Як повідомляв «Детектор медіа» у статті «Як автори законопроектів про квоти на пісні українською мовою шукали і знайшли компроміс»,  15 червня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув і рекомендував прийняти в першому читанні компромісний законопроект №3822-д «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)».

Ініціатори проекту: Вікторія Сюмар, Андрій Парубій, Ольга Червакова, Юрій Павленко, Владислав  Севрюков, Олександр Абдуллін, Сергій  Висоцький, Олена Кондратюк, Богдан Онуфрик, Олександр  Опанасенко, Олександр Сочка, Дмитро  Стеценко.

Законопроект був одразу включений до порядку денного парламенту.

Сьогодні, 16 червня, законопроект був підтриманий народними депутатами у сесійній залі парламенту.

Потреба в підготовці законопроекту №3822-д виникла після того, як 2 червня Верховна Рада, не знайшовши достатньо голосів хоча б для одного з двох законопроектів, що мали запровадити квоти на пісні українською мовою в ефірі (№ 3822 і № 3822-1), відправила їх на повторне перше читання. Це змусило їхніх авторів сісти за стіл перемовин та в короткі терміни підготувати спільний документ.

Компромісний законопроект №3822-д, винесений на голосування сьогодні, 16 червня, пропонував:

- встановити 35-відсоткову квоту на пісні українською мовою для часових проміжків з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00;

- виключити норми про квоту для телебачення – залишити тільки для радіо;

- квота вводиться поступово: протягом першого року – 25%, другого – 30%, третього – 35%;

- для радіостанцій, в яких ліцензією передбачено, що вони більше 60% продукту мовлять мовами ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою – 25%;

- квота на українську мову ведення ефіру – 60%;

- квота на мову ведення ефіру також вводиться поступово: протягом першого року – 50%, другого – 55%, третього – 60%;

- закон вступає в силу через чотири місяці з дати оприлюднення.

Нагадаємо, законопроект № 3822 авторства Олега Медуниці, Ігоря Артюшенка, Віктора Кривенка, Павла Кишкара, Сергія Рудика та Ганни Гопко пропонував замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця мала дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6.00 до 12.00, з 12.00 до 18.00 та з 18.00 до 24.00 години.

Водночас він пропонував зберегти для кожної телерадіоорганізації (як телеканалу, так і радіостанції) обов’язок транслювати не менше 50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення. За недотримання квоти пісень державною мовою було передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Законопроект передбачав поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою: протягом першого року вона мала становити 25%, протягом другого року – 30%, з третього року — 35%.

Альтернативний законопроект № 3822-1 авторства Олени Кондратюк, Ірини Геращенко, Владислава Севрюкова, Григорія Шверка, Олександра Абдулліна, Андрія Лозового, Івана Крулька, Олени Колганової, Ольги Червакової та Борислава Берези так само передбачав замість чинної для радіостанцій квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. Але при цьому не менше 70% цієї квоти мало виконуватися в денному ефірі (з 6.00 до 22.00).

На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів, і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту автори законопроекту пропонували встановити квоту продукту українською мовою. А саме: з 7.00 до 23.00 не менше половини національного аудіовізуального продукту мало бути озвучено українською мовою на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких не становлять музично-розважальні передачі.

Для тих же мовників, які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонувалася квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При цьому не менше 70% цієї квоти мало виконуватися в денному ефірі (з 7.00 до 23.00). Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою було передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Законопроект так само передбачав поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою: але протягом першого року вона мала становити 30%, з другого року – 35%.

Також законопроект спочатку пропонував, щоб квота пісень українською мовою не поширювалася на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. І передбачав при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців). Але Комітет свободи слова свого часу підтримав цей законопроект за умови, що автори виключать із нього ці положення.