Про це ішлося під час міжнародної конференції «Реформування державних і комунальних ЗМІ: перші підсумки реформи», що проходить 13 червня у Києві, повідомляє прес-служба НСЖУ.

За словами голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України  Олега Наливайка, станом на кінець травня повну перереєстрацію здійснили 57 редакцій друкованих ЗМІ, 127 – у процесі припинення. 27 видань очікують перереєстрації, а 36 ще не подали відповідні документи для початку процедури. Одна з причин – зволікання співзасновників.

«Зараз Держкомтелерадіо працює над тим, щоб у бюджеті таки була передбачена фінансова підтримка реформованих редакцій», – зазначив він.

Пан Наливайко нагадав, що Держкомтелерадіо розробляв свій законопроект щодо внесення змін до Закону про реформування, але відстоюватиме консолідовану позицію  з парламентським Комітетом з питань свободи слова, щоб актуальні зміни були якомога швидше прийняті.

«Щонайперше, для нас важливо, аби місцева влада виконувала закон, щоб було передбачено захист майна редакцій, захист редакторів і соціальний захист колективів», – наголосив голова Держкомтелерадіо.

За його словами, є всі сподівання, що зміни до закону Парламент ухвалить.

Про свою підтримку процесу реформування комунальних ЗМІ в Україні заявили також представник офісу Ради Європи в Україні Шаїн Аббасов та керівник сектору громадянського суспільства та ЗМІ, Представництвo Європейського Союзу в Україні Коломб де Мерсей.

«Газети переходять у онлайн-режим. І навіть «Нью-Йорк Таймс» вже заявила, що незабаром припинить вихід друкованої версії і перейде в онлайн. Важко уявити, як же тоді бути українським ЗМІ, – прокоментував пан Аббасов. – Але реформа триває і ми підтримуємо цей процес. Офіс Ради Європи розробив онлайн-курс навчання редакторів особливо щодо законодавчої частини, будемо проводити регіональні тренінги».

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголосив, що для більшості редакцій процес реформування – це історія відстоювання своїх прав.

«Майже щодня офіс НСЖУ отримує прохання про допомогу. Дуже багато органів місцевої влади не хочуть відпускати газети, не приймають відповідних рішень. Часто на перший план виходять майно редакцій та приміщення, дехто боїться, що газета почне критично висвітлювати діяльність. Але водночас, це історія боротьби. Там де є бажання і мужність колективу, закон дає певні важелі захисту своїх прав. Але з цієї боротьби не можна виходити на половині шляху», – зазначив пан Томіленко.

Як приклад, він навів деякі випадки, коли редактори газет спочатку звертаються по допомогу, а потім, коли Спілка виходить на найвище владне чи партійне керівництво, відмовляються від своїх слів: «Ми готові долучатися до захисту газет і редакторів, але це має бути спільна боротьба».

Заступник начальника юридичного управління Держкомтелерадіо Євген Міщенков та медіаюрист Української Асоціації Медіа Бізнесу Олександр Дяченко звернули увагу на на недопрацювання чинного Закону про реформування.

«Через те, що положення закону нечіткі, це дає право трактувати їх як завгодно», – зазначив пан Міщенков.

НСЖУ повідомляє, що серед головних недоліків закону, які виправлені в новому законопроекті, – алгоритм дій редакцій, які, крім видання газети, займаються й іншою діяльністю, захист трудових прав редактора, механізми судового вирішення права на роздержавлення тощо. Також у змінах до закону передбачено скасування свідоцтв про реєстрацію тих друкованих ЗМІ, засновниками є не тільки місцеві органи влади, а й комунальні підприємства. Але й тут, як зазначив пан Дяченко, є нюанси. Адже передбачено винятки для видань закладів охорони здоров’я, освіти, медицини та науки. А отже – є спосіб створювати підконтрольні собі медіа.

Також, за повідомлення НСЖУ, експерти радили газетам, як їм господарювати у новому статусі. Зокрема, за словами голови УАМБ Олексія Погорелова, медіа, на жаль, мають низький рівень довіри. Для того, щоб утримати аудиторію, їм треба прагнути бути корисними для свого читача. Насамперед, давати споживачеві не тільки інформацію, а й сервіс, тобто необхідну допомогу чи підказку.

Крім цього, в рамках конференції було презентовано методичні рекомендації «Юридичні аспекти реформування державних і комунальних ЗМІ». Посібник було опубліковано в рамках проекту «Свобода медіа в Україні», що реалізується Радою Європи та ЄС. Авторами є відомі юристи ГО «Платформа прав людини», з якими співпрацює НСЖУ – Людмила Опришко та Олександр Бурмагін.

Нагадаємо, медіаюрист Олександр Дяченко вважає, що «відчуження майна, борги, бездіяльність співзасновників гальмують роздержавлення ЗМІ».

Зазначимо, що 37 з 244 друкованих ЗМІ та редакцій здійснили перереєстрацію із збереженням назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості.

Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» вступив в силу з 1 січня 2016 року. Реформа друкованих ЗМІ відповідно до закону розрахована на три роки до кінця 2018 року.

Фото: Zaholovok