шлях, яким ми почнемо оздоровлювати ринок. Якщо ринок знатиме, що в нас є ефективний регулятор, то він дотримуватиметься законів.

Таке рішення Верховної Ради цьому точно не сприяє. По суті, це певний сигнал. Завтра, припустімо, може з’явитися петиція щодо «1+1», СТБ, каналу «24». Хтось гарно й емоційно це обґрунтує. І що нам слід – заборонити й ці канали? Будь-який канал може стати об’єктом агресії. Тому треба вдаватися до стратегічних методів і осаджувати «п’яту колону» в легальний спосіб. Щоб у них не було можливостей оскаржити ці рішення через міжнародні інстанції. 

Олексій Мацука, директор ГО «Донецький інститут інформації»:
«Репутаційні наслідки для країни будуть негативні»

1. Подібні оцінки мають робити правоохоронні органи та суди, а не політики на трибунах Верховної Ради.

2. Наслідками стане популяризація контенту зазначених каналів серед населення, тому що буде враження, що влада тисне ці ЗМІ як опозиційні та «за правду». Крім того, репутаційні наслідки для країни теж негативні через те, що зовні це виглядатиме як намагання встановити політичний тиск на ЗМІ.

3. Будь-яке з’ясування стосунків по лінії «влада – ЗМІ» через політичну площину призводить до зростання конфліктів. Кожен з акторів займає свою позицію і буде до останнього її дотримуватися. А необхідно шукати баланс і кожному дотримуватися стандартів у своїх діях. Якщо говорити про владу – то її представники мають захищати свободу слова в Україні, бо це складова частина демократії, а ЗМІ – чітко дотримуватися Кодексу журналістської етики.

На жаль, сьогодні ми живемо у світі маніпуляцій, коли спостерігаються підміни понять задля збереження впливу. Необхідно пояснювати всім сторонам ще дуже багато речей із теорії функціонування демократії як такої, а потім спиратися на тих, хто розуміє ці речі. Але, на жаль, сьогодні наші недосконалості значно сильніші, ніж мотиви створити з України потужну демократію. 

Костянтин Квурт, голова правління ГО «Інтерньюз Україна»:
«Постанова – це можливість захистити та очистити телеефір»

– Україна перебуває в умовах війни з Росією. Тому не можна заплющувати очі на відверто антиукраїнські ресурси, які поширюють дезінформацію, займаються пропагандою та мають у власниках людей, близьких до Путіна.

Ухвалення постанови Верховної Ради щодо «112» і NewsOne – це можливість захистити та очистити телеефір від пропагандистських меседжів Кремля.

Насправді, подібні дії потрібно було робити раніше, а реакція мала би бути активнішою та ефективнішою. Бо не реагувати – це злочинна бездіяльність, а відсутність оборони тотожна капітуляції.name="_GoBack">

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
«Потрібно розслідувати ситуацію щодо власності та фінансування цих мовників…»

– Потрібно не приймати рішення щодо цих каналів, які сприйматимуться як наступ на свободу слова, а розслідувати ситуацію щодо власності та фінансування цих мовників, зв’язків із російськими спецслужбами, з оточенням колишнього президента.

Нехай РНБО дасть доручення розслідувати цю ситуацію, а після цього ухвалюють рішення. Потрібно шукати баланс між захистом національної безпеки та дотриманням прав свободи слова.

Поки немає рішення РНБО, складно прогнозувати наслідки. Адже наразі є лише гучні заяви.

Але я можу свідчити й про те, що сам канал встановлює суттєві обмеження. Я не маю доказів, але за формальними ознаками розумію, що я в «чорному списку» обох каналів. Цензура з їхнього боку виникла після того, як я піддав публічній критиці Віктора Медведчука.

Фото: Liga.net, Facebook, «Радіо Свобода», архів «Детектора медіа»